Любуське воєводство

Любуське воєводство (пол. Województwo lubuskie) — одне з 16 воєводств Польщі, розташоване на заході країни. Воєводство має два адміністративні центри — міста Зельона Гура та Гожув-Великопольський. Найбільшим містом є Гожув-Великопольський. Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувского, Зєльоногурского та Лещинського воєводств.

Любуське воєводство
województwo lubuskie
Герб	Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр	Зельона Гура (сеймик) Гожув-Великопольський (воєвода)
Населення:	1 010 177
Площа:	13 987,93
Густота:	72
Урбанізація:	63,9 %
Номери автомобілів:	F
TERYT: 08	Код ISO: PL-LB
Адмніністративний поділ
повіти гродські земські 2 12 ґміни міські місько-сільські сільські 9 33 41
Влада
Уряд
Воєвода:	Владислав Дайчак
Маршалок:	Ельжбета Поляк
Адреса:	Jagiellończyka 8 66-400 Gorzów Wielkopolski (воєвода) ul. Podgórna 7 65–057 Zielona Góra (маршалок)
Мапа
Офіційна сторінка

Населення воєдства становить понад 1 млн осіб.

Історія

Заснований в середині 13 століття, Ґожув-Велькопольський був оточений міцними фортечними стінами і скоро став важливим центром Бранденбурга, що володів ним. Новий період розквіту настав у Ґожуві в 18 столітті, завдяки пожвавленню в торгівлі після спорудження Бидгощського каналу, що з’єднав басейни Вісли та Одри.

Зелена Гура отримала статус міста в 1323 році, вона перебувала тоді в межах Глогувського князівства. На початку 16 століття місто було приєднано до Чехії, і через багато років до держави Габсбургів.

В межах Пруссії Зелена Гура опинилася в 1742 році, а в Польщі перебуває з 1945 року. Площа Старого Ринку в місті Зелена Гура, має форму прямокутника, що виник на початку XIV століття. Її окремі частини отримали свої назви від виконуваних ними функцій. Так, як там існували: хлібний, лляний, м'ясний і борошняний ринки.

До першої світової війни в Зеленій Гурі знаходився пам'ятник німецькому імператору — Вільгельму I. У 1965 р. був відкритий пам'ятник-обеліск «Братства по зброї» по проекту Ганни Кжеміньської.

У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, 60% прусської території за рішенням Потсдамської конференції відходить до Польщі та стали частиною Познанської провінції. 6 липня 1950 року, внаслідок адміністративної реформи, із західної частини Познанської провінції та частини Вроцлавської губернії було створено воєводство Зелона Гура, що приблизно співпало з кордонами нинішньої провінції. Любуське (до його складу входили історичні землі Нижньої Сілезії, Нижня Лузіка, Нового Мархія, Західного Великопольська та частина землі Любуська). Адміністративна реформа 1975 року розподілила воєводство Зелена Гура на воєводство Ґожува та нове воєводство Зелена Гура, яке існувало до 31 грудня 1998 року. Згідно з оригінальним проекту реформи, проф. Кулеза, колишні провінції Ґожув і Зелона Гура, планувалися розділитися між Західнопоморським (Ґожув), Нижньосілезьким (Зелона Гура) та Великопольським воєводствами. Таке рішення викликало численні протестами, організованими переважно тодішньою опозицією. Зрештою, уряд вирішив створити Любуське воєводство. 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Ґожувського, Зєльоногурского та Лещинського воєводств утворилося Любуське воєводство.

Географія

Розміщення

Любуське воєводство розташоване у західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною. Прилягає воно до середньої частини польського державного кордону, займаючи терени на схід від рік — Одри і Ниси Лужицької.

Два головні міста воєводства — Гожув-Великопольський і Зельона Гура відділяють від столиці Німеччини, Берліна, відповідно 134 і 182 кілометри. Столиця Польщі, Варшава, знаходиться на відстані приблизно 450 кілометрів. Воєводство входить до складу двох єврорегіонів («Спрева-Ниса-Бубр» та «Pro Europa Viadrina»).

Любуське воєводство межує:

• на заході з землею Бранденбург (Німеччина),
• на півдні з Нижньосілезьким воєводством,
• на сході з Великопольським воєводством,
• на півночі з Західнопоморським воєводством.

Демографія

Рік	Населення
1995	1 014 591
2000	1 008 472
2005	1 009 198
2010	1 011 024
2015	1 018 075
2019	1 011 592

Адміністративний поділ

Міста

Населення на 31 грудня 2018 року.

Назва	Польська назва	Площа (в км²)	Населення	Густота
Бабімост	Babimost	3	3927	1309
Битом-Оджанський	Bytom Odrzański	2	4331	2166
Цибінка	Cybinka	6	2756	459
Червенськ	Czerwieńsk	9	4063	451
Добегнєв	Dobiegniew	6	3088	515
Дрезденко	Drezdenko	11	10 182	926
Гожув-Великопольський	Gorzów Wielkopolski	86	123 921	1441
Гоздниця	Gozdnica	24	3061	128
Губін	Gubin	21	16 687	795
Ілова	Iłowa	10	3912	391
Ясень	Jasień	5	4328	866
Каргова	Kargowa	5	3754	751
Костшин-над-Одрою	Kostrzyn nad Odrą	46	17 776	386
Кожухув	Kożuchów	6	9490	1582
Кросно-Оджанське	Krosno Odrzańskie	8	11 378	1422
Любневіце	Lubniewice	12	2042	170
Любсько	Lubsko	13	14 000	1077
Ленкниця	Łęknica	16	2483	155
Маломіце	Małomice	5	3489	698
Мендзижеч	Międzyrzecz	10	18 099	1810
Нова Суль	Nowa Sól	22	38 843	1766
Нове Мястечко	Nowe Miasteczko	3	2770	923
Новогруд-Бобжанський	Nowogród Bobrzański	15	5188	346
Осьно-Любуське	Ośno Lubuskie	8	3949	494
Отинь	Otyń	8	1601	200
Жепін	Rzepin	11	6564	597
Сквежина	Skwierzyna	36	9698	269
Слава	Sława	14	4316	308
Слубіце	Słubice	19	16 773	883
Стшельце-Краєнські	Strzelce Krajeńskie	5	9969	1994
Сулєхув	Sulechów	7	16 925	2418
Сулєнцін	Sulęcin	9	10 157	1129
Шліхтингова	Szlichtyngowa	2	1288	644
Шпротава	Szprotawa	11	11 912	1083
Сьвебодзін	Świebodzin	17	21 763	1280
Тожим	Torzym	9	2524	280
Тшцель	Trzciel	3	2389	796
Вітниця	Witnica	8	6763	845
Всхова	Wschowa	8	13 953	1744
Збоншинек	Zbąszynek	3	5021	1674
Зельона Гура	Zielona Góra	58	140 297	2419
Жагань	Żagań	40	25 812	645
Жари	Żary	33	37 682	1142

Туризм

Любуський регіон завдяки своїм природним красотам є одним із найпривабливіших у Західній Польщі. Тут широкий вибір різноманітних туристичних пропозицій, і найбільше в Польщі лісів.