Відкрити головне меню

Рубчакова Катерина Андріївна

визначна українська галицька акторка і співачка.

Катери́на Андрі́ївна Рубчако́ва (уроджена Коссак) (29 квітня 1881(18810429)[1], м. Чортків (нині Тернопільської області) — 1919, с. Зіньківці (нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області)) — визначна українська галицька акторка універсального перевтілення і співачка (ліричне сопрано). «Примадонна» театру Галичини.[2]

Рубчакова Катерина Андріївна
Катерина Рубчакова
Катерина Рубчакова
Ім'я при народженні Коссак Катерина Андріївна
Народилася 29 квітня 1881(1881-04-29)
Чортків, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла 1919(1919)
Зіньківці, Кам'янець-Подільський повіт, Подільська губернія
  • тиф
  • Поховання Микулинецький цвинтар
    Громадянство ЗУНР ЗУНР
    Діяльність акторка, співачка
    Чоловік Іван Рубчак
    Діти Ольга Рубчаківна-Юра
    Ярослава Рубчаківна -Барнич
    Надія Рубчаківна-Гура

    Рубчакова Катерина Андріївна у Вікісховищі?

    Зміст

    РодинаРедагувати

    Катерина Рубчакова — сестра Антоніни Дякової, Василя і Михайла Коссаків, М. Костів-Коссаківни, дружина Івана Рубчака (сім'ю створили 28 січня 1899 в Рогатині[3]), мати актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, теща Гната Юри.

    ЖиттєписРедагувати

    Народилася в сім'ї дяка, самодіяльного диригента міського хору Андрія Коссака (1850—1917), сина коваля і ткача Івана Коссака з села Білої поблизу Чорткова, та його дружини Розалії Григорівної Федорович (1856—1923), доньки селян з Вигнанки.[3]

    Навчалася в міській школі у Чорткові, тут вперше виступала в хорі.[2] Сценічну діяльність починала під керівництвом Степан Яновича та Костя Підвисоцького. Навчалася в музично-драматичній студії при театрі під керівництвом Йосипа Стадника, співу — в С. Козловської (1901—1902).

    У 1886—1914 роках у театрі товариства «Руська Бесіда» ві Львові (1917—1918 — директор), у 1916—1918 очолювала трупу Стрілецького Театру.

    У 1918—1919 роках грала в Українському театрі Миколи Бенцаля у м. Тернопіль; від 1919 — в Чернівецькому українському драматичному театрі та Новому Львівському театрі, які гастролювали в містах Галичини (Тернопіль, Борщів, Копичинці та інші), Буковини, Поділля.

    На сцені виступала з Амвросієм Бучмою, Марією Заньковецькою, Мар'яном Крушельницьким, Лесем Курбасом, Антоніною Осиповичевою, Миколою Садовським, Василем і Ганною Юрчаками й іншими.

     
    Могили артисток Теодозії Бенцалевої та Катерини Рубчакової на Микулинецькому цвинтарі

    Померла в Зінківцях (від тифу,[3] біля Кам'янця Подільського). Була похована на передміському кладовищі Кам'янця Подільського, яке наприкінці 1950-х роках ліквідували. Перепохована на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 1958 року стараннями доньки Ольги.

    РоліРедагувати

    Зіграла 79 драматичних ролей, 18 партій в операх і 27 в оперетах.

    • Партії в операх:
      • Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
      • Катерина і Галька (в однойменних операх М. Аркаса і С. Монюшка),
      • Дідова («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського),
      • Маргарита («Фавст» Ґуно),
      • Маженка («Продана наречена» Б. Сметани),
      • Батерфляй («Мадам Батерфляй» Пуччіні) та інші.
    • Партії в оперетах:
      • Ольга («Підгіряни» М. Вербицького),
      • Зоріка («Циганська любов» Ф. Леґара),
      • Арсена («Циганський барон» Й. Штрауса) та інші.
    • У побутових мелодрамах:
      • Аза, Маруся, Маруся Богуславка («Циганка Аза», «Ой, не ходи Грицю», «Маруся Богуславка» М. Старицького),
      • Ярина («Невольник» М. Кропивницького),
      • Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка) та інші.
    • У психологічних драмах:
      • Ріта («Чорна пантера і білий медвідь» В. Винниченка),
      • Анна («Украдене щастя» І. Франка),
      • Тетяна («Міщани» М. Ґорького),
      • Маша («Живий груп» Л. Толстого) та інші.

    К. Рубчакова відома також як камерна співачка. Її сценічному виконанню притаманні глибока емоційність і драматизм. У концертному репертуарі — вокальні твори М. Лисенка, В. Матюка, народні пісні й на вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інші. Пісні у її виконанні записані на платівки.

    Вшанування пам'ятіРедагувати

    • У 1981 році за рішенням ЮНЕСКО відзначалося 100-річчя від дня народження Катерини Рубчакової.
    • У 1989 в Києві вийшла книжка Петра Медведика «Катерина Рубчакова».
    • Портрети Рубчакової створили Любомир Медвідь і Ярослав Омелян.
    • У 1991 році в Чорткові споруджено пам'ятник (скульптор Дмитро Стецько); тут її ім'ям названо Народний дім, а в Чортківському краєзнавчому музеї діє постійна виставка.
    • 19 лютого 2015 року в місті Хмельницький з'явилися вулиця і провулок Катерини Рубчакової.

    ПриміткиРедагувати

    1. Родовід
    2. а б Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… — С. 62.
    3. а б в Безбах Віторія, Гаврилюк Олег. Служителька Мельпомени з Чорткова… — С. 3.

    ДжерелаРедагувати

    ПосиланняРедагувати