Львівська академічна гімназія

Льві́вська академі́чна гімна́зія при національному університеті «Львівська Політехніка» (скорочено: ЛАГ) — найстаріша гімназія з українською мовою викладання, заснована за розпорядженням цісаря Йосифа II від 24 жовтня 1784 року. Будівля Гімназії розташована на вулиці Степана Бандери під № 14 ліворуч від головного корпусу Львівської Політехніки.

Львівська академічна гімназія імені Івана Золочевського
Бандери 3201.jpg
Гімназія. Парадний вхід
Тип Гімназія
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
49°50′06″ пн. ш. 24°00′44″ сх. д. / 49.8350074° пн. ш. 24.0122690273448° сх. д. / 49.8350074; 24.0122690273448
Засновано 24 жовтня 1784
Директор Юхман Леся Ігорівна
Адреса вул. Степана Бандери, 14, м. Львів
Сайт lag1.lviv.ua
CMNS: Львівська академічна гімназія у Вікісховищі

Історія закладуРедагувати

Академічна гімназія створена як складова частина Львівського університету (Академії), тому отримала назву «академічна». Початково була продовженням так званої академічної гімназії єзуїтів (початково колегії, 1591).

Випускників гімназії зараховували до університету без вступних іспитів. Початково мала 5 класів, з 1818 року — шість, від 1849 року — 8-класна класична гімназія. Мовою викладання до 1849 року була латинська, згодом — німецька. 3 1867 року всі навчальні предмети в початкових класах викладали українською мовою, а з 1874 року — в усіх класах. Перший випускний іспит («матура») українською мовою відбувся в травні 1878 року.

 
Будівля Гімназії

Початково гімназія містилася в університетському будинку на вул. Театральній, у 18311862 роках — у Бернардинському монастирі (у той період її також називали бернардинською)[1], з 1862 року — у Народному Домі на вул. Театральній, 22. У 1907 році «головний заклад» гімназії переїхав у новий будинок на вул. Л. Сапіги, 14 (нині — вул. С. Бандери), а в Народному Домі продовжувала діяти її філія. У серпні 1934 року філія перебралася до Палацу Семеньських, де функціонувала до 1939 року; у тих роках її директором був пропольськи налаштований Михайло Залеський. При філії діяв математично-фізичний ліцей, куди набирали після 4-х років навчання в гімназії.

У навчальному році 1913/14 у гімназії навчалося понад 1100 учнів. Під час російської окупації Львова у 19141915 роках частина викладачів гімназії створили у Відні українські гімназійні курси; з осені 1915 року відновлено навчання у Львові. За реформою 1932 року Академічна гімназія реорганізована в 4-класову гімназію і три 2-річні ліцеї. Від 1933 року до гімназії дозволено приймати також дівчат.

У 1911 року при Академічній гімназії виникли перші українські пластові гуртки. У 1912 році при цій гімназії провели першу пластову присягу.

У 2030-х роках XX століття значна частина учнів гімназії були членами української молодіжної організації «Пласт». В Академічній гімназії також діяли нелегальні юнацькі осередки Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів, до складу яких входили учні старших класів. Багато педагогічних і наукових досліджень викладачів Академічної гімназії опубліковано в щорічних «Справозданях» («Звітах»).

У 1939 році Академічну гімназію реформували в середню загальноосвітню школу (середня школа № 1), у 19411944 рр. — знову діяла як українська гімназія.

Відомі учні та викладачіРедагувати

У різні часи викладали в Академічній гімназії: Іван Боберський, Анатоль Вахнянин, Михайло Возняк, Михайло Галушинський, І. Зелінський, Ілля Кокорудз, Філарет Колесса. Іван Крип'якевич, Василь Лаба, Микола Лебідь, Станіслав Людкевич, Омелян Огоновський, Олена Степанів-Дашкевич та ін. Першим директором української Академічної гімназії у 1867—1892 роках був о. Василь Ільницький (перед цим директор Тернопільської вищої класичної гімназії[2]). Директорами в різні роки були Едвард Харкевич (1892—1911), Ілля Кокорудз (1911—1927), Микола Сабат (1927—1930), Денис Лукіянович, Іван Бабій (1931—1934), Мечник Петро та інші.

У гімназії свого часу навчалися: Андрій Франко[3], Тарас Франко[4], Петро Франко[5], Зиновія Франко, Євген Коновалець, Євген Петрушевич, Анатоль Курдидик, Степан Шухевич, Роман Шухевич, Роман Сушко, Василь Кучабський, Мирон Кордуба, Петро Артимович, Іван Лисяк-Рудницький, Любомир Полюга та інші.

СучасністьРедагувати

1993 року гімназія була відроджена. Має тісні зв'язки з Національним університетом «Львівська політехніка».

Львівська академічна гімназія має тісні зв'язки з школами з усього світу, зокрема в Австрії та Німеччині. Учні навчального закладу беруть участь у численних міських та Всеукраїнських олімпіадах і займають призові місця.

У 2008 році на обласному конкурсі друкованих шкільних видань «Гостре перо», редколегія гімназійної газети «Світ гімназії» зайняла перше місце.

АдміністраціяРедагувати

Заступники:

  • Чумак Любов Євстафіївна
  • Петрусь Ірина Романівна
  • Цмоць Галина Ярославівна
  • Кукляк Ігор Михайлович

ПриміткиРедагувати

  1. Ірина Котлобулатова. Проєкт «Міський медіаархів»: Бернардинський монастир. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. 
  2. Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.
  3. Андрій Франко 1912-1913 рр. // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  4. Свідоцтво про закінчення Тарасом Франком 4 класу Академічної гімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  5. Свідоцтво Петра Франка за друге півріччя 1905/1906 р. навчання у Львівській академічній ґімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати