Вулиця Винниця
Вулиця Ви́нниця — вулиця у Шевченківському району міста Львів, у місцевостях Клепарів і Кам'янка. Починається від вулиці Тунельної, пролягає вздовж залізниці Львів-Київ. Поблизу будинків № 58-64 вулиця розгалужується на два напрямки. Перший прямує на південь, через парк Кортумова Гора, та закінчується перехрестям з вулицею Шевченка; поруч розташовані вулиці Татарбунарська та Яворівська. З протилежного боку перехрестя з вулицею Шевченка розташована залізнична станція Клепарів. Друга частина вулиці Винниця прямує на захід, переривається Брюховицьким лісопарком та закінчується у місцевості Кам'янка перехрестям з вулицею Холодною.
| Вулиця Винниця Львів | |
|---|---|
.JPG) Вказівник вулиці Винниця | |
| Місцевість | Клепарів, Кам'янка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Клепарівських виноградників |
| Колишні назви | |
| Вінниця (За тором), Винниця | |
| польського періоду (польською) | Winnica (Za Torem) |
| радянського періоду (українською) | Винниця |
| радянського періоду (російською) | Винница |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1420 м |
| Координати початку | 49°51′41″ пн. ш. 24°00′06″ сх. д. / 49.861472° пн. ш. 24.001750° сх. д.Координати: 49°51′41″ пн. ш. 24°00′06″ сх. д. / 49.861472° пн. ш. 24.001750° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′13″ пн. ш. 23°59′12″ сх. д. / 49.853639° пн. ш. 23.986778° сх. д. та 49°51′58″ пн. ш. 23°58′07″ сх. д. / 49.866222° пн. ш. 23.968861° сх. д. |
| поштові індекси | 79020, 79039[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 47А; приміські: № 112, 144[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Петрицького», «вул. Винниця» |
| Найближчі залізничні станції | станція Клепарів |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—146[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 20 (вул. Варшавська, 56), ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92)[1] |
| Забудова | малоповерхова садибна 1930-х років, промислова[4] |
| Парки | Кортумова Гора |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7519337 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Винниця у Вікісховищі | |
Історія ред.
Дільниця, де була розташована вулиця була заселена ще з XV століття, тут мешкали клепарівські виноградарі. Саме тому частина ґрунтів там віддавна мала назву Винниця. На першій мапі Львова, яка була укладена австрійським урядом у 1782 році було позначено вулицю Винниця біля Кортумової гори. Офіційно сучасну назву затверджено у 1934 році. Частина вулиці з 1931 року називалася За Тором.
Сучасні мешканці вулиці — повоєнні переселенці з Холмщини, Лемківщини, Любачівщини та Підляшшя. 1966 року мешканці за власні кошти газифікували вулицю. Так само вони за свій кошт провели водогін, каналізацію, телефонізували вулицю та освітили її[5].
Забудова ред.
При вулиці Винниця збереглися садибні будиночки, збудовані, коли ще Клепарів був самоврядною громадою. Тоді Винницею можна було доїхати до Рясного. Сучасна вулиця Винниця стала важливою транзитною дорогою між Клепаровим та вулицею Шевченка[6]. Також присутня промислова забудова та приватна садибна 1980-2000-х років[4].
Вулиця Омеляна Ковча ред.
13 грудня 2012 року частину вулиці Винниця, від об'єкта на вулиці Винниця, 31 й до вул. Шевченка, було виділено в окрему вулицю та названо на пошану блаженного священномученика отця Омеляна Ковча[7]. Перейменування викликало протести мешканців, які стверджували, що це було зроблено без погодження з ними. Натомість, мешканці вулиці запропонували увічнити пам'ять блаженного отця Омеляна Ковча, встановивши над місцевим джерелом майданчик з фігурою блаженного, а історичну назву вулиці залишити у спадок наступним поколінням[5]. Тому вулиця була перейменована частково. З одного боку вулиці Омеляна Ковча розташована низка гаражних кооперативів, автомийок, автосервісів, а з іншої — територія колишнього Янівського концтабору (нині — Личаківська виправна колонія № 30)[8]. В урочищі «Піски», що при вул. Омеляна Ковча, де під час німецької окупації масово розстрілювали в'язнів з львівського гето та Янівського концтабору планується будівництво меморіалу пам'яті жертв Янівського концтабору[9]. Нині при вході в урочище стоїть лише пам'ятний знак.
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 464.
- ↑ а б Юлія Ліщенко (15 серпня 2012). Лягли спати на вулиці Винниці, а прокинулися — на вулиці Омеляна Ковча…. wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Ігор Мельник (2 березня 2012). Клепарів. pohlyad.com. Новий погляд. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Вулицю Винниця на вулицю Омеляна Ковча у Львові перейменують частково. zik.ua. ZIK. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Управління. zik.ua. Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області. 5 листопада 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Орися Шиян (3 вересня 2018). Мер Львова попросив амбасадорку США підтримати зведення меморіалу жертв Янівського концтабору. zik.ua. Zaxid.net. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 червня 2023.
Джерела ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Винниця вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 464. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 12. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 352, 567. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 195. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Винниця. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 24 червня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)