Чортків

місто в Тернопільській області (Україна)

Чорткі́в — місто обласного значення в Тернопільській області, центр Чортківського району і Чортківської міської громади. Розташоване на річці Серет у південній частині галицького Поділля. Характер міста — адміністративно-торговельно-ремісничий. Нині є незначна промисловість: харчова, швейна; підприємства для обслуговування залізничного транспорту. До Чорткова приєднано села Вигнанку[2], Синяково і Старий Чортків[3], а також хутори Манькова та Рудькова.

Чортків
Chortkiv-coat-of-arms.png Chortkiv-flag.png
Герб Чорткова Прапор Чорткова
Чортків - Травень 2018.jpg
Чортков. Новая ратуша..jpg1. Чортків Полкова церква.JPG
Площа Ринок 18.JPG1. Чортків Готель і ресторан “Брістоль”.JPG
Chortkiv Polkova church.JPG
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Чортківська міська громада
Засноване 1522
Перша згадка 1427
Магдебурзьке право 1522
Статус міста з 1939 року
Населення 28 414 (01.12.2020)[1]
 - повне 28 414 (01.12.2020)[1]
Площа 30 км²
Густота населення 972 осіб/км²
Поштові індекси 48500—48509
Телефонний код +380-3552
Координати 49°01′ пн. ш. 25°48′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 218 м
Водойма р. Серет
Міста-побратими Лежайськ
День міста 12 липня
Відстань
Найближча залізнична станція Чортків
До обл./респ. центру
 - залізницею 90 км
 - автошляхами 70 км
До Києва
 - автошляхами 480 км
Міська влада
Адреса 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 21
Вебсторінка Чортківська міська рада
Міський голова Шматько Володимир Петрович

CMNS: Чортків у Вікісховищі

Карта
Чортків. Карта розташування: Україна
Чортків
Чортків

Чисельність наявного населення міста, на 1 грудня 2020 року, становить 28 414 осіб. Понад 90 % — українці, національні меншини — поляки, вірмени, євреї, росіяни та ін. Відстань до Тернополя — 70 км.

ЕтимологіяРедагувати

Дослідники пов'язують назву міста зі злим Чорнобогом, за іншими переказами назва походить від першого поселенця К. Чорного або від Чортової долини, що була відома до виникнення поселення. Також існує ще одна гіпотеза про походження назви місцевості від прізвища поляка Чартковського — магната, якому належали дані землі. Але в основі останньої версії лежить анахронізм: Чартковський отримав Чартковіце (Чортків) через століття після першої згадки про це місто[4].

ГеографіяРедагувати

Місто Чортків розташоване у лісо-степовій зоні Західно-Подільської області, в долині річки Серет — лівої притоки Дністра.

У місті є ПКіВ ім. І. Франка, парк Героїв Небесної Сотні.

 
Заповідна Катальпа (Чортків)

Зростають ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: монастирські сосни, сосна Веймутова, шкільний дуб, платани-кучерики, платани ім. З. І. Довголюка та чортківська катальпа.

У Чорткові є 162 вулиці та 5 провулків[5].

Місцевості:

  • Бердо
  • Добровідка
  • Долішня Вигнанка
  • Золотарка
  • Кадуб
  • Калічівка
  • Манькова
  • Рудькова
  • Синяково
  • Старий Чортків

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія Чорткова

ДемографіяРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1931 19 000
2017 29 065 +53.0%
2018 28 969 −0.3%
2020 28 414 −1.9%

Національний склад населенняРедагувати

Мовний склад населенняРедагувати

Місто розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Чорткові:

  • босаки — босоніжки
  • бурти — сукняне взуття
  • жидик — птах, який перед дощем квилить
  • закоп'янки — вид чобіт
  • карніші — карнизи
  • кобрак — тепла безрукавка
  • марок — прилад для проведення рядків на полі
  • нанашка — хресна мама
  • палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
  • райтики — штани-галіфе
  • сволок — брус, що підтримує стелю
  • тирба — суп із кукурудзяного борошна
  • шмір — мазут
  • ябчанка, ябчєнка — суп з яблук
  • ягодянка — суп із ягід.

РелігіяРедагувати

Докладніше: Храми Чорткова

Більшість чортківців — греко-католики. Другою за чисельністю в місті є православна громада. Частина чортківців є римо-католиками.

30 серпня 1992 року у сквері при вул. Набережній було освячено капличку Чудотворної Матері Божої з Люрду. Вже пізніше поряд з фігурою з'явилася табличка з надписом, який наголошує: «Станьте руками Марії. Руки Матері Божої злочинці відбили 1 лютого 2002 року Божого».

ЕкономікаРедагувати

Економічну частину міста складає група різногалузевих виробництв — поєднання аграрно-промислових комплексів з групою підприємств, переважно, місцевого значення.

ПромисловістьРедагувати

 
ДП «Чортківське лісове господарство» (адмінбудинок)

У місті працює багато виробничих підприємств, як державної, так і приватної форм власності, що спеціалізуються в галузях:

  • переробки сільськогосподарської продукції та виробництва харчових продуктів — ВАТ «Чортківський цукровий завод», ПП «Чортківсир», ПП «Чортківмолоко», ДП «Чортківський завод хлібопродуктів», ТОВ «Ваврик і Компанія» ЛТД, ПП «Колобок»;
  • машинобудування — ВАТ «Чортківський завод „Агромаш“»;
  • текстильного виробництва — перо-пухова фабрика «Біллербек Україна» та інші.
 
ДНЗ «Чортківське ВПУ»
  • Індустріальний парк Chortkiv-West[7].

ІнфраструктураРедагувати

ОсвітаРедагувати

ПослугиРедагувати

  • Чортківський центр надання адміністративних послуг[13];
  • надання послуг з вивезення твердих побутових відходів — Чортківський комбінат комунальних підприємств;
  • надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — Комунальне підприємство «Чортків Дім»:
  • надання послуг з експрес-доставки документів, вантажів та посилок населенню — відділення «Нової пошти»;
  • надання телекомунікаційних послуг (телефонія, доступ до мережі Інтернет, інтерактивне телебачення тощо) — Чортківське відділення Центру електрозв'язку № 7 Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком»;
  • надання універсальних послуг поштового зв'язку (пересилання простої та рекомендованої кореспондеції, бандеролей, передплата періодичних видань тощо) — відділення поштового зв'язку «Чортків-1» Центру поштового зв'язку № 6 Тернопільської дирекції УДППЗ «Укрпошта»;
  • надання автотранспортних послуг — ПАТ «Чорткiвське АТП — 16142»;
  • надання широкого спектра банківських послуг — ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Мегабанк», ПАТ «Міський комерційний Банк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Укрексімбанк» та ін.;
  • надання послуг взаємного кредитування — кредитні спілки: «Самопоміч», «Довіра», «Альянс-Україна», «Тернопіль 2004»;
  • надання послуг страхування — відділення НАСК «Оранта», ТФСГ «Страхова компанія ТАС», відділення АТ «Українська пожежно-страхова компанія», ВАТ СК «Провідна».

У сфері побутового обслуговування (перукарські послуги, ремонт та технічне обслуговування автотранспорту, ремонт одягу та взуття, ремонт електропобутової техніки, ритуальні послуги, фотопослуги, хімчистки тощо) послуги надають приватні підприємства різних форм власності.

ТоргівляРедагувати

В галузі торгівлі у Чорткові діє 475 торгових заклади, які належать приватним підприємцям різних форм власності. У сфері ресторанного бізнесу працює 26 підприємств. Діє два ринки — міський комунальний ринок (250 торгових місць) та Чортківський госпрозрахунковий ринок районного споживчого товариства (341 торгове місце).

МедицинаРедагувати

Медична допомога мешканцям міста та району надається КНП «Чортківська центральна міська лікарня» на 380 ліжок, КНП «Районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на 850 відвідувань, КНП «Чортківський обласний комунальний шкірно-венерологічний диспансер» та Чортківським пологовим будинком.

Чортківська міська стоматологічна поліклінікаРедагувати

 
Чортківська міська стоматологічна поліклініка
 
Інформаційна таблиця при вході до поліклініки

Початки зуболікування у Чорткові знаходимо вже у ранню добу; з другої половини XVII століття це робили цирульники. Серед відомих місцевих цирульників-фельдшерів того часу були Ян Лоренцович, Павло Абрамович, Ян Алембек, Каспер Йосифович. Продовжувачами їх справи наприкінці XVIII — середина XIX століття були лікарі Ярош Саприка, Карл Падуха, Міхал Міщанський, Ян Дутніцький, Георг Кретшмер. Добру згадку про себе залишив зубний лікар Францішек Навроцький, який працював у останнього дідича міста Героніма Садовського. Він лікував не лише пана, а також членів його родини, панських слуг, містян. Продовжили їх справу наприкінці XIX століття лікар Михайло Тречевич та військові фельдшери Симон Гриньовський і Ян Мнішек.

На початку XX століття із зубних лікарів міста, які займалися цією справою, можна назвати декілька — Брунер Пшер (чех за національністю, військовий лікар), Л. Брандман, М. Розенбліц та лікар Л. Блявштайн, котрий був закріплений за чортківським залізничним вузлом. Під час першої світової війни земляків обслуговували переважно військові зубні лікарі австрійської або російської армій, що змінювалася одна одну в залежності від стану бойових дій. Це — з австрійського боку чех Васпер Баглавічек, українець Петро Сагайдак, поляк Ян Вашньовіцький, німець Фред Штінгер та інші; з російського — Семен Бондаренко, Микола Круглов, Юзеф Іранський. В часи національно-визвольних змагань, тобто існування Західноукраїнської Народної Республіки, люди зверталися до зубних лікарів армії Українських Січових Стрільців або УГА, зокрема до Петра Красницького, Григорія Слобоженка, Данила Вавриника, Семена Охайного та інших.

У міжвоєнний період, дантистичною практикою займалися, крім лікарів широкого профілю, таких, як Шор, Федорович, Маньовський, Павлишин, зубні лікарі Яричер, Плюсерова, Ляхович, брати Фельдмани, Вігоцький та інші.

В радянські часи, у 19391941 роках, крім названих, варто згадати приїжджих зубних лікарів із східних областей України та з Росії — Осіпов, Кирилівський, Пащенко, Зверьєв, Грішин. В період німецької окупації працювали зубні лікарі Кюусбекер, Бідерман, Ангеловський, Кралик, Зверговський.

В перші повоєнні роки у стоматологічній службі працювали З. Скрутовська, А. Морозюк, В. Барвінська-Бабійчук, В. Кравцов, В. Петрущак, Є. Лесик, Є. Стояновський, Ж. Войтенко, І. Дісевич, К. Валик, К. Паламарчук, Л. Вовчук, Л. Комосій, М. Гершман, М. Городиська, О. Вівчарик, О. Гикава, П. Саміла, подружжя Степаненків, С. Кружкова, Я. Смотрич[14][15].

Чортківська комунальна районна стоматологічна поліклініка заснована 29 листопада 1996 року[16]. До 1 січня 2021 року мала статус «районної» та підпорядковувалася Чортківській районній раді. 1 січня 2021 року перейшла у власність Чортківської міської ради[17]. Нині медичним закладом керує Веретик Іван Йосипович[16].

ТранспортРедагувати

Через Чортків пролягають автошляхи М19E85 Тернопіль — Чернівці та Т 2001 Бучач — Скала-Подільська до Кам'янця-Подільського Р48.

1 квітня 1949 року почало курсувати «вантажне таксі» з Бучача до Чорткова двічі на добу: виїзд з Бучача — о 9:00 та 17:00, прибуття — відповідно о 12:00 та 20:00, могли водночас поміститись 16 пасажирів. Тоді ж запрацювало «вантажне таксі» Чортків — Бучач — Монастириська[18].

Через залізничну станцію Чортків прямує єдиний щоденний потяг далекого сполучення «Гуцульщина» Київ — Рахів.

 
Торгові ряди біля старої ратуші

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

У місті яскраво виражена центральна частина, де збереглися архітектурні та історичні пам'ятки. У центральній частині переважає, малоповерхова житлова забудова кінця ХІХ — початку ХХ століття з поодинокими вкрапленнями багатоповерхівок 1960—1970-х років. Пам'ятки архітектури мають історичну цінність, а фонова забудова центральної частини міста надає йому особливий колорит. На сьогодні у місті збереглося багато пам'яток архітектури:

Фортифікаційні спорудиРедагувати

  • Чортківський замок (початок XVI століття). У 2010 році чортківський замок увійшов до складу історико-архітектурного заповідника «Замки Тернопілля». З того часу в замку проводяться реставраційні роботи, при грамотному відновлені замку, він міг би збільшити кількість туристів та наповнення бюджету міста.

БудівліРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

  • пам'ятник керівникам партизанського загону «Червона дванадцятка» С. Мельничуку та П. Шереметі з червоного каменю у 1953 році встановлено на місцевому цвинтарі. До літа 1999 року прикрашала його меморіальна таблиця з надписом: «Степан Мельничук, Петро Шеремета — відважні борці за свободу і щастя робітників, трудящих селян Західної України, керівники партизанського загону „Червона дванадцятка“, страчені в м. Чорткові польськими окупантами 11 листопада 1922 року». Вже за часів незалежності на освяченій меморіальній таблиці було виконано напис: «На честь борців за волю України четарів УГА Степана Мельничука та Петра Шеремети, розстріляних польськими окупантами 11.11.1922 року в місті Чорткові»[19];
  • на 2-х Братських могилах воїнів Червоної Армії (1953 і 1954);
  • на могилі Героя Радянського Союзу І. Лавриненка (1955);
  • пам'ятник В. І. Леніну (демонтовано 26 серпня 1991 року);
  • пам'ятник Зої Космодем'янській (демонтовано на початку 1990-х років), знаходився у однойменному парку. Нині залишився лише постамент при вході до парку «Молодіжний» (до 26 серпня 1991 року — парк імені Зої Космодем'янської), а місце скульптури Космодем'янській займає величезна гранітна ваза;
  • пам'ятник танкістам-визволителям м. Чорткова у 1944 році;
  • пам'ятник Якову Гніздовському (скульптори Михайло та Віталій Андріанови, 20 жовтня 2018)[20];
  • пам'ятник Іванові Франку (1959);
  • пам'ятник Тарасові Шевченку (архітектори — Володимир та Андрій Чорновус, скульптор Володимир Ропецький, 1995);
  • Пам'ятник (погруддя) артистці й співачці Катерині Рубчаковій, роботи скульптора Д. Стецька, був відкритий 28 квітня 1991 року з нагоди 110-ліття від дня її народження;
  • актору й режисерові П. Карабіневичу (скульптор Г. Невесела, 1993);
  • священику Г. Хомишину (2002);
  • діячу ОУН і УПА Петрові Хамчуку «Бистрому» (скульптор Юліан Савко, 2002);
  • Закатованим у Чортківській тюрмі у липні 1941 року (скульптор І. Сонсядло);
  • Борцям за волю України (скульптор В. Садовник, 2005);
  • депортованим лемкам (архітектор М. Стухляк)[21];
  • святому Яну;
  • розстріляним євреям;
  • пам'ятний знак розстріляним римо-католицьким ксьондзам — жертвам НКВС[22];
  • пам'ятник «Жертвам Чорнобильської катастрофи» (скульптор Дмитро Мулярчук) був освячений 22 квітня 2008 року на території Чортківського райвідділу МНС. Монумент, висота якого складає 3,5 метри, зображує босого ліквідатора аварії, який кидається в бій зі стихією незважаючи на те, що на ньому майже немає одягу та спецзасобів — це символізує беззахисність людей проти руйнівної сили атому[23];
  • бронзове погруддя Степанові Бандері (скульптор Дмитро Мулярчук) відкрито 21 жовтня 2012 року з нагоди 70-ї річниці від Дня створення Української Повстанської Армії. Погруддя встановлено у сквері біля Головної пошти[24][25];
  • пам'ятник Героям Небесної сотні та українським воякам освячено в лютому 2015 року[26].

Меморіальні (пропам'ятні) таблиціРедагувати

  • уряду ЗУНР та її президентові Петрушевичу Євгену (фасад нової ратуші);
  • Борцям за волю України (встановлено у стіні церкви Покрови Святої Богородиці 1 листопада 1924, реставровано — 1992);
  • художникові Л. Левицькому (1986);
  • письменникові С. Тудору (1987);
  • воякові УПА Г. Ільківу («Пугачу»);
  • підняттю українського прапора на будівлі Чортківського педагогічного училища імені О. Барвінського у ніч з 21 на 22 січня 1973 року (26 січня 2012 року)[27][28].
  • юнакам та дівчатам, учасникам визвольних змагань за волю України — жертвам НКВС (фасад храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії).

Галерея пам'ятокРедагувати

Панорами ЧортковаРедагувати

Панорама Чорткова, центр міста
Панорама центр міста

Культура, дозвілляРедагувати

МузеїРедагувати

БібліотекиРедагувати

 
Бібліотека

У місті функціонує 4 бібліотеки, з них найбільшою є Чортківська міська централізована бібліотечна система.

Музика, театр і кіноРедагувати

 
Народний дім Катерини Рубчакової
  • Районний Центр науково-технічної творчості та дозвілля учнівської молоді (колись — Станція юних техніків);
  • Чортківський міський будинок культури імені К. Рубчакової, відомий також, як Народний дім імені К. Рубчакової. Народний дім збудовано напередодні Першої світової війни за сприянням бургомістра Людвіга Носса. Приміщення складалося з 2-х залів: одна зала використовувалася для офіційних подій (збори, наради тощо), а друга — для проведення занять з фізкультури для учнів гімназій. У 2006 році будинок культури визнаний найкращим закладом культури Тернопільської області, нагороджений Дипломом Міністерства культури і туризму за 3-тє місце у Всеукраїнському огляді-конкурсі районних будинків культури;
  • культ-просвітній центр «Лемківська світлиця»;
  • соціально-культурний комплекс «Авіаносець»;
  • духовий оркестр;
  • ансамблі «Чайка», «Яворина», «Яблунька»;
  • дитячий театр танцю «Джерельце»;
  • ансамбль танцю «Галицькі візерунки»;
  • клуб спортивного та сучасного танцю «Наталі»;
  • народний аматорський театр імені Панаса Карабіневича;
  • Народний аматорський хор «Галичина» Чортківської ЦКРЛ, який засновано у 1963 році, є неодноразовим переможецем всеукраїнських пісенних фестивалів та конкурсів;
  • Кінотеатр «Мир» (не діючий). 2007 року проданий місцевому підприємцю-«ударівцю» Олегу Ваврику, який мав реконструювати і оснастити кінотеатр новітніми технологіями для показу кінофільмів та протягом 3 років, від дня підписання договору, ввести в експлуатацію кінотеатр, чого не було зроблено, а натомість, 2015 року у приміщенні організували міні-ринок[29].

У приміщенні Держлісгоспу проводиться щорічний всеукраїнський конкурс юних фотографів «Первоцвіт». У 2009 році робота «Руки майстра» Христини Созанської зі Львова здобула Гран-прі конкурсу[30].

Засоби масової інформаціїРедагувати

РадіостанціїРедагувати

  • Говорить Чортків — районна комунальна радіостанція, засновником якої є Чортківська районна рада та транслює інформаційні, культурологічні, просвітницькі, розважальні програми та передачі для дітей[32].

Друковані періодичні виданняРедагувати

Колишні періодичні виданняРедагувати

ТуризмРедагувати

Чортківський туристично-інформаційний центр

1 березня 2021 року утворено Чортківський туристично-інформаційний центр, директором якого став Степан Гречківський[34].

СпортРедагувати

 
Стадіон «Харчовик»

За Польщі у місті базувалися футбольні команди: українська — УСТ «Чайка», польські «КОР» («Korpus Ochrony Pograniczny»), «Strzelec». У 1938 році на запрошення УСТ «Чайка» до міста завітали футболісти УСТ «Україна» зі Львова, які перемогли «Чайку» та наступного дня КОР з рахунками 6:1 та 5:0 відповідно[35].

10 червня 1945 року в місті відбувся перший повоєнний матч на Тернопіллі: місцеве «Динамо» поступилось збірній Теребовлянського району 2:3[36].

Нині у місті функціонує футбольно-легкоатлетичний стадіон «Харчовик», на якому матчі першості Чортківського району з футболу проводять футбольні клуби «Калічівка» та «Максимум». Також у місті функціонує Чортківська районна комунальна дитячо-юнацька спортивна школа та спортивний комплекс «Економіст» (збудований у 2011 році на базі Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу), на якому базується жіночий волейбольний клуб «Галичанка-ТНЕУ-2».

Нині місто в Чемпіонаті України з футболу серед аматорів представляє команда Чортків-Педуніверситет.

Відомі людиРедагувати

 
Пам'ятник акторці Катерині Рубчаковій

НародилисяРедагувати

Люди, пов'язані з ЧортковомРедагувати

Проживали, навчалися, перебували, працюють:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

Про історію міста та краю видано декілька книг авторства директора Чортківського районного краєзнавчого музею, Заслуженого працівника культури України Яромира Чорпіти:

  • «Чортків» (2002);
  • «Чортків. Туристичний путівник» (у співавторстві з П. Бубній, 2003);
  • «Чортківщина. історико-туристичний путівник» (у співавторстві з В. Погорецьким, 2007);
  • «Літературно-мистецька та наукова Чортківщина» (у співавторстві з О. Чорпітою, 2007).

ПриміткиРедагувати

  1. Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит № 01-1026 від 11 грудня 2020 року
  2. Wygnanka, 4, wś, pow, czortkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 84. (пол.)
  3. Dziennik Urzędowy. — 1929. — № 87 poz. 656. (пол.)
  4. Погорецький В., Федечко М., Чорпіта Я. Чортків // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. — Т. 3… — С. 434.
  5. Додаток до рішення сесії Чортківської міської ради № 207 від 26 червня 2014 р. // Чортківська міська рада
  6. Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ. ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОН. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 2021-02-14. 
  7. На Тернопільщині китайські інвестори хочуть побудувати одразу три харчових підприємства. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-11-23. Процитовано 23 листопада 2019. 
  8. Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу ТНЕУ
  9. Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича
  10. Чортківська міська музична школа. Архів оригіналу за 2 лютий 2017. Процитовано 23 січень 2017. 
  11. Чортківська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
  12. Історія школи
  13. ЦНАП м. Чортків. Архів оригіналу за 2 лютий 2017. Процитовано 23 січень 2017. 
  14. Чорпіта Я. Чортків: історично-краєзнавчий нарис / Я. Чорпіта; передм. автора. — 3-тє перевид., доп. — Чортків : ФОП Атаманчук В. В, 2012. — С. 66—67.
  15. Сирота-Яблонь В. (7 лютого 2020). Люба+Міша: зворушлива історія з життя подружжя Гуцулів — стоматологів із Чорткова. nday.te.ua. Наш день. Процитовано 16 квітня 2021. 
  16. а б КНП «Чортківська міська стоматологічна поліклініка» Чортківської міської ради. opendatabot.ua. Опендатабот. Процитовано 16 квітня 2021. 
  17. Рішення Чортківської міської ради від 29 грудня 2020 року № 176 «Про прийняття до комунальної власності Чортківської міської територіальної громади юридичних осіб (підприємств, закладів, установ) та майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міста Чортківського району».
  18. Автомобільне сполучення Чортків — Бучач — Монастириська // Нова зірка. — 1949. — № 25. — 31 бер. — С. 2.
  19. Партизанський рейд С. Мельничука та П. Шеремети 1922 року та версії цієї події в історіографії
  20. Заєць Т. У Чорткові відкрили пам'ятник колишньому гімназисту. Його роботи висіли у кабінеті Джона Кеннеді // Чортків.city. — 2018 — 20 жовтня.
  21. Пам'ятник депортованим лемкам у Чорткові. Архів оригіналу за 1 червень 2015. Процитовано 1 червень 2015. 
  22. Вбивство польських ксьондзів. Архів оригіналу за 1 червень 2015. Процитовано 1 червень 2015. 
  23. Встановили пам'ятник чорнобильцям
  24. Бронзове погруддя Степана Бандери встановили на вихідних в Чорткові (фоторепортаж)
  25. У Чорткові відкрили пам'ятник Степану Бандері // Тернопільська липа
  26. У місті Чортків на Тернопільщині освячено пам'ятник Героям Небесної сотні та воїнам АТО
  27. У Чорткові відкрили меморіальну дошку… синьо-жовтому прапор. Архів оригіналу за 30 січень 2012. Процитовано 28 січень 2012. 
  28. На Тернопільщині правда стає історією. Архів оригіналу за 19 березень 2012. Процитовано 30 січень 2012. 
  29. Суд залишив «ударівцю» з Чорткова кінотеатр, де замість обіцяного показу фільмів зробили базар
  30. Увесь світ в об'єктиві
  31. Чортків.City — що це за сайт і хто над ним працюватиме. Чортків.Сity. Процитовано 2020-01-17. 
  32. Сайт Чортківського районного радіомовлення
  33. Ханас В. «Крафт» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 222. — ISBN 966-528-199-2.
  34. Рішення Чортківської міської ради від 26 лютого 2021 року № 241 «Про утворення комунального підприємства «Чортківський туристично-інформаційний центр» Чортківської міської ради та затвердження Статуту».
  35. Левко Легкий Футбол Тернопілля. — Тернопіль: Лілея, 2002. — С. 113. — ISBN 966-656-002-X.
  36. Там само. — С. 8
  37. Ткачов С. Безуб'як Тарас Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 42—43. — ISBN 978-966-528-318-8.
  38. І. Д. Гамкало Марія Дитиняк // ЕСУ
  39. Святкування 35-річчя Українського Музичного Товариства Альберти
  40. Перелік імен та подій, що не увійшли до основного списку // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2020 рік : бібліогр. покажч. Вип. 30 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; керівник проекту і наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2019. — С. 51.
  41. Фотохудожник Олег Марчак. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 2 жовтень 2016. 
  42. Володимир Мельник. Архів оригіналу за 3 жовтень 2016. Процитовано 2 жовтень 2016. 
  43. Пам'яті жертв Акції «Вісла»
  44. 26 липня в історії Тернопільщини
  45. Щитинська Г. Авіаційна спілка студентів Львівської політехніки: джерелознавча розвідка
  46. Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 62. — ISBN 978-966-528-318-8.
  47. Золотнюк А. Яків Гніздовський — абсолютний художник / Анна Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2015. — № 9 (4 лют.). — С. 12 — (Наші славні земляки).
  48. Ониськів М. Дерев'янко Богдан Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 478. — ISBN 966-528-197-6.
  49. Творчі портрети Завалова
  50. Дем'янова І. Макотерський Юхим Фотійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 369-370. — ISBN 978-966-528-318-8.
  51. Автобіографія
  52. Чортків, Тернопільська обл.: Нова синагога (1905—1909 рр.)
  53. Мiсто над Cеретом. Архів оригіналу за 3 жовтень 2016. Процитовано 3 жовтень 2016. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати