Портал:Фантастика жахів
 | Ласкаво просимо до порталу «Фантастика жахів» |  |
 Фантастика жахівФантастика жахів (англ. Horror literature, horror fiction; часто просто «жахи» або навіть «ужастики», іноді й запозичене з англійської «хорор») - жанр художньої літератури, що розкриває сюжети та теми, які призначені чи мають потенціал, щоб налякати або досягти переляку своїх читачів, викликаючи почуття жаху і терору. Літературний історик Дж. Е. Каддон визначив твір жахів, як "шматок фантастики в прозі змінної довжини, який шокує ... або навіть лякає читача, чи, можливо, викликає почуття відрази чи ненависті". Це створює моторошну і страшну атмосферу. Цей жанр близький до жанрів «фентезі» та «містики», хоча кожен з них являє собою окремі течії фантастичної літератури. Містика і фантастика жахів, тим не менш, часто відносять до однієї підгрупи фантастики через численні подібності, проте відмінності в них є також. Слід зазначити, що термін «фантастика жахів» не завжди сприймається тотожним терміну «література жахів», бо останній має більш широке значення, адже «жахи» далеко не завжди належать до фантастики . Книги жанру мають як абсолютно незбагненні сюжетні моменти, так і прозу, засновану на реальних подіях (наприклад, «психологічні трилери», як правило, часто взагалі не мають жодного фантастичного елементу). Проте, все ж таки, жах у книгах жанру, як правило, є надприродним, хоча він може і не мати суто надприродного характеру. В таких випадках центральна загроза твору у жанрі «хоррор» може бути витлумачено як метафора для великих страхів суспільства. |
 Вибрана стаття Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція — †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики. До фантастики жахів має відношення роман Верна Замок у Карпатах. Народився в Нанті, давній столиці бретонських герцогів, у родині адвоката П'єра Верна (1798–1871), нащадка сім'ї провансальських юристів, і Софі Верн (1801–1887), уродженої Аллот де ля Фюйє, спадкоємиці стародавнього роду нантських кораблебудівників і судновласників. Рід Жуля Верна з боку матері походить від шотландського стрільця, який у 1462 році вступив на службу в гвардію Людовика XI і отримав дворянський титул за вірну службу королю. По батьківській лінії Верни були нащадками кельтів, які з давніх-давен мешкали на території Франції. У сім'ї Вернів, крім первістка Жуля, зростали ще брат Поль і три сестри: Анна, Матільда і Марі. ::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
 Обраний життєпис Франц Ка́фка (нім. Franz Kafka; *3 липня 1883, Прага — †3 червня 1924, Відень) — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст., більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно. Його твори просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, вони здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, що є унікальним явищем у світовій літературі.::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте... |
Книжкові фантастико-жахливі саги  Мі́фи Кту́лху (англ. Cthulhu Mythos) — спільний вигаданий всесвіт, заснований на творах американського письменника жанру жахів Говарда Лавкрафта та його послідовників (Августа Дерлета, Френка Лона, Роберта Говарда, Роберта Блоха, Фріца Лайбера, Коліна Вілсона, Браєна Ламлі[en], Генрі Каттнера та інших). Цей термін був запропонований Августом Дерлетом вже після смерті Лавкрафта, для позначення системи традиційних складових, якими послуговуються сам Лавкрафт та його послідовники і популяризатори творчості. У терміні використане ім'я створіння Ктулху (англ. Cthulhu) — одного з найвідоміших лавкрафтівських персонажів, що вперше з'явився в оповіданні «Поклик Ктулху» (1928). В оригінальній назві використовується слово Mythos на зразок грецького Μύθος замість англійського Myth. У Міфах можливе використання описаних Лавкрафтом богів та істот, героїв і місць, стародавніх книг та інших артефактів. Важливий елемент Міфів — це створення атмосфери надприродного жаху при зіткненні людини з чимось, що знаходиться поза межами звичного їй світу, з тим, що вона не може пояснити. Автор не вказує на щось конкретне, а пропонує читачеві самостійно домислити сутність незрозумілого.::::::::::::::::читати далі |
Телевізійні фантастико-жахливі серіали «Ба́ффі — перемо́жниця вампі́рів» (англ. Buffy the Vampire Slayer) — американський молодіжний телесеріал, із Сарою Мішель Геллар у головній ролі, про долю американської дівчини, яка має надлюдські сили. Серіал створено за мотивами однойменного повнометражного художнього фільму 1992 року. Свій початок серіал брав як комедійний фільм жахів, але з кожним сезоном ставав усе похмурішим й драматичнішим. За сюжетом Баффі переїжджає до міста Саннідейл, переповненого потойбічними створіннями, яких вона має знищувати. Одна з головних сюжетних ліній — стосунки Баффі та її друзів. .::::::::::::::::читати далі |
Фантастико-жахливі художні фільми  «Ке́ррі» (англ. Carrie) — американський кінофільм. Екранізація однойменного твору Стівена Кінга. Гран-прі МКФ. Не рекомендується перегляд дітям та підліткам молодше 16 років. Керрі Вайт страждає і в школі, і вдома. У школі — від насмішок і знущань однокласників, які бачать в ній гидкого каченя. Дома — від строгості та фанатизму матері, набожної пуританки. Одного разу її однокласниці жорстоко посміялися над нею, але одна з них, Сью Снелл, потім розкаялася і попросила свого хлопця запросити Керрі на випускний бал. Допомогла Керрі і вчителька, міс Коллінз. Керрі була неабиякою дівчиною: ще в дитячі роки у неї почали проявлятися надприродні здібності до телекінезу. Це заважало їй мати нормальні стосунки з однокласниками. Випускний бал міг дати їй можливість налагодити відносини з ними. Вона наполягла на тому, щоб мати відпустила її на бал — Керрі дуже хотіла стати нормальною, звичайною дівчиною. Мати загрожувала їй небесними карами, але Керрі все одно пішла на бал з хлопцем на ім'я Томмі Росс. Під час балу Керрі зі скромної та тихої дівчини перетворилася на чарівну і товариську красуню, яка сподобалася багатьом присутнім. Вона була щаслива, проте її щастя тривало недовго: одна з її найзапекліших гонительніць, Кріс Хангерсен, підмовила друзів підтасувати результати голосування, щоб Керрі вибрали королевою балу. Це знадобилося їй для того, щоб зіграти злий жарт над Керрі. Кріс Хангерсен разом зі своїм дружком Біллі Ноланом підготувала відро свинячої крові і, таємно поставивши його на дерев'яних балках стелі, перекинула вміст на Керрі саме в той самий момент, коли відбувалася її «коронація». Святкове вбрання і зачіска Керрі моментально забруднилися і перетворилися на мокре, брудне місиво. Усі присутні почали дружно сміятися над Керрі. .::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні фантастико-жахливі фільми |
 Премії фантастики жахівПремія Брема Стокера (англ. Bram Stoker Award) — нагорода, що присуджується Асоціацією письменників жанру жахів (en:Horror Writers Association) за видатні досягнення в жанрі. Нагородження проводяться щорічно, починаючи з 1987 року. Лауреати премії обираються шляхом голосування серед дійсних членів асоціації. Кілька членів асоціації (враховуючи першого президента асоціації Діна Кунца) зі скепсисом ставляться до даної нагороди, та вважають, що її присудження може стимулювати нездорову конкуренцію замість того, щоб бути вираженням дружнього захоплення..::::::::::::::::читати далі |
 Добра стаття Е́дґар А́ллан По (англ. Edgar Allan Poe МФА: [ˈɛdgɚ ˈælən ˈpoʊ̯] Е́дґар Е́лан По́в; 19 січня 1809 — 7 жовтня 1849) — американський письменник, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик, один із провідних представників американського романтизму. Найбільш відомий своїми макабричними (в стилі жахів) і містичними оповіданнями. Едґар По був одним із перших американських професіоналів короткого оповідання (новели) і засновником детективу. Шанований за внесок у народження жанру наукової фантастики[1]. Він був першим відомим американським письменником, який намагався заробляти винятково творчістю — тому упродовж життя По потерпав від матеріальної скрути[2]..::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Книги у жанрі фантастики жахів «Крістіна» (англ. Christine, 1983) — роман Стівена Кінга про машину, яка поводить себе, наче жінка. У 1983 році роман був екранізований режисером Джоном Карпентером. Арні Каннінгейм — невдаха, до того ж, у нього жахливі вугрі. Майже всі знущаються над Арні, крім його єдиного друга Денніса. Але одного разу Ерні закохується. У машину. У «плімут-фурію» 1958 року випуску. Зазвичай автомобілі в такому стані відправляють на звалище. Але Арні все одно купує Крістіну, як назвав її попередній власник, старий-мізантроп Ролланд Лебей. Ерні, можна сказати, «одружується» на ній. Деннісу чомусь відразу не подобається цей автомобіль, незабаром він дізнається, що через Крістіну загинули дружина і дочка Лебея — але Арні занадто захоплений своїм придбанням, і його дружба з Деннісом дає тріщину. Арні ставить Крістіну у гараж і починає приводити її до ладу. Причому, у міру того, як змінюється вигляд Крістіни, змінюється і Ерні. Він стає упевненіший у собі, може бути, навіть трохи жорстокий. У нього обличчя, нарешті, очищується від вугрів. Ерні знайомиться з красивою дівчиною, і вона закохується в нього….::::::::::::::::читати далі |
 Категорії |
 Література про хоррорВи можете додати сюди посилання на книги фантастики жахів↓
|
 Нові статті
|
 Корисні шаблони |
 Вікіпроєкти}} |
 Братні портали |
|
- ↑ (Stableford, 2003, с. 18–19)
- ↑ Meyers 1992, p. 138