Тростянець

місто в Сумській області (Україна)

Тростяне́ць (МФА[t̪roscaˈn̪ɛt͡sʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, в Охтирському районі Сумської області.

Тростянець
Trostyanets gerb.png Trostyanec1 h.gif
Герб міста Тростянця Прапор Тростянця
Trostyanets' Krugliy Dvir 02 Myru 16 (YDS 7705).JPG
Круглий двір у Тростянці (1820 р.р.)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район Охтирський район
Засноване 1660
Статус міста з 1940 року
Населення 20 638 (01.01.2017)[1]
 - повне 20 638 (01.01.2017)[1]
Поштові індекси 42600-42615
Телефонний код +380-5458
Координати 50°29′12″ пн. ш. 34°58′59″ сх. д. / 50.48667° пн. ш. 34.98306° сх. д. / 50.48667; 34.98306Координати: 50°29′12″ пн. ш. 34°58′59″ сх. д. / 50.48667° пн. ш. 34.98306° сх. д. / 50.48667; 34.98306
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма р. Боромля, Люджа, Тростянка
Відстань
Найближча залізнична станція Смородине
До обл./респ. центру
 - фізична 48,9 км
 - залізницею 59 км
 - автошляхами 55,4 км
До Києва
 - фізична 317 км
 - залізницею 409 км
 - автошляхами 366 км
Міська влада
Адреса 42600, м. Тростянець, вул. Миру, 6
Вебсторінка Тростянецька міська рада
Міський голова Бова Юрій Анатолійович

CMNS: Тростянець у Вікісховищі

Карта
Тростянець. Карта розташування: Україна
Тростянець
Тростянець
Тростянець. Карта розташування: Сумська область
Тростянець
Тростянець
Тростянець. Карта розташування: Охтирський район
Тростянець
Тростянець

Колишній районний центр Тростянецького району.

ГеографіяРедагувати

Місто Тростянець розташоване на річці Боромля (притока Ворскли, басейн Дніпра), а також її притоках — Люджі (південно-східна частина міста) і Радомлі (західна частина міста). До міста примикають село Лучка і селище Лісне. До міста примикають великі лісові масиви.

Через місто проходять автомобільні дороги Н12 і Т 1913, а також залізнична лінія СумиЛюботин (Південна залізниця), станції Смородине і Рупине. Населення міста — 21,5 тис. мешканців.

Тростянець лежить за 55 км на південь від обласного центру (автошлях Н12). Найближчий райцентр — місто Охтирка (21 км, на південь).

ІсторіяРедагувати

За свідченнями істориків, поселення на місці теперішнього Тростянця виникло в першій половині XVII ст., під час нової хвилі переселення селян і козаків із Правобережної України на Слобожанщину, спричиненої поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком (1651).

Назву міста пов'язують із назвою річки Тростянки, яка протікає неподалік.

Наприкінці XVII століття власником Тростянця стає охтирський полковник Іван Перехрестов.

 
Круглий двір на початку XX ст.

У 1720 році тростянецькі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського. До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, а з 1820 року — яко посаг — переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина.

До 1765 року Тростянець був у юрисдикції Охтирського полку, потім — у складі Слобідсько-Української губернії. З 1835 року Тростянець входив до складу Харківської губернії. Господарство містечка розвивалося дуже повільно через важкий матеріальний стан населення. Заможністю виділялися лише багата садиба князів Голіциних (манеж, цирк, театр, поміщицька садиба та церква).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту мешкало 2150 осіб (1025 чоловічої статі та 1125 — жіночої), налічувалось 392 дворових господарства, знаходилася православна церква, функціонували цукробуряковий, горілчаний, винокурний, цегельний та селітряний заводи, відбувались 3 щорічних ярмарки та базари[2].

В 18681874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій.

1877 року в Тростянці за наказом російського міністра шляхів сполучення збудували локомотивне депо «Смородине» та закуплено 12 паротягів.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Тростянецької волості, кількість мешканців зросла до 4568 осіб[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 46 жителів міста[4].

12 липня 1940 року Тростянцю надано адміністративний статус міста.[5]

Радянські війська відійшли з боями 10 жовтня 1941 року.

27 березня 1978 року села Смородине[6] і Радомля[7] включені в смугу міста Тростянця[8].

У вересні 2010 року було відзначено на державному рівні 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області, проєкт відповідної Постанови Верховної Ради України був розроблений та зареєстрований у Верховній Раді України народним депутатом України, першим секретарем Сумського обкому КПУ Володимиром Даниленком[9].

Російсько-українська війнаРедагувати

Росіяни безперешкодно зайшли в місто 24 лютого вже о 8-й ранку: колона з понад 100 одиниць техніки. Потім, як згадують очевидці, різні бойові машини йшли через місто щодня[10].

Від самого початку російського вторгнення, з 24 лютого 2022 року місто потерпає від атак російської армії, а з 4 березня у місті гуманітарна катастрофа[11].

Понад місяць Тростянець перебував під контролем російських окупантів. 1 березня в місто завели три колони ворожої техніки[12].

4 березня голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький повідомив[13], що місто повністю окуповане. З 13 березня[14], у зв'язку із масштабними обстрілами міста, виникли проблеми із електропостачанням — багато кварталів міста було знеструмлено. Через відсутність електрики не працювало і водопостачання. Крім того, станом на 22 березня, уніслідок бойових дій у Тростянці також пошкоджена газова труба, тому у декількох районах міста відсутнє газопостачання.

26 березня 2022 року місто звільнене від російської армії[15], звідти вибили Кантемирівську танкову дивізію[16][17][18], командир 13-го танкового полку, що входив до складу цієї дивізії, застрелився[19].

З 27 березня розпочалась евакуація мешканців міста, що залишилися без житла, та завезення гуманітарної допомоги. Багато місць залишається замінованими, тому комунальні служби та ДСНС зможуть повністю відновити роботу після розмінування території громади[20].

Російськими загарбниками було розграбовано шоколадну фабрику, внаслідок бойових дій вона майже вщент розбита[21]. Спалено будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга (пам'ятку архітектури національного значення 1911 року, де розташовувалась Краснотростянецька лісова науково-дослідна станція)[22]. Постраждав Круглий двір, де, за словами Дмитра Живицького, російські солдати знесли танком ворота. Пошкоджена також картинна галерея в сусідньому палаці Голіцина[23].

Після звільнення міста роботу шоколадної фабрики вдалось частково відновити[10].

На думку мера міста Юрія Бови окупація та бойові дії відкинули місто в розвитку на близько 10 років[10].

Пам'ятки історії та культуриРедагувати

Тростянецький паркРедагувати

 
Нескучанський парк. Червень 2017
 
Будинок управителя маєтками Леопольда Кеніга в Тростянецькому парку, місце розташування лісової науково-дослідної станції

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Розташований на західній околиці Тростянця, в урочищі Нескучному.

Круглий двірРедагувати

У 1749 році сини-спадкоємці Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим, Пилип — збудували Круглий двір.

Час перебування Тростянця у власності сім'ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). У Круглому дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.

Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. У журналі «Столица и Усадьба» за 1916 р. опублікована стаття Г. Лукомського «Тростянець», в основу якої лягли враження автора від відвідин цього маєтку:

…Дуже цікавий цирк князів Голіциних, так званий «Круглий двір», майже цілком збережений. Ця овальна велика будівля являє собою ніби маленьку фортецю з чотирма вежами на кутах та воротами посередині. У цих вежах жили циркові артисти, а також «танцюристки» кріпацького балету, що був у князя Голіцина. Уздовж стін були розташовані стайні і місця для глядачів. Бар'єри лож не збереглися, але кімнати, що слугували артистам, залишилися майже в тому ж вигляді — тепер у них живе обслуга маєтку. У дворі містилася циркова арена просто неба — свого роду грецький або римський колізей. На жаль, ніяких пам'яток цих чудових, за усними розповідями, вистав не залишилося. Все це знищено часом.

Благовіщенська церкваРедагувати

Одна з найстаріших споруд міста. Збудована в 1744—1749 роках, а в 1750 була освячена. Благовіщенська церква являє собою кам'яний однобаневий храм із дзвіницею. Церква має чіткий силует та присадкуваті об'єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.

Вознесенська церкваРедагувати

Збудована в XIX сторіччі, має багатий рельєфний фасад в русько-візантійському стилі. Її 40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів.

Руїни «Гроту німф»Редагувати

Руїни «Гроту німф», або просто «Гроту», як його називають тростянчани, розташовані в урочищі Нескучне (в межах Тростянецького парку). За однією з легенд грот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.

У місті працює центральна районна бібліотека імені Лесі Українки.

Природа і відпочинокРедагувати

Місто Тростянець розташоване біля чудового за своєю красою урочища Нескучне, де серед мішаного (сосново-листяного) лісу розташовані три наповнених джерельною водою озера.

На жаль, через безвідповідальне господарювання одне з озер починає всихати, а колись доглянутий та багатий дендропарк майже злився з лісовою зоною. Офіційні джерела все ж стверджують, що тут ще збереглись 300-річні дуби. Спортивна база відпочинку, колись розташована в сосновому лісі біля озера, цілком зруйнована. За своїх найкращих часів база функціонувала цілий рік і налічувала 3 зимових, 4 літніх корпуси та службові будівлі.

На південь від Тростянця в заплаві річки Ворскли розташований Бакирівський гідрологічний заказник, заснований 1977 року (площа — 2388 га). Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони, цінна флора, фауна (видри, ондатри, гніздування птахів).

Див. такожРедагувати

ІнфраструктураРедагувати

У радянські часи в місті працювали: машинобудівний завод (виготовляв обладнання для цукрової промисловості), завод «Електропобутприлад», підприємства харчової та деревообробної промисловості. Опинившись у конкурентному середовищі, більшість підприємств зазнали серйозних труднощів і були змушені скоротити асортимент та обсяги виготовлюваної продукції, що позначилось на доходах тростянчан, спричинило зростання безробіття.

На сьогодні майже всі підприємстві міста приватизовано.

Найвідомішим підприємством, флагманом місцевої промисловості і одним із найбільших роботодавців міста в теперішній час є Тростянецька шоколадна фабрика «Україна», яка належить компанії «Крафт Фудз Україна» і відома своїми торговими марками «Корона», «Україна» тощо. Завдяки іноземним інвестиціям підприємству вдалося подолати фінансову кризу та зайняти одне з провідних місць на ринку шоколадної продукції в Україні.

Також містоутворюючим підприємством є ТД Ельдорадо. Підприємство виготовляє борошно пшеничне (вищого і першого ґатунку), житнє, висівки під торговою маркою «Тростянецьке борошно». Компанія пройшла сертифікацію організації Bureau Veritas Certification Holding, яка підтверджує, що система менеджменту компанії відповідає стандартам: FSSC  22000. Це є гарантією якості і безпеки продукції для партнерів у всьому світі.

ПолітикаРедагувати

Завдяки керівникам району Тростянець здобув широку «славу» під час виборів президента України 2004 та Помаранчевої революції через розправу керівника місцевої райдержадміністрації Березіна над групою журналістів «5 каналу», «Тонісу» та «Громадського радіо» напередодні 31 жовтня.

Після 1-го туру виборів внаслідок сутички між головою Тростянецької районної ради Сергієм Киричком та начальником карного розшуку Олегом Авершиним із 26-річним жителем Тростянця Олександром Богоденком останнього було важко побито. З тяжкими травмами голови хлопець помер у Сумській обласній лікарні. Причиною сутички стала відмова Олександра пити «за здоров'я» кандидата в президенти Віктора Януковича, підтримуваного місцевою владою. Ця подія сколихнула тростянчан, які масово вийшли на мітинг із вимогою покарати винних та розслідувати факти корупції в районній адміністрації та міліції.

Напередодні 2-го туру виборів під керівництвом та опікою місцевих чиновників близько півсотні бандитів вчинили побиття спостерігачів та розгромили місцевий штаб кандидата в президенти від опозиції Віктора Ющенко.

Видатні постатіРедагувати

13 грудня 1893 року в Тростянці народився письменник Микола Хвильовий.

Улітку 1864 року в Тростянці перебував композитор П. Чайковський. Тут він написав свій перший симфонічний твір — увертюру до драми О. Островського «Гроза».

Тут народився бандурист Федір Дробітько.

  • Галина Андрусенко — українська філолог та мистецтвознавець, член Національної спілки художників України (1994).
  • Олександр Арбо — кіноактор, режисер та постановник.
  • Валентин Матвєєв — вчений-металознавець, академік НАН України.
  • Євдокимов Дмитро Володимирович (1998—2022) — український історик, активіст, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

У Тростянці також тимчасово перебували Павло Грабовський, Антон Чехов.

  • Леонід Татаренко — український поет, на його вірші покладено «Червоні троянди».
  • Микола Давидов (1975—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Євген Баглик (1997—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Павло Борисенко — (*15(28) січня 1901 — 1 грудня 1993) — український художник.

Серед почесних громадян міста:

  • Михайло Бережний — ветеран війни і праці, кавалер кількох орденів, кандидат сільськогосподарських наук[24].

ПомерлиРедагувати

Міста-партнериРедагувати

12 грудня 2013 року міський голова Тростянця під час офіційного візиту тростянецької делегації до Польщі, яка тривала з 11 по 15 грудня, уклали угоду про партнерство з польськими містами Богухвала та Кожухув.[25][26]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 410)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Тростянець. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 40 (103). — 18 жовтня. — С. 4.
  6. Карта РККА M-36 (Б), 1941(рос.)
  7. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 544.
  8. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1978 — № 15 — с. 230.
  9. Проект Постанови про відзначення 350-річчя заснування міста Тростянець Сумської області[недоступне посилання з липня 2019]. Сайт Верховної Ради України. 02 квітня 2010.
  10. а б в Ярослава Тимощук (26 липня 2022). Шанс збудувати краще. Як колись процвітаючий Тростянець відновлюють після окупації. Тексти. 
  11. Окупанти розмістили техніку на вокзалі й не дають поховати померлих: у Тростянці гуманітарна катастрофа, novyny.live (Перевірено 4 березня 2022)
  12. Новини України (українська). 2 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  13. Дмитро Живицький. Facebook. 4 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  14. Російські війська продовжують утримувати Тростянець на Сумщині. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 березня 2022. 
  15. Тростянець звільнили від російських окупаційних військ
  16. Освобождение Тростянца: стали известны подробности разгрома «элитной» дивизии РФ (фото)
  17. Война Тридцать первый день. Онлайн «Медузы»
  18. Освобождение Тростянца. Командир танкового полка РФ застрелился после разгрома «элитной» Кантемировской дивизии — украинская разведка
  19. ВСУ о боях в Тростянце: один российский командир застрелился, другого сняли с должности
  20. Окупанти залишили у звільненому Тростянці заміновану лікарню, - голова Сумської ОВА. espreso.tv (укр.). Процитовано 28 березня 2022. 
  21. Загарбники використовували Тростянецьку шоколадну фабрику як склад боєприпасів. Укрінформ. 6 квітня 2022. 
  22. Відступаючи з Тростянця, окупанти підпалили пам'ятку національного значення: фото. РБК. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. 
  23. Зольникова А. (27 березня 2022). Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление. Meduza. Архів оригіналу за 29 березня 2022. 
  24. Михайло Бережний — стисла довідка і окремі наукові публікації
  25. Тростянецька районна державна адміністрація - ТРОСТЯНЕЦЬ ТА БОГУХВАЛА – МІСТА-ПАРТНЕРИ. trs.sm.gov.ua (uk-ua). Процитовано 24 березня 2017. 
  26. Місто Тростянець - AMMU. AMMU (uk-UA). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017. 

ДжерелаРедагувати