Бєлгород (станція)
Бєлгород — головна вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Бєлгородського відділення Південно-Східної залізниці на перетині ліній Курськ — Наумівка, Бєлгород — Готня та Бєлгород — Нежеголь між станціями Біломістна (10 км), Долбіно (10 км), Бєлгород-Сумський (2 км) та Крейда (4,6 км). Розташована в обласному центрі Бєлгородської області, за 1,2 км від центру міста. Протяжність залізничних колій територією Бєлгородської області дорівнює близько 700 км.
Станція Бєлгород
Курськ — Наумівка | |
---|---|
![]() | |
50°35′35″ пн. ш. 36°36′20″ сх. д. / 50.59306° пн. ш. 36.60556° сх. д. | |
Дата відкриття | 6 червня |
Рік відкриття | 1869 (156 років) |
Тип | вузлова |
Колій | 34 |
Платформ | 7 |
Вулиця | Вокзальна, 1 |
Відстань до Курська, км | 160 |
Відстань до Харкова, км | 83 |
Код станції | 434509 ? |
Код «Експрес-3» | 2014370 ? |
Послуги | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Супутні послуги | ![]() ![]() ![]() |
![]() | |
Бєлгород на Вікісховищі |
Дільниця Бєлгород — Готня | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Харків — Бєлгород | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Бєлгород — Курськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Історія
ред.1 березня 1868 року комерції радник Самуїл Поляков отримав від уряду концесію на будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. 5 травня 1868 року розпочато будівництво першої дільниці казенної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Відкриття станції відбулося у 1869 році.
22 травня 1869 року від станції Бєлгород вирушив перший пасажирський поїзд до Харкова, який прибув на кінцеву станцію Харків-Пасажирський об 11:30.
6 липня 1869 року відкритий регулярний рух поїздів лінією Курськ — Харків[1].
7 листопада 1869 року затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
У 1896 році побудована залізнична лінія Бєлгород — Вовчанськ казенної Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, відтоді станція стала вузловою.
У 1901 році побудована приватна Бєлгород-Сумська залізниця, а від Вовчанська подовжена залізниця до Куп'янська і тоді ж мапа сполучень набула сучасного вигляду.
- Історичні світлини станції Бєлгород
За понад 150-річчя існування станції на ній змінилося три будівлі вокзалу. Перша будівля зведена у 1870 році і мала вигляд невеликої двоповерхової кам'яної будови. Впродовж 1908—1911 року до неї були добудовані одноповерхові крила. Це одне з небагатьох будівель в місті, яке пережило Першу світову війну, але вона була повністю зруйнована під час боїв у роки Другої світової війни. У 1949 році побудована друга будівля вокзалу. У 1982 році споруджена третя будівля залізничного вокзалу. Впродовж 2008—2012 років вокзал зазнав капітальної реконструкції і нині повністю відповідає всім сучасним вимогам.
Вокзал складається з двох будівель: триповерхова будівля для пасажирів на поїзди далекого сполучення та триповерховий корпус приміського вокзалу з добудованою дев'ятиповерховою адміністративною будівлею.
На вокзалі облаштовані зал чекання, каси продажу квитків на поїзди приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення. Біля вокзалу розташований невеликий привокзальний сквер, в якому встановлено пам'ятник генералу Йосипу Апанасенку (з 1943 року — був заступником командувача Воронезького фронту), брав участь у боях під Бєлгородом, який 5 серпня 1943 року був смертельно поранений[2]. Поруч з вокзалом знаходиться центральний пляж та набережна річки Сіверський Донець.
Пасажирське сполучення
ред.На станції Бєлгород зупиняються поїзди далекого сполучення, які мають кінцевий пункт прибуття і відправлення та формуються приміські поїзди[3].
До 2014 року на дільниці Бєлгород — Харків курсували приміські електропоїзди ЕР2, ЕД4, ЕД4М моторвагонного депо «Бєлгород». З 13 лютого 2015 року, через припинення російською стороною в односторонньому порядку дії договору про спільну організацію руху поїздів на прикордонних залізничних дільницях з РФ та у зв'язку з низьким пасажиропотоком «Укрзалізницею» було скасовано єдиний залишившився тоді в ходу електропоїзд № 816/815 міждержавного сполучення Харків — Бєлгород[4].
Галерея
ред.- Вокзал станції Бєлгород
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Залізнична станція Бєлгород (рос.). 30 березня 2012.
- ↑ Пам'ятник генералу Йосипу Апанасенку. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Розклад руху поїздів по станції Бєлгород на сайті poezdato.net (рос.).
- ↑ З Харкова до Бєлгорода припиняють курсувати електропоїзди. УНІАН. 10 лютого 2015.
Джерела
ред.- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
- (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
Посилання
ред.- Інформація про станцію Бєлгород на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху пасажирських поїздів по станції Бєлгород на сайті tutu.ru. [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |