Люботин (станція)

залізнична станція

Люботи́н — дільнична станція 2-го класу Сумської дирекції Південної залізниці Харківського залізничного вузла Полтавського напрямку між зупинними пунктами Любівка та Водяне. Розташована у місті Люботин. Є кінцевою для багатьох приміських електропоїздів.

Люботин
Сумська дирекція
Південна залізниця

станція
Lyubotyn Train Station (02).jpg
Залізничний вокзал
Розташування
Адреса м. Люботин, вул. Шевченка, 1-ж
Координати 49°56′28″ пн. ш. 35°55′38″ сх. д. / 49.9411861° пн. ш. 35.9272861° сх. д. / 49.9411861; 35.9272861
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Історія
Відкрито 1871 (150 років)
Електрифіковано 1961 рік
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Вебсайт Вокзал ст. Люботин
Код ЄМР (АСУЗТ) 449608
Код Експрес-3 2204519
Тарифна зона 3
Мапа

Станція Люботин — великий залізничний вузол. На станції розташоване моторвагонне депо «Люботин».

Від станції залізниця розгалужується у чотирьох напрямках на Харків, Полтаву, Суми та Мерефу.

Відстань до станції Харків-Пасажирський — 24,3 км, Полтави-Південної — 116 км[1].

ІсторіяРедагувати

1871 року побудована Харківсько-Миколаївська залізниця, а 1877 року — залізнична лінія до станції Суми.

29 листопада 1877 року підписано акт «Про приймання до експлуатації споруд паровозних майстерень на станції Люботин», які були споруджені в ході будівництва лінії Мерефа — Ворожба. Ця дата вважається заснуванням локомотивного депо «Люботин».

1 січня 1902 року призначено безпересадкове пасажирське сполучення поїздами між Харковом та Києвом.

10 грудня 1905 року залізничники захопили станцію Люботин, призначивши її комендантом слюсаря депо Павла Глуховцева. Десять днів влада в Люботині перебувала в руках революційних залізничників. Цей період увійшов в історію як Люботинська республіка. 1955 року, на згадку про цю подію, на вокзалі станції Люботин була встановлена пам'ятна меморіальна дошка.

1912 року на станції Люботин введено в експлуатацію централізоване управління стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебба-Томпсона.

1 січня 1977 року тепловозний парк, який обслуговував пасажирські та приміські поїзди бригадами депо «Люботин», був приписаний до депо (нині — ТЧ-4 «Люботин»).

Впродовж 20012002 років на станції відбувалися масштабні роботи з реконструкції, у зв'язку із запуском швидкісного руху між Києвом та Харковом.

28 квітня 2015 року о 19:03 на станції Люботин допущено серйозний інцидент — схід швидкісного поїзда Інтерсіті+. На пульт табло ДСП виникла хибна зайнятість колій непарної горловини. При прийманні по реєстрованому наказу ДСП, переданому по радіозв’язку ТЧМ поїзда № 721 сполученням Харків — Київ Hyundai HRCS2-007 на стрілочному переводі № 31 допущено схід 3- го вагону з голови поїзду першим візком першою колісною парою та другим візком двома колісними парами, через переведення стрілки ДСП під даним вагоном.

Пасажирське сполученняРедагувати

Станція приймає електропоїзди, що прямують до станцій Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Харків-Балашовський, Огульці, Мерчик, Мерефу та регіональні поїзди до станції Тростянець-Смородине.

На станції Люботин зупиняються майже всі пасажирські поїзди далекого сполучення, переважно до Харкова, Києва, Знам'янки, міст Донбасу тощо.

З 30 жовтня 2016 року на станції зупиняється нічний швидкий поїзд сполученням Хмельницький — Лисичанськ, з 11 березня 2020 року поїзд отримав іменну назву «Максим Яровець».

Деякі поїзди сумського напрямку від Харкова до Люботина прямують подвійною тягою: електровоз на ділянці Харків — Люботин в тязі з тепловозом засилається до станції Люботин.

2016 року, з нагоди пам'яті про чорнобильську трагедію, у моторвагоному депо сформований іменний електропоїзд «Чорнобилець»[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. На Південній магістралі курсує іменний електропоїзд «Чорнобилець» // «Офіційний вебсайт Укрзалізниці», 2016-04-28

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати