Охтирський повіт
Охтирський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Охтирка.
Охтирський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Харківська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Охтирка | |||
Створений | 1780 | |||
Площа | 2441,6 верст² | |||
Населення | 161243 (1897) осіб | |||
Наступники | Богодухівська округа |
Підпорядкування
ред.- Утворений 1780 року за указом імператриці Катерини II від 25 квітня у складі новоствореного Харківського намісництва (замість першої Слобідсько-Української губернії).
- 1796 року за указом імператора Павла I від 12 грудня увійшов до складу поновленої Слобідсько-Української губернії.
- 1835 назву губернії змінено на Харківську.
- 1923 року за адміністративною реформою повіт ліквідовано, переважна частина території увійшла до складу Богодухівської округи.
Історія
ред.Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом Української Народної Республіки частково входив до Землі Полтавщина із земським центром у Полтаві.
Географія
ред.Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Розташування
ред.Охтирський повіт знаходився в західній частині губернії, займав близько 2441 версти² (254 341 десятина).
Населення
ред.За даними перепису 1897 року кількість мешканців становила 161 243 особи (81 313 чоловічої статі та 79 930} — жіночої)[1].
Господарка
ред.Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Землеробство
ред.Ґрунти повіту переважно чорноземні. Цінність землі досить висока зумовлена також значним населенням.
Головна річка — Ворскла.
Транспортне сполучення
ред.Просвіта
ред.Адміністративний поділ
ред.Станом на 1913 рік у повіті було 12 волостей[2]:
- Більчанська;
- Боромлянська;
- Дернівська;
- Кириківська;
- Котелевська;
- Краснопільська;
- Охтирська;
- Покровська;
- Ряснянська;
- Славгородська;
- Тростянецька;
- Хухрянська
- та місто Охтирка із передмістям Городіївка
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Дані перепису 1897 року(рос.)
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
Джерела
ред.- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Література
ред.- [Сумцов Н. Ф. Очерки народного быта (Из этнографической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии) / Н. Ф. Сумцов. — Харьков: Типолитография «Печатное дело» Кн. К. Н. Гагарина, 1902. — 57 с. http://oldbook.megacampus.com/files/course/0128_Sumtsov-Ocherki%20narodnogo%20byta.pdf[недоступне посилання з липня 2019] ]
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |