Татаренко Леонід Сергійович

Леоні́д Сергі́йович Тата́ренко (10 червня 1930(1930-06-10) або 1930, Тростянець — 17 грудня 1999(1999-12-17) або 1999, Київ) — український поет, з 1956 — член НСПУ, лауреат премії ім. М. Островського 1979 року — за поетичний цикл «Комсомольці в 2000-му позаздрять нам» і поему «Грім з Путивля».

Татаренко Леонід Сергійович
Народився	10 червня 1930(1930-06-10) або 1930 Тростянець, Україна
Помер	17 грудня 1999(1999-12-17) або 1999 Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	поет
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Харківський національний університет радіоелектроніки
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	премія імені М. Горького

Біографія

Народився 10 червня 1930(19300610) року в місті Тростянець, тепер Сумська область, Україна. 1953 року закінчив Харківський гірничий інститут.

Працював у Київському науково-дослідному технологічному інституті. З 1950 року він почав друкуватися в харківській обласній газеті «Червоний прапор», пізніше з'явилися його твори в журналах «Зміна» і «Радянська Україна», збірниках, газетах і журналах України. З 1956 року Л. С. Татаренко — член Спілки письменників України.

Писав російською та українською мовами. Автор поетичних збірок та книг пісень —

• 1955 — «Лісові джерела»,
• 1957 — «Кетяги горобини»,
• 1962 — «Червона земля»,
• 1963 — «Синє дерево»,
• 1964 — «Сонячний капіж»,
• 1966 — «Атоміум»,
• 1967 — «Їм сімнадцять, навічно сімнадцять»,
• 1968 — «Сторіччя неспокійного сонця»,
• 1969 — «Безсмертник та незабудка»,
• 1972 — «Земляни»,
• 1974 — «На братському полі»,
• 1975 — «Корчагінська вахта»,
• 1977 — «Високе небо»,
• 1979 — «Формула світла»,
• 1980 — «Земля Ярославни»,
• 1981 — «Криниця»,
• 1990 — «Горицвіт»,
• 1990 — «Дочки річки Боромлі».

За мотивами поем Л.Татаренка композитори створили опери:

• «Грім з Путивля» (про загін Сидора Ковпака) — Вадим Ільїн,
• «Чотири Ганни» — (зв'язкові, спалені у своїх хатах) — Олександр Левкович.

Написав поему «Наречена» — пам'яті Героя Радянського Союзу Марії Кисляк, повішеної нацистами в фаті.

Є автором лібрето до дитячої опери Олександра Білаша «Пригоди Буратіно».

На його вірші писали пісні Анатолій Горчинський, Олександр Злотник, Г. Подільський.

Був постійним дописувачем «Правди України», завдяки і його зусиллям започатковано фестиваль «Боромля».

Червону троянду сьогодні віддам я, Це ж найдорожчий дарунок тобі. Червона троянда – це квітка кохання, Це спомин про зустріч, що в серці моїм.

• 1955 — перша книжечка творів,
• 1969 — «Безмертник і незабудка»,
• 1970 — «Вибрана лірика», «Молода гвардія»,
• 1972 — «Земляни», «Радянський письменник»,
• 1974 — «На братському полі», «Радянський письменник»,
• 1977 — «Міст через Дунай», «Дніпро», Відвідав ряд зарубіжних країн, де зустрічався зі студентами, письменниками, оглядав пам'ятки.

Інформація щодо Л. С. Татаренка, як видатного вихованця Харківського гірничого інституту наведена у книзі щодо історії Харківсько національного університету радіоелектроники (ХНУРЕ).

Леонід Татаренко завжди з задоволенням підписував свої поетичні збірки та фотографії особистостям, з якими він контактував та листувався.

Книга Леоніда. Татаренка «Синє дерево»(1963) з дарчим написом родині Милославських.

Л. С. Татаренко — почесний житель міста Тростянець, його ім'я носить вулиця у Тростянці, життю і творчості присвячений окремий зал Тростянецького краєзнавчого музею. Похований Л. С. Татаренко на Берковецькому кладовищі у Києві

Джерела

• Татаренко(рос.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Леонід Татаренко
• Пісенність долі(рос.)
• Червону троянду дарую я вам
• До 80-річчя від дня народження