Охтирська волость
Охтирська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Охтирського повіту Харківської губернії з центром у повітовому місті Охтирка.
| Охтирська волость | ||||
| Центр | Охтирка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 32 127 (1885) | |||
| Населення | 14 052 осіб (1885) | |||
| Густота | 40 осіб / км² | |||
| Наступники | Охтирський район | |||
На 1862 рік до складу волості входили[1]:
- місто Охтирка;
- село Чернеччина.
Станом на 1885 рік складалася з 37 поселень, 12 сільських громад. Населення — 14 052 особи (6966 чоловічої статі та 7086 — жіночої), 972 дворових господарств[2].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 20503 | 17247 |
| Приватної власності | 11138 | 5072 |
| Іншої власності | 486 | 128 |
| Загалом | 32127 | 22447 |
Поселення волості станом на 1885:
- Сосонка — колишнє власницьке село, 81 особа, 14 дворів.
- Старо-Іванівка — колишнє державне село при річці Олешня, 642 особи, 126 дворів, православна церква, сукновальня.
- Чернеччина — колишнє власницьке село при річці Ворскла, 834 особи, 177 дворів, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- село Чернеччина — 1889 мешканців;
- село Старо-Іванівка — 1427 мешканців;
- хутір Пологи — 1552 мешканці.
Старшиною волості був Дульський Максим Григорович, волосним писарем — Сініцин Никифор Маркович, головою волосного суду — Чернявський Йосип Федотович.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |