Жагань
Жа́ґань (пол. Żagań) — місто в Польщі в Любуському воєводстві, на річці Бубр, на кордоні Нижньої Сілезії та Тшебінської височини. На півдні від міста розташовані Нижньосілезькі ліси[pl], звідки витікають та впадають у річку Бубр його ліві притоки Квіса i Черна-Велька[pl]. До 1998 року належало до Зеленогурського воєводства.
| Жагань Żagań | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°37′ пн. ш. 15°19′ сх. д. / 51.617° пн. ш. 15.317° сх. д.Координати: 51°37′ пн. ш. 15°19′ сх. д. / 51.617° пн. ш. 15.317° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Любуське воєводство | ||||
| Столиця для | Герцогство Заган (колишня держава, Сілезькі князівства) | ||||
| Засновано | XII століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1280 | ||||
| Площа | 40,38 км² | ||||
| Населення | 26791 (2011)[1] | ||||
| · густота | 656 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 100 м | ||||
| Міста-побратими | Тельтов, Сент-Омер (2015)[3] | ||||
| Телефонний код | (48) 68 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | FZG | ||||
| GeoNames | 3080944, 7532682 | ||||
| OSM | r2872135 ·R | ||||
| SIMC | 0988661 | ||||
| Поштові індекси | 68-100 до 68-103 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | um.zagan.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Жагань у Вікісховищі | |||||
Назва ред.
- Жа́ґань (пол. Żagań, в.-луж. і чеськ. Zaháň) — польська, лужицька і чеська назви. Власна назва Жаґань є іменником чоловічого роду.
- Жеґань (пол. Żegań), Жеган (пол. Żegan), або Зеган (пол. Zegan) — історичні польські назви.
- Заґан (нім. Sagan) — історична німецька назва.
- Заґан-Сілезький (нім. Sagan in Schlesien), або Саґан-на-Бобері (нім. Sagan am Bober) — альтернативні німецькі назви.
- Саґан (лат. Saganum), або Заґано (лат. Zagano) — латинські назви.
Історія ред.
Згідно з переказами, місто закладено близько 700 року Жаґанною, слов'янською княгинею, дочкою Ванди, внучкою Крака. За історичними даними Жаґань закладено в другій половині XII століття королем Болеславом IV Кучерявим як місто та заставу при переправі через Бубр. Міські права Жаґань отримав 1285. року. З кінця XIII століття Жагань був столицею незалежного Жаґанського князівства, яким до 1472 року керував Сілезький П'яст. Починаючи з 1472 року князівство переходило під управління саксонських (1472-1549), а з 1549 року габсбурзьких володарів спочатку у складі чеських територій, а 1627 повністю під управлінням Габсбургів.
У 1785 році після розподілу Речі Посполитої герцогство відійшло під управління курляндського князя Пйотра Бірона. У 1842-1862 роках, за часів княгині Дороти де Талейран-Перігор, наймолодшої дочки Бірона, Жаґань став важливим центром культурного та політичного життя. У той час у місті працювали такі відомі люди, як Ференц Ліст, Божена Нємцова та Оноре де Бальзак. Нащадки Бірона керували Жаґанем до 1935 року, аж доки уряд Третього рейху не конфіскував княжий палац, а князя Бозона II було оголошено ворогом держави і позбавлено громадянства.
З другої половини XIX ст. на території міста знаходився військовий гарнізон, у якому розміщувалися спочатку пруські війська, згодом рейхсвер, війська вермахту, а по закінченню Другої світової війни війська червоної та польської армій.
Під час Другої світової війни Жаґань та сусідні міста стали місцем для створення таборів для військовополонених. Восени 1939 р. було організовано табір "Stalag VIII C", де першими військовополоненими були поляки — учасники вересневої кампанії, а в більш пізній період до табору вирушали десятки тисяч ув'язнених різних національностей.
Найвідомішим табором військових в'язнів у Жаґані був «Stalag Luft 3», призначений для пілотів союзних військ. В ніч з 24 на 25 березня 1944 року 76 в'язнів організували втечу через пробурений тунель. Майже всіх втікачів упіймали і лише трьом учасникам вдалося втекти. 50 учасників втечі одразу розстріляли.
16 лютого 1945 року, після чотирьох днів жорстоких боїв, підрозділи 117-ї Бердичівської гвардійської стрілецької дивізії зайняли правобережну частину міста. У травні почалася депортація німецького населення, місто перейшло до складу Польської держави.
До адміністративної реформи 1998 року Жаґань знаходився у складі Зеленогурського воєводства, нині у складі Любуського воєводства.
У 2006 році Жаґань, як одне із 32 міст із серії «Історичні міста Польщі», був відзначений на монеті номіналом 2 злотих, викарбуваної Національним банком Польщі.
Щороку в Жаґані відбувається ярмарок Міхала, один з найбільших культурних подій в регіоні.
27 січня 2014 року було ухвалено рішення про розміщення 119 танків "Леопард" у 34-й бригаді бронетехніки у Жаґані. 14 січня 2017 року в місті відбувся офіційний прийом американських військ.
Значним осередком культури і науки був монастир Августинців, у якому проводились астрономічні спостереження (тут працював також знаменитий астроном Йоган Кеплер).
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 12945 | 2472 | 9352 | 1121 |
| Жінки | 13846 | 2249 | 8492 | 3105 |
| Разом | 26791 | 4721 | 17844 | 4226 |
Економіка ред.
Деревообробна, металургійна, текстильна, харчова, будівельна промисловість.
Пам'ятки ред.
- монастир (середини XIV століття, з подальшими добудовами)
- монастир Єзуїтів, попередньо Францисканців з костелом XIV—XVI століття, перебудований у XVI столітті)
- Каплиця Гробу Христа (XVI століття, початок XVII століття)
- Бароковий палац Лобковіців(1670—1686)
- Пізньокласична оранжерея (1845—1846)
- костел Святих Петра і Павла (XIV—XVI ст.)
- костел Святого Духа (1701—1702)
- Фрагменти стін (XIV—XVI ст.)
- Залізничний вокзал з п'ятьма перонами.
Культура ред.
- Кінопалац
- Палац культури
Персоналії, пов'язані з містом ред.
- Ференц Ліст — угорський композитор, двічі гостив у Жагані.
- Йоган Кеплер — німецький астроном.
- Людовик XVIII.
- Оноре де Бальзак.
Примітки ред.
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://www.lavoixdunord.fr/art/region/saint-omer-et-zagan-un-quatrieme-jumelage-deja-ia37b0n2806914
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання ред.
Джерела ред.
- Peter Hasse, Johannes Wiesinger: Handbuch für Blitzschutz und Erdung – mit 33 Tabellen. Offenbach: VDE-Verlag, 1993, s. 35–36. ISBN 3-7905-0657-5 (нім.).
- Stanisław Kowalski: Zabytki województwa zielonogórskiego. Zielona Góra: Lubuskie Towarzystwo Naukowe, 1987, s. 234–245.
- Hieronim Szczegóła: Żagań, Studia nad początkami i rozplanowaniem miast nad środkową Odrą i dolną Wartą (Województwo zielonogórskie). Zielona Góra: Lubuskie Towarzystwo Naukowe, 1970, s. 516.
- Katarzyna Adamek, Marian Ryszard Świątek: Żagań znany i nieznany. Wrocław: Wydawnictwo „ATLA 2", 2002, s. 14–26. ISBN 83-912320-3-4.
- Jerzy Kozłowski, Robert Zarzycki: Piękno ziemi żagańskiej. Katowice: Videograf II, 2008, s. 8–11. ISBN 978-83-7183-658-9.
- Żagań. Plan miasta. Zielona Góra: Zakład Kartograficzny „Sygnatura”, 1998. ISBN 83-87873-02-0.
- Robert Zarzycki: Żagań 1945-1950. Żagań: 2005, s. 7–14. ISBN 83-921521-0-07.