Боромлянська волость
Боромлянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Охтирського повіту Харківської губернії із центром у слободі Боромля.
Боромлянська волость | ||||
Центр | Боромля | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 816 (1885) | |||
Населення | 5498 осіб (1885) | |||
Густота | 24.2 осіб / км² | |||
На 1862 рік до складу волості входили[1]:
Станом на 1885 рік — складалася з 7 поселень, 5 сільських громад. Населення — 9095 осіб (4511 осіб чоловічої статі та 4584 — жіночої), 1699 дворових господарств[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 13918 | 10234 |
Приватної власності | 5988 | 3266 |
Іншої власності | 375 | 288 |
Загалом | 20816 | 13788 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Боромля — колишня державна слобода при річці Боромля за 37 верст від повітового міста, 5931 особа, 1213 дворів, 5 православних церков, каплиця, 2 школи, лікарня, поштова станція, земська станція, 3 постоялих двори, 22 лавки, базари по понеділках і четвергах, 4 ярмарки на рік, 120 вітряних млинів, селітровий і винокурний заводи. За 7 верст — залізнична станція.
- Верхолюджа — колишнє державне село при річці Ворскла, 860 осіб, 142 двори.
- Криничне — колишнє власницьке село при озері Радомля, 760 осіб, 131 двір, православна церква, земська станція, селітровий і цегельний завод.
- Люджа (Люжа) — колишнє власницьке село при річці Люджа, 835 осіб, 154 двори, православна церква, лавка.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- слобода Боромля — 11670 мешканців;
- село Криничне — 1145 мешканців;
- село Люджа — 1423 мешканців;
- село Верхолюджа — 1690 мешканців;
- село Микитівка — 1121 мешканець.
Старшиною волості був Ніколенко Іван Данилович, волосним писарем — Гриценко Петро Якович, головою волосного суду — Глушков Яків Іванович.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |