Портал Караїми

Ласкаво просимо! Kuin̍ jachs̀y!
Портал — головна сторінка підрозділу Вікіпедії про караїмів та різноманітну тематику пов'язану з ними.

Редактори
П:КР

Портал Обговорення Доглядачі Червоні посилання Проєкт
Караїми
Редагувати
Прапор
Прапор
Герб
Герб

Караїми, караїти, караї (івр. קָרָאִים‎) — вірні релігії караїмізму (близько 15 000 осіб сповідають караїмізм), більшість яких в Україні. Мова їх належить до кипчацько-огузької підгрупи тюркських мов. За однією з версій самоназва цього народу — «карай» походить від старосемітського кореня КаРаЪа, де позначає поняття читати або бачити.

Батьківщиною караїмів є Крим. Багато караїмів мешкають в околицях Тракаю (Литва), колись великі поселення караїмів існували в Галичі, Луцьку, в Києві, Одесі тощо. Відрізняють північний (тракайський), південний (галицький) і кримський діалекти караїмської мови. Кількість етносу становить близько 2000 осіб.

Караїми разом з кримчаками та кримськими татарами визнані автохтонним народом Криму.

Вибрана стаття
Редагувати

Луцька кенаса — кенаса (караїмський релігійний храм), який існував у Луцьку до пожежі 1972 року. Вважалася найстарішою в Україні.

Оригінальної архітектури храм був центром усього караїмського життя Волині. Знаходився архів із давніми документами про життя волинських караїмів. Храм розташовувався у караїмському районі міста неподалік головної синагоги.

На службі в кенасі побував шотландський священник Гендерсон 1821 року, який описав процес. Служба тривала понад дві години. Віряни у процесі брали більшу участь, ніж газан, який час від часу падав на коліна і схиляв обличчя додолу. Спочатку відбувалося читання уривків з Книги Псалмів та Книг пророків. Далі — підготовка до винесення Тори. Вона складалася з дуже ревних молитов.→ читати далі

Цікавинки
Редагувати
  • ... адмірал Максимов, який очолював новостворене українське морське міністерство. Йому таки вдалося захопити приятеля своїми ідеями, що Яків попрямував до Києва. Оселившись в готелі «Франція» (там же й базувалося морське відомство), доктор Яків Кефелі став працювати в українському уряді Скоропадського. На посаді головного санітарного інспектора корпусу морської оборони Чорного моря...
  • ... Коли ж було підписано перемир'я, то імператор ще раз згадав про караїмського воїна і, в знак поваги до мужності російських військ, японський імператор повідомив про стійкість та мужність Тапсашара, повернувши шаблю воїна російському царю. Про цей епізод війни оповідається в японській школі та згадується в час екскурсій (до музею чи інших місць військових баталій)...
  • ... Проєкт і статут навчального закладу подали до Одеського навчального округу та на затвердження імператору Олександру III, на честь якого вирішили взяти назву, і тим самим намагалися ще більше прихилити на свою сторону чиновників...
Нові статті
Редагувати
Допомога
Редагувати
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про караїмів.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.



Див. також

Вибране зображення
Редагувати

Керівництво Таврійського і Одеського караїмського духовного правління. 1916 рік. Сидять (зліва направо)
Ормелі Ісаак Юфудович (1882—1940) — газзан у Сімферополі
Єльяшевич Борис Саадійович (1881—1971) — газзан в Євпаторії, член Караїмського Духовного Правління
Султанський Йосип Ісаакович (1851—1922) — газзан в Києві
Шапшал Сірай Маркович (1873—1961) — гахам КДП
Леві-Бабович Товія Сімович (1879—1956) — газзан в Севастополі
Сапак Ісаак Самуїлович (1854—1943) — газзан в Бахчисараї

Катик Арон Ілліч (1883—1942) — старший газзан в Євпаторії, член КДП
Вибрана особистість
Редагувати

Авраам Самуїлович (Самойлович) Фіркович (дав.-євр. אברהם בן שמואל פירכוויץ, псевд.-акронім Эвен Решеф (дав.-євр. אבן רשף — метеор), 2 вересня 1787, Луцьк — 17 (29) червня 1874, Чуфут-Кале) — караїмський письменник і археолог, збирач древніх рукописів, священнослужитель-газзан.

Народився в сім'ї хлібороба та успадкував господарство, але через невміле ведення справ збанкрутував і у віці 25 років почав вивчати іврит, Біблію та інші релігійні джерела. За кілька років став Меламедом, а у 1818 році став газзаном Луцька.

Його перша друкована праця, «Маса у-Мріва» (מַסָה וּמְרִיבָה — «Випробування та суперечки»; Євпаторія, 1838), присвячена захисту караїмського віровчення і полеміці з євреями-раввіністами. Своїм різким тоном цей твір викликав обурення навіть у карамского духовенства на чолі з гахамом Сімхою Бабовичем, який наказав конфіскувати і знищити всі екземпляри в друкарні.→ читати далі

Караїмський словник
Редагувати
Кара́й тілі́ (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм — напрямок юдаїзму), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов.
Вибрана колекція
Редагувати
Вибрані статті:

Добрі статті:

Вибрані списки:

Всього 0 вибраних статей, 0 добрих статей, 0 вибраних списків.
Караїми в інших проєктах Вікімедіа
Редагувати