Редагувати Ласкаво просимо до порталу
Галичина


Герб королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії (1772–1918)
Герб королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії (1772–1918)
Межі королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії, карта 1897 року

Галичина́ (пол. Galicja) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі. Займає території сучасних Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (крім північної частини) областей України і Підкарпатського, Малопольського та південної частини Сілезького воєводств Польщі.

Назва «Галичина» походить від містечка Галич — столиці Галицького князівства. З XIII століття історичним, політичним та культурним центром краю прийнято вважати місто Львів. Серед інших найбільших міст Галичини є Краків, Івано-Франківськ (раніше Станиславів), Тернопіль, Тарнів, Ряшів, Дрогобич, Калуш, Стрий, Трускавець, Борислав, Самбір, Перемишль, Ярослав, Коломия, Золочів, Чортків та ін. За національними ознаками поділяють на Східну (українську) та Західну (польську) Галичини. Межі Східної Галичини загалом збігаються з кордонами Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), проголошеної 1 листопада 1918 року. У межах Галичини виділяють такі культурно-етнографічні регіони як Західне Поділля, Опілля, Наддністрянщина, Бойківщина, Покуття, Гуцульщина, Лемківщина, Надсяння.

В історії Галичина мала як свою державність так і перебувала у складі різних держав, серед них Галицьке князівство (1084-1199), Галицько-Волинське князівство (1199-1349), Королівство Польське (1385-1569), Річ Посполита (1569-1795), Австрійська імперія (1804-1867), Австро-Угорська імперія (1867-1918), Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1919), Українська Народна Республіка (1919), Польська Республіка (1919—1939). Після Другої світової війни Галичина є поділена кордонами на західну у складі Польщі та східну у складі СРСР (до 1991 року) і України (з 1991 року).

Через часткову лібералізацію національної політики у Австро-Угорщині після «Весни народів» 1848 року Галичина стала осередком розвитку української літератури та науки, у той час як в підросійській Україні проводилася політика жорсткої русифікації і дискримінація української культури. Через це Галичину часто називають «Українським П'ємонтом».

Редагувати Вибрана стаття


Портал каплиці Трьох Святителів (1671)
Портал каплиці Трьох Святителів (1671)

Середньовічний Львів був важливим політичним, економічним і культурним центром західної Русі (а саме Галицько-Волинського князівства — Руського королівства), потім Руського воєводства Польського королівства. Його історія охоплює період від заснування міста в середині XIII століття до другої половини XVI століття, коли утворилася Річ Посполита (1569) і перервалася династія Ягеллонів (1572). Місто нерідко піддавалося облогам і штурмам, страждало від епідемій і пожеж, але щоразу відбудовувалося заново. Періоди підйому і процвітання чергувалися у Львові з періодами занепаду і стагнації. Населення середньовічного Львова відрізнялося багатонаціональністю та різноманітністю конфесій, що часто призводило до непорозумінь і відкритих конфліктів між різними громадами.

Редагувати Вибране зображення


Вид на Закопане з гори Ґубалувка (2006)

Закопане — місто та визначний зимовий курорт в Польщі у Малопольському воєводстві. Лежить біля підніжжя Татр, які є найвищою частиною Карпатських гір. Щороку тут проводиться розіграш Кубку світу зі стрибків на лижах з трампліну. У 2006 місто було претендентом на проведення Зимових Олімпійських ігор. Кількість туристів, що відвідують Татри, сягає 2-3 мільйонів щорічно.

На фото: Вигляд на Закопане з гори Ґубалувка (Gubałówka).

Редагувати Вибрана особистість


Богдан-Ігор Антонич
Богдан-Ігор Антонич

Богдан-Ігор Анто́нич (нар. 5 жовтня 1909, с. Новиця (Лемківщина) — пом. 6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Через офіційну радянську заборону став ширше знаний лише з середини 1960-х; справив значний вплив на сучасну українську поезію; філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; впливи Омара Хаяма, Волта Вітмена; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів. Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Похований у Львові на Янівському цвинтарі.

Редагувати Категорії


Редагувати Галичина у вікіпроєктах
Редагувати Братні портали
Інші портали