Ярослав Воєвідка (5 березня 1882(18820305), с. Петранка, нині Рожнятівська селищна громада, Івано-Франківська область — 30 березня 1920, с. Піщанка, Вінницька область) — український військовий діяч. Доктор права. Командував першим артилерійським полком у складі 1-ї бригади УСС. Отаман Української Галицької Армії.

Ярослав Воєвідка
 Отаман
Загальна інформація
Народження5 березня 1882(1882-03-05)
с. Петранка, нині Рожнятівська селищна громада, Івано-Франківська область
Смерть30 березня 1920(1920-03-30) (38 років)
с. Піщанка
ГромадянствоЗУНР ЗУНР
Військова служба
Роки служби1914-1920
ПриналежністьЗУНР ЗУНР
Вид ЗСЗбройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Рід військартилерія УГА
Командування
Командувач 1-го Гарматного полку УГА

Життєпис

ред.

Народився в с. Петранка Калуського повіту у родині священика. Закінчив Академічну гімназію у Львові, навчався у Львівському та Карловому (Прага, закінчив 1910) університетах. Працював адвокатом у м. Чортків. Активний учасник сокільсько-січового руху.

У роки Першої світової війни — старшина артилерії австро-угорської армії на російському фронті. Восени 1918 сформував і очолив гарматний полк (потім у складі 1-ї бригади Українських Січових Стрільців Української Галицької армії[1]). Відзначився у боях на польському, більшовицькому, денікінському фронтах.

У період тимчасового перебування УГА у складі Червоної армії 30 (за іншими даними — 28) березня 1920 був розстріляний більшовицьким комісаром Ольгополя Я.Табукашвілі у с. Піщанка (нині у Вінницькій області).[2] Січові стрільці панцерного дивізіону УГА вчинили самосуд над убивцею (розстріляли), коли взнали про його перебування у вагоні потягу на станції Вапнярка[3]

Примітки

ред.
  1. Шанковський Лев. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 813.
  2. У Петранці вшанували отамана УГА Ярослава Воєвідку, жорстоко вбитого комісаром. ФОТО. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  3. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — C. 298. — ISBN 5-7707-7867-9

Посилання

ред.