Чоловський-Сас Александер

польський історик і архівіст

Алекса́ндер Сас Чоло́вський (27 лютого 1865(18650227), Коровники, нині — частина Перемишля — 7 липня 1944, Львів) — польський галицький історик, архівіст.

Чоловський-Сас Александер
Народився 27 лютого 1865(1865-02-27)[2]
Коровники, Гміна Перемишль, Перемишльський повіт
Помер 7 липня 1944(1944-07-07) (79 років) або 17 липня 1944(1944-07-17)[1] (79 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[3]
Діяльність історик
Alma mater Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Членство Польське наукове товариство у Львові і Історичне товариство у Львові
Нагороди
Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі

Життєпис ред.

Народився 1865 року в околицях Перемишля. Навчався в Станиславівській ц. к. гімназії. Випускник Львівського університету. З 1891 керівник архіву м. Львова. 1906—1939 — директор міських музеїв. Його «правою рукою» якийсь час був Франц Ковалишин.[4]

Дослідник історії Львова (видав Pomniki dziejowe Lwowa, 1—4 тт., 1891—1921), автор праць про пам'ятки архітектури міст Галицько-Волинського князівства, про історію воєн Польщі з Туреччиною й Молдавією (Bitwa pod Obertynem) тощо.

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 1).

Праці ред.

  • Ruś czerwona («Bibl. Warsz.», 1887)
  • Lwów za ruskich czasów (1887)
  • Początki Mołdawji i wyprawa Kazimierza W. z r. 1359 (1890)
  • Z przeszłości Jezupola i okolicy (1890)
  • Lwów za ruskich czasów (1892)
  • Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. — Teka konserwatorska (Lwów), 1892 («Давні замки і фортеці на Галицькій Русі» — вид. Львів, 1892)
  • Wojna polsko-turecka r. 1675 (1895)
  • Najazd Tatarów na Lwów w 1695 r.
  • Obraz dziejowy Lwowa
  • Pogląd na organizację i działalność dawnych władz miejskich do 1848 r.
  • Pomniki dziejowe Lwowa (1891—1921)
  • Bitwa pod Obertynem
  • Przeszłość i zabytki wojewódstwa tarnopolskiego (Tarnopol, 1926; співавтор Богдан Януш), у ній стверджував, що прилучення Галичини до Королівства Польського та — водночас — звільнення від татарської зверхности було великим благом для Галицької Руси[5].
  • Zamek w Jazlowcu (Wspomnienie w 250 rocznicк jego zdobycia przez Jana III, dn. 25.VIII.
  • Львов во времена русского владычества (1915).

Примітки ред.

  1. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. RKDartists
  3. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-5
  4. Ковалишин Франц Ксаверій. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2014.
  5. S. 20. (пол.)

Джерела та література ред.