Піщанка (смт)

смт у Вінницькій області (Україна)

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.

смт Піщанка
Pishchanka 26.JPG
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Піщанська селищна громада
Рада Піщанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Піщанка 
Основні дані
Засноване 1734
Статус із 1956 року
Площа 7.47 км²
Населення 5303 (01.01.2020)[1]
Густота 708.97 осіб/км²
Поштовий індекс 24700
Телефонний код +380 4349
Географічні координати 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889Координати: 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. / 48.20583; 28.88889
Висота над рівнем моря 232 м
Водойма річка Хрустова


Відстань
Найближча залізнична станція: Попелюхи
До станції: 5 км
До обл. центру:
 - залізницею: 172 км
 - автошляхами: 140 км
Селищна влада
Адреса 24700, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85
Голова селищної ради Крижанівський Олександр Іванович
Карта
Піщанка. Карта розташування: Україна
Піщанка
Піщанка
Піщанка. Карта розташування: Вінницька область
Піщанка
Піщанка

Commons-logo.svg Піщанка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Селищем протікає річка Хрустова, ліва притока Кам'янки.

В околицях знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Кукулянська дача.

ІсторіяРедагувати

Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської тергромади.

За адміністративним поділом 16 – 18 ст. – Піщанка підпорядковувалася Брацлавському повіту на Поділлі;

В історичних джерелах вона вперше згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років село стало називатись Піщанкою.

З 1793 року містечко увійшло до Ямпільського повіту;

З 1812 року – входить до Ольгопільського повіту Подільської губернії;

З 1923 року – стає центром Піщанського району, Тульчинського округу;

З 1962 року – приєднано до Крижополя;

З 22 грудня 1966 року – відновлено статус районного центру Піщанського району, Вінницької області;

17 липня 2020 року – ліквідовано Піщанський район. Селище стає центром Піщанської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Походження назви населеного пунктуРедагувати

Існує 2 версії походження назви селища. За першою – назва походить від легких піщаних ґрунтів, на яких добре ростуть коренеплоди та баштанні рослини.

Втім, за одним з переказів, назва селища походить від слова «писк», «пищати». У далеку давнину тут, у густому лісі, переховувалися жінки з дітьми від набігів кочівників, втікачі з турецької неволі, а також знедолені знущаннями кріпаки, їх виловлювали й жорстоко катували. Жіночий та дитячий плач сповнював ліс. Кати назвали цей плач писком. Так і прижилося це слово до місцевості, а пізніше й до села. Першим поселився тут український козак Квітка.


15 серпня 1919 р. у бою проти комуно-московських військ за Піщанку було тяжко поранено командира 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Вишнівського.

У селищі діє Піщанський краєзнавчий музей.

РелігіяРедагувати

Перша церква Свято-Успінська збудована у 1747 р. – дерев’яна тісна; розібрана у 1855 р. Нова церква збудована у 1848 – 1855 рр. – цегляна п’ятиверха, дах залізний, з окремою цегляною дзвіницею. Довжина 12 саж. (25.6 м), ширина 8 саж. (17 м), висота 16 саж. (34 м)

Також відома церква Різдва Христа з 1778 року, яку перетворено з уніатської (греко-католицької) на православну в 1794 р. Нова споруда 1853 р.


Найновіша церква побудована з червоної цегли в 2011 році на кошти інвесторів. Вона має 2 куполи. Знаходиться на центральній вулиці, біля школи і за меморіалом слави повз якого і проходить доріжка до центрального входу. В церкві знаходиться багато ікон. Туди приходить віруючі з усього селища. Там є церковний хор і також працює недільна школа, де люди дізнаються про церковне життя та звичаї.

 
Церква

ТранспортРедагувати

За 5 км розташовується станція Попелюхи. Курсують електропоїзди приміського сполучення Одеса-Вапнярка і Жмеринка-Попелюхи. Пасажирські поїзди не зупиняються, тому на них необхідно сідати на сусідній станції Рудниця (що за 10 км від Піщанки), або ж їхати з Попелюх електричкою до Вапнярки чи Жмеринки, і вже там сідати на поїзд.

Автодорога до обласного центру проходить автошляхом Р08.

ПерсоналіїРедагувати

Народилися:

Помер:

КультураРедагувати

У селі працює будинок культури та краєзнавчий музей. Виступає хор «Діброва» та народний вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» під керівництвом Федіра Івановича Ущаповського.

Пам'яткиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • П.Ф. Гальчинський, В.І. Герасимчук, В.П. Щетинін. Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-514

ПосиланняРедагувати