Портал Караїми

Ласкаво просимо! Kuin̍ jachs̀y!
Портал — головна сторінка підрозділу Вікіпедії про караїмів та різноманітну тематику пов'язану з ними.

Редактори
П:КР

Портал Обговорення Доглядачі Червоні посилання Проєкт
Караїми
Редагувати
Прапор
Герб
Крымские караимы, (рис. XIX в.).jpg

Караїми, караїти, караї (івр. קָרָאִים‎) — вірні релігії караїмізму (близько 15 000 осіб сповідають караїмізм), більшість яких в Україні. Мова їх належить до кипчацько-огузької підгрупи тюркських мов. За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити.

Батьківщиною караїмів є Крим. Багато караїмів мешкають в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, в Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Кількість етносу становить близько 2000 осіб.

Караїми разом з кримчаками та кримськими татарами визнані автохтонним народом Криму.

Вибрана стаття
Редагувати
Karaites Halych 1930s.jpg

Караїми Галича — колишня караїмська колонія та громада, яка існувала у Галичі. Ймовірніше переселилися до Галича в середині XIII або XVI століття. Окремі караїми проживали в місті до XXI століття.

Перша згадка про караїмів у Галичі не задокументована в історичних джерелах. На час появи інтересу до спільноти, у ХІХ столітті, історіографія мала три теорії походження галицьких караїмів. За першою, на початку XVI ст. караїми прибули на Галичину та Волинь з Османської імперії. За другою, їх переселив їх князь Вітовт. За третьою, 80 родин караїмів оселилися у Галичі 1246 року, після того, як король Данило у середині XIII століття уклав про це угоду з ханом Батиєм.

Дослідник-караїмознавець Богдан Януш 1912 року описував галицьку караїмську громаду як найстарішу, з якої зародилася львівська. Одним із доказів давності цієї спільноти у місті дослідник вважав розташування Караїмської вулиці у найстарішій частині міста біля Високого замку.→ читати далі

Цікавинки
Редагувати
  • ... адмірал Максимов, який очолював новостворене українське морське міністерство. Йому таки вдалося захопити приятеля своїми ідеями, що Яків попрямував до Києва. Оселившись в готелі «Франція» (там же й базувалося морське відомство), доктор Яків Кефелі став працювати в українському уряді Скоропадського. На посаді головного санітарного інспектора корпусу морської оборони Чорного моря...
  • ... Коли ж було підписано перемир'я, то імператор ще раз згадав про караїмського воїна і, в знак поваги до мужності російських військ, японський імператор повідомив про стійкість та мужність Тапсашара, повернувши шаблю воїна російському царю. Про цей епізод війни оповідається в японській школі та згадується в час екскурсій (до музею чи інших місць військових баталій)...
  • ... Проєкт і статут навчального закладу подали до Одеського навчального округу та на затвердження імператору Олександру III, на честь якого вирішили взяти назву, і тим самим намагалися ще більше прихилити на свою сторону чиновників...
Нові статті
Редагувати
Допомога
Редагувати
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про караїмів.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.



Див. також

Вибране зображення
Редагувати
Таврическое и Одесское Караимское духовное правление.jpg

Керівництво Таврійського і Одеського караїмського духовного правління. 1916 рік. Сидять (зліва направо)
Ормелі Ісаак Юфудович (1882—1940) — газзан у Сімферополі
Єльяшевич Борис Саадійович (1881—1971) — газзан в Євпаторії, член Караїмського Духовного Правління
Султанський Йосип Ісаакович (1851—1922) — газзан в Києві
Шапшал Сірай Маркович (1873—1961) — гахам КДП
Леві-Бабович Товія Сімович (1879—1956) — газзан в Севастополі
Сапак Ісаак Самуїлович (1854—1943) — газзан в Бахчисараї

Катик Арон Ілліч (1883—1942) — старший газзан в Євпаторії, член КДП
Вибрана особистість
Редагувати
Aleksandr Mikey.jpg

Олександр (Ісаак) Якович Мікєй (Мікей, Микей) (рос. Александр (Исаак) Яковлевич Микей, 14 [1] жовтня 1901 Москва14 вересня 1961 року Дніпропетровськ) — український радянський геохімік мінералог караїмського походження, фахівець з нерудних корисних копалин, професор. Один з фундаторів Українського геохімічного товариства.

Народився в Москві в караїмській родині севастопольського міщанина габбая Московської кенасиЯкова Ісааковича Мікєя та Катерини (Біче) Марківни уродженої Айваз.

Професор Олександр Мікєй був блискучим лектором. Його запрошували для читання лекцій з курсів мінералогії, геохімії, мінеральної сировини інші міста (Кривий Ріг, Сталіно, Ростов-на-Дону та інші.

Разом з педагогічною роботою, О. Я. Мікєй зробив значний науковий внесок. Працював за сумісництвом в Інституті прикладної мінералогії (1929—1931), керував дніпропетровською групою цього інституту. З 1931 року дійсний член Дніпропетровського НДІ фізичної хімії (з 1934 року у складі Інституту геології при університеті), керівник секції геохімії.

З 1925 року працював у численних польових експедиціях з розвідки нерудних корисних копалин Мелітопольської округи (горючі гази), Північного Кавказу та Закавказзя (пемза і діатоміти, вулканічні туфи). У 1928 році видав книгу «Геологический очерк Военно-Сухумской дороги», в 1931 році — підручник «Минеральное сырье» для студентів-хіміків. Був одним з організаторів Українського геохімічного товариства. Підтримував наукові контакти з провідними вченими країни, зокрема, академіком Володимиром Вернадським.

Олександр Мікєй вважався одним з провідних фахівців СРСР з теми мінералогії колоїдно-дисперсного характеру. Був внесений до списку учасників XVII Міжнародного геологічного конгресу (липень 1937 року). → читати далі

Караїмський словник
Редагувати
Газза́н (від івр. חזן‎,, хаззан, «кантор») — караїмський священнослужитель, що здійснює богослужіння в кенасі.
Вибрана колекція
Редагувати
Вибрані статті:

Добрі статті:

Вибрані списки:

Всього 0 вибраних статей, 0 добрих статей, 0 вибраних списків.
Караїми в інших проєктах Вікімедіа
Редагувати