Відкрити головне меню

Вулиця Грецька (Маріуполь)

Вулиця Грецька — центральна вулиця Маріуполя. Розташована в Центральному районі.

Грецька вулиця
Маріуполь
Вулиця влітку
Вулиця влітку
Місцевість Історичний центр, Правий Берег, Верхні Аджахи, Верхня Слобідка
Район Центральний район
Колишні назви
вулиця Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 4,1 км[1]
Координати початку 47°05′30″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.091806° пн. ш. 37.556000° сх. д. / 47.091806; 37.556000Координати: 47°05′30″ пн. ш. 37°33′21″ сх. д. / 47.091806° пн. ш. 37.556000° сх. д. / 47.091806; 37.556000
Координати кінця 47°05′20″ пн. ш. 37°33′06″ сх. д. / 47.089000° пн. ш. 37.551750° сх. д. / 47.089000; 37.551750
Поштові індекси 87501, 87507, 87515, 87549
Транспорт
Автобуси № 23, 107
Тролейбуси № 5, 10, 11
Маршрутні таксі № 104, 105, 110, 123, 150
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від №1 до 214
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Greek street.png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Вулиця Грецька (Маріуполь) на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Маріупольське духовне училище

Вулиця виникла на початку XIX століття йшла від Катеринської на північ у напрямок долини Кальчика.

Перетинаючись із Миколаївської вулицею, Грецька йде круто додолу, утворюючи узвіз. Тут на розі Митрополитської і Грецької вулиць у 1880 році було побудовано чудова двоповерхова будівля з червоної формувальної цегли спеціально для Маріупольського духовного училища. Його зовнішній вигляд мало змінився, збереглися розміри по фасаду, скромні прикраси над вікнами і балкон над парадним входом. Колись дах закінчувався трикутним фронтоном. Будівля збереглася до наших днів без значних змін. Її сучасна адреса — Митрополитська, 37.

11 вересня 1880 проведено урочисте освячення училища Феодосієм — єпископом Катеринославським і Таганрозьким. У 1881 році при училищі влаштували церкву в ім'я Різдва Іоанна Предтечі.

Загальна характеристикаРедагувати

Вулиця Грецька — чи не найдовша у Старому місті. Вона бере початок від урвища неподалік від залізничного вокзалу (Верхня Слобідка). Проходить поверху історичного центру Маріуполя. І через Карасівку йде на Верхні Аджахи, прямуючи ледь не Кальчика. Слід зауважити, що переважно азимут йде із півдня на північ—схід—північ паралельно Кальміусу.

Покриття на відтинку від Миколаївської в яругу до Готфейської стара бита бруківка. На відтинку від вулиці Семенішина до Підгірної 100 м слугує спуском до центрального залізничного вокзалу. Далі до Миколаївської дублюючий вулицю Куїнджі (в обхід центру та уникнення світлофорів, трафіку) транспортний коридор.

Далі аж бульвару Шевченка не має жодного транспортного значення, як тільки не для місцевих, через жахливе покриття (бруківка). Далі ж Верхніми Аджахами ходив трамвай № 2, який було знято, а дорожнє полотно добре покладене. До того ж великогабаритні вантажівки Грецькою не їздять. Тож далі Аджахами рухаються дві маршрутки та один автобус, що йдуть через центральний автовокзал у центр, далі в порт і на Черьомушки.

ПеретинРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелоРедагувати

  • Проценко А. Д. Улицами старого Мариуполя, 2003 г. ББК 71.4 (4УКР-4ДОН)