Портал:Українська музика

Розділ Вікіпедії: Українська музика
Проєкт  |  Портал


редагувати
  Українська музика
Файл:Ukrainian musicians.jpg
Українські музиканти.

Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область)

редагувати
  Вибрана стаття

Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його.

Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музичні продюсери

Ю́рій Володи́мирович Нікі́тін (нар. 9 грудня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український продюсер, генеральний директор продюсерського центру mamamusic, генеральний директор телеканалу «Тоніс». Музичний продюсер телепередачі «Суперзірка»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Рок-виконавці та музиканти

Святослав Вакарчук (нар. 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України (але не визнає подібних звань, документи не отримував), народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009).

Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти поп-музики

Олена Олександрівна Кучер (після одруження — Тополя) (сценічне ім'я Alyosha нар. 14 травня 1986 року, Запоріжжя) — українська співачка та композитор, представниця України на пісенному конкурсі Євробачення 2010 року, що проходив в Осло, де вона посіла 10-те місце.

З п'ятого класу Олена Кучер співала у шкільному хорі, з 15 років займалася в студії «Юність». Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, факультет естрадного вокалу. У 2006 Олена Кучер здобуває першу премію на міжнародному конкурсі «Ялта-2006». У 2008 році Олена Кучер перемагає на міжнародному конкурсі «Пісні моря», що проходив у Севастополі, з результатом 165 балів, випередивши на один бал Лусіне Агабекян з Вірменії[1]. У 2009 році підписала партнерський контракт з продюсерським центром Catapult music..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці
Ігор Хома. Оркестр «Ритм». Виданий 2007 року лейблом «Наш Формат»

Ігор Хома (*29 квітня 1929, Краків, Польща — †14 жовтня 1984, Львів) — засновник української школи джазової музики, автор джазових п'єс та імпровізацій, естрадних пісень, музики до драматичних вистав та музичних фільмів, організатор та керівник ансамблю «Медікус».

У 1933 р. сім'я переїхала у місто Підволочиськ Тернопільської області, а в 1945 р. — у Львів, де Ігор закінчив середню школу та медичний інститут (1953). Після отримання диплому лікаря працював в інституті епідеміології, мікробіології та гігієни науковим співробітником. Захистивши кандидатську дисертацію, став викладачем Львівського медичного інституту, де отримав звання доцента (1970) і де працював до кінця свого життя..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Репери

Буян #БЧ (оригінал імені — Іван Буян) — відомий український хіп-хоп виконавець, засновник київського об'єднання «Бути Чесним». Відомий за співпрацею з такими виконавцями як: VovaZIL'Vova, Nazar і Mike. Нині вважається одним з найпопулярніших виконавців у стилі хіп-хоп в Україні[джерело?].

Народився 29 серпня 1988 в місті Київ, Солом'янський район, Україна. В родині був не один — мав брата Антона (10 травня 1987 — 9 вересня 2011), разом з яким і почали творити в хіп-хоп напрямі.

Навчався в Києво-Могилянській академії за напрямом економіка.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти фольк-гуртів

Русла́на Степа́нівна Лижи́чко (сценічне ім'я — Руслана; * 24 травня 1973, Львів) — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка. Народна артистка України. Почесна громадянка Львова.

Дружина Олександра Ксенофонтова.

Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення.

Під час навчання в консерваторії Руслана брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки народних колективів та хорів

Шмідт Йозеф Вольфович (англ. Joseph Schmidt, нар. 4 березня 1904 — пом. 16 листопада 1942) — єврейський оперний співак (тенор).

Народився 4 березня 1904 р.у с. Давидени (нині Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області). 1914 р. разом з батьками переїздить до Чернівців. Вчиться музичної грамоти у композитора А.Завуловича. Хлопчиком потрапив у хор Чернівецької Синагоги, яким керував великий педагог і знавець вокалу кантор Самуель Тандоштейн. Тут 12-річний Йозеф Шмідт вперше виступив публічно, а відтак — співав у хорі, запрошувався до участі в концертах гастролюючих німецьких оперних груп. 1918 р. вступив до гімназії, а 1922 р. відвідував лекції в торговій академії.

Його дядько Лео Енгель, багатий і розумний мененджер, привіз Йозефа у Берлін, де почався мистецький шлях артиста..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Оперні співаки

Анатолій Борисович Солов'яненко (* 25 вересня 1932, Сталіно — †29 липня 1999, Козин) — Герой України (2008, посмертно), всесвітньовідомий український співак (лірико-драматичний тенор) та громадський діяч.

Анатолій Солов'яненко народився в місті Сталіно (нині — Донецьк) в шахтарській сім'ї. Після закінчення середньої школи вступив до Донецького політехнічного інституту, де закінчив аспірантуру і працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії. Усі ці роки удосконалював вокальне мистецтво у заслуженого артиста УРСР, видатного співака-тенора Олександра Коробейченка, брав участь у концертах художньої самодіяльності..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Хорові диригенти, хормейстри та керівники оркестрів

Остап Іванович Гайдукевич (нар. 21 листопада 1941, с. Волощина, нині Бережанського району Тернопільської області) — український педагог, музикант, хоровий диригент. Заслужений працівник культури України (2006). Чоловік Ярослави Гайдукевич.

Закінчив Теребовлянський культосвітній технікум (1960, нині Вище училище культури), Тернопільське музичне училище, Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти

Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич Гліер (нар. 30 грудня 1874 (11 січня 1875)(18750111), Київ, Російська імперія — пом. 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.

Батько — німець Моріц Гліер (18351896), власник майстерні музичних інструментів

Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (18521937)

Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища1956 р. носить ім'я Р. М. Гліера)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Трубачі, флейтисти, трембітарі та інші музиканти духових інструментів

Яблонський Вільгельм Мар‘янович (*20 квітня 1889, м. Чечельник Вінницької губернії  — †14 квітня 1977, Київ) — український трубач, педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), професор Київської консерваторії (1935–1975).

З ім'ям В. М. Яблонського (1889–1977) пов'язаний подальший тривалий розвиток і становлення сучасної школи гри на трубі в Україні.

Уродженець України (с. Чечельник, Вінницької губ.), Яблонський почав свою творчу кар'єру вихованцем полкового оркестру 1912 р. закінчив Київське музичне училище (клас педагога А.Подгорбунського)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Піаністи та органісти


Блуменфе́льд Фелікс Михайлович (7 (19) квітня 1863(18630419)1931) — композитор, педагог, диригент, брат Станіслава Блуменфельда.

Фелікс Михайлович Блуменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кропивницького) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Акордеоністи та баяністи

Попович Анатолій Васильович (нар. 1945, с. Коновка Кельменецького району Чернівецької області) — викладач класу баяна Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, член Національної всеукраїнської музичної спілки.

Перші кроки на педагогічній ниві Анатолій Васильович зробив у Коновській восьмирічці, куди у 1965 році пішов працювати вчителем музики і креслення. Крім викладання, він створив жіночий квартет, сільський хор, до якого входили переважно вчителі. За третє місце у районному огляді художньої самодіяльності колектив під керівництвом молодого вчителя був нагороджений комплектом українських народних інструментів..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи
Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко 1902 р.

Кучугура-Кучеренко Іван Іович (7 липня 1878, Мурафа Богодухівського повіту Харківської губернії (нині — Краснокутського району Харківської області) — †24 листопада 1937, м. Харків); (за іншими даними: * 1869 — † 1942, Харківщина) — відомий український кобзар.

Народився Іван Кучугура-Кучеренко в с. Мурафа Богодухівського повіту Харківської губернії (нині — Краснокутського району Харківської області).

У дитинстві перехворів віспою і втратив зір.

Навчався кобзарській справі у панотця Павла Гащенка. Багато перейняв у Степана Пасюги та П.Древченка. Великий вплив на майстерність гри Кучеренка мав Гнат Хоткевич та Опанас Сластіон.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Поети-піснярі
Файл:Бойчук Мирослав Петрович.JPG


Миросла́в Бойчу́к (нар. 30 вересня 1958(19580930), Станіслав. нині Івано-Франківськ) — український режисер, поет-пісняр, автор документальних фільмів, фотохудожник, тележурналіст, засновник громадського Інтернетбачення Прикарпаття, організатор шоу, ді-джей, колекціонер.

Народився 30 вересня 1958 року в місті Івано-Франківську на Україні в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с.Братківці, Тисминецького району, Станіславської області, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с.Отинія. Вже в 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Композитори
Файл:Івасюк Володимир.jpg

Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (нар. 4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — пом. 24/27 квітня1979, Брюховицький ліс під Львовом) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музикознавці

Олекса́ндр Ві́кторович Со́кол (*1 березня 1944, Херсон) — український музикознавець. Член Спілки композиторів України (від 1987). Доктор мистецтвознавства, професор.

Олександр Вікторович Сокол народився 1 березня 1944 року в місті Херсоні (Херсонська область, Україна). У вересні 1950 року був прийнятий до середньої школи № 13 міста Херсону. Під час навчання в середній школі займався в Херсонській музичній школі № 1 (1956-1959 рр.) за спеціальностями: «баян» – у Ващенка І. Ф., «композиція» – у В. В. Павковича і «теорія музики – у О. С. Штейнберга. Закінчивши достроково (за 4 роки) музичну школу, у 1959 році вступив до Одеського музичного училища за спеціальністю «народні інструменти», яке закінчив з відзнакою у 1963 році..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Категорії


редагувати
  Нові статті
  • D-Drifters-5 — започаткував 18 лютого 2024 користувач Mapkoz
  • Vioria — започаткував 17 лютого 2024 користувач Tarasssst
  • Kubasonics — започаткував 17 лютого 2024 користувач Mapkoz
  • Scarleth — започаткував 3 лютого 2024 користувач Alessot
редагувати
  Добра стаття

Суса́на Алі́мівна Джамаладі́нова(крим. Susana Camaladinova; більш відома як Джама́ла або Jamala; нар. 27 серпня 1983(19830827), Ош, Киргизька РСР) — українська співачка й акторка кримськотатарського та вірменського походження, народна артистка України, випускниця Національної музичної академії України. Виконує пісні у стилях джаз, соул, фанк, фольк, поп та електро, а також бере участь в оперних постановках і шоу.

За свою творчу кар'єру, яка триває й досі, записала й випустила три студійні, один концертний та два міні-альбоми, до яких увійшли пісні англійською, українською, російською та кримськотатарською мовами; знялась у фільмах «Поводир» українського режисера Олеся Саніна та «Поліна» франко-бельгійського режисера Оліаса Барко. Перемогла на 8-му міжнародному конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі та 61-му пісенному конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі. Здобула чотири статуетки української музичної премії «YUNA», дві премії «ELLE Style Award», а також премії «Людина року», «Best Fashion Awards», «Red Apple Awards», «Eurostory Awards», «Marcel Bezençon Award» і «Cosmopolitan Awards»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
На відкритті пам'ятної дошки Ігореві Ґереті
редагувати
  Чи Ви знаєте...


редагувати
  Рок-гурти України

Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі поп-музики

Називний відмінок (NazVId)  — український гурт з міста Тернопіль.

Гурт засновано у 2005 році.

За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[2], "Креатиff парад", "Підкамінь"[3] та ін.

Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі ритм&блюз
Брати Блюзу на початку творчого шляху (1992)

Брати Блюзуукраїнський музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993)

Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими.
.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Джаз-бенди України

ВІА «Ватра» — вокально-інструментальний ансамбль, який діє у Львові з 1971 року. Створений композитором і виконавцем Михайлом Мануляком при Львівській філармонії.

Репертуар ансамблю складався майже винятково з авторських україномовних пісень та сучасних обробок українських народних пісень. Левова частка репертуару ансамблю належала авторству її засновника та керівника Михайла Мануляка. Основним стильовим напрямком були джаз-рок та фольк-джаз-рок (композиції «Танець жаги», «Ватровий дим», «Ой чий то кінь»). ВІА «Ватра» під проводом М.Мануляка належала до піонерів джаз-року в Україні.

Після тріумфальних гастролей майже по цілому СРСР (1971) КГБ звернуло пильну увагу на особу керівника гурту та намагалися змусити його відійти від репертуарної політики, спрямованої на розвиток сучасних течій української музики..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі реп, хіп-хоп та арендбі

«Танок на Майдані Конґо» («ТНМК») — український гурт, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк. Перший прообраз гурту створили 14 червня 1989 два друга та нинішні учасники ТНМК: Фоззі та Котя. Як ТНМКонґо гурт почав працювати з 1998 року, саме тоді, коли був виданий перший альбом гурту - «Зроби мені хіп-хоп». Станом на 7 липня 2015 року гурту випустив шість повноцінних альбомів та брав участь у записі леґендарних харківських збірок репу: ХарківРапаСіті та взяв участь майже у всіх найбільших музичних фестивалях на теренах України: Червона Рута, Таврійські Ігри, Захід Фест та багато інших..::::::::::::::::читати далі



Танок на майдані Конґо

редагувати
  Фольк-колективи та народні вокально-інструментальні ансамблі України

Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область).

Перший виступ відбувся 2005 року.

Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу.

2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Хори України


Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Верьовки — український художній колектив, заснований 11 вересня 1943 року в Харкові постановою № 246 Ради Народних Комісарів УРСР «Про організацію Державного українського народного хору».

Організатором і першим керівником колективу був Григорій Гурійович Верьовка, ім'я якого носить колектив із 1965 року. Того ж року колективу присвоєно звання заслуженого, а 1997 — надано статус національного.

До складу хору увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету. Очолили колектив видатні музиканти Григорій Верьовка та його дружина Елеонора Скрипчинська. У хорі сформувався спосіб відкритої співочої манери як адекватно-народної..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні сайти України
  • https://luliq.com - новинки сучасної української музики, підібрані найсвіжіші комозиції, відеокліпи та альбоми вітчизняних музикантів будь-якого жанру із рецензією на музичні твори
  • http://www.uaestrada.org/ - Сайт про українську естраду 50-х - 90-х років: величезна кількість записів для прослуховування і скачування, інтернет-радіо, фотоальбоми, відео, статті, дискографія
  • http://www.pisni.org.ua/songlist/ – Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
  • http://www.plastinki.in.ua/ - Music Ocean – Сайт з платівками ансамблів і гуртів СРСР та української діаспори
  • http://toloka.to/ - toloka.hurtom.com – Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
  • http://www.ukrmusic.org/ -ukrmusic.org – Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
  • ournotes.in.ua – Сайт з нотами українських композиторів
  • nashe.com.ua – Сайт з текстами українських пісень
  • minus.lviv.ua – Сайт з мінусовками українських пісень
  • kampot.org.ua – Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
  • proridne.com – Слова, ноти і відео українських народних пісень
  • sssrviapesni.info – Сайт про радянські вокально-інструментальні ансамблі, є багато українських, можна скачувати аудіозаписи і дещо з відео
  • share.net.ua – Форум, на якому викладено багато альбомів з українською музикою
  • ukrsong.narod.ru – Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ
  • files.ukraine.ck.ua – Величезний сервер з українською музикою
  • vulyk.ua – Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн
  • mp3forum.com.ua – Ще один форум, на якому багато української музики
  • http://radiokultura.org/programs/item.html?prog_id=119
редагувати
  Музична література України
  • Грінченко М. Історія української музики. — К.,1922; Нью-Йорк, 1961
  • Білокопитов О. Композитори радянської України — Х.,1934
  • Железный А. И. Наш друг — грампластинка. — Київ, 1989.
  • Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
  • Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики, в 2-х томах. — К., 1964
  • Мала українська музична енциклопедія. Упорядник О.Залеський — Мюнхен, 1971
  • Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т.1,2 — К.1989; т.3 — К.,1990; т.4 — К.,1992; т.5 — К.,2004
  • Шульгіна В.. Музична україніка: інформаційний і національно-освітній простір: Дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2002
  • Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
  • Муха Антон Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4
  • Корній Л. Історія української музики, част. 1: Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.; част. 2: 2 пол. XVIII ст.; част. 3: XIX ст. Київ — Харків — Нью-Йорк 1996, 1998, 2001. 315, 387, 479 c.


редагувати
  Українські пісні

«Водогра́й» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк її написав 1970 року у 21-річному віці, бувши студентом Чернівецького медичного інституту.

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Списки української музики
Коляднички. Українська поштова марка, 2001

Колядки і щедрівки — величальні обрядові співи, які традиційно виконуються на зимові свята від Різдва до Водохреща.

Перелік колядок і щедрівок включає найяскравіші пісні різдвяно-новорічного циклу, зокрема твір Миколи Леонтовича «Щедрик», найпопулярніші колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Небо і земля нині торжествують», «Нова радість стала», «Бог предвічний народився», найпомітніші зразки автентичного виконання «В неділю рано», «Ой, як же було ізпрежди віка», «Ой, там під горею церковка стоїть», «Та вой д' цему дому та і д' веселому» і найкращі авторські колядки.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні конкурси України

«Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль.

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Міжнародні музичні конкурси, в яких брали участь українці

Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні кінофільми та мюзікли України

[[Файл:|120пкс|праворуч]]

«Де смереки стрункі» — музичний фільм Остапа Гавриша

У фільмі тісно переплелися авторські пісні написані на основі гуцульского мелосу, краси українських Карпат. Фільм можна сміливо рекомендувати туристичним компаніям, які шукають яскраві, влучні та переконливі матеріали про Україну. Цей фільм Остап Гавриш задумав ще тридцять років тому, після того як подивився «Червону руту». Працював над ним із колегами та друзями, з якими йог звела творча дорога, — це Вадим Крищенко, Зоя Кучерява, Іво Бобул та інші. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні телепрограми України

«І́кс-Фа́ктор» — українська версія британського проєкту The X Factor— музичного талант-шоу, основною метою якого є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів. Всі конкурсанти обираються шляхом публічних прослуховувань.

До війни кастинги відбувалися в Україні у містах-мільйонниках: Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Харкові та Києві. Попередні кастинги також відбувалися у Полтаві, Луганську, Запоріжжі, Сімферополі, Миколаєві, Чернівцях, Ужгороді, Луцьку та Рівному..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Концертні зали та майданчики України
Вид МЦКМ з вулиці Інститутської

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроєктована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів.

Зазначена споруда була призначена під потреби Інституту шляхетних дівчат до 1917 року (див. Київський інститут шляхетних дівчат).

Історія міжнародного центру культури та мистецтв — своєрідний відбиток історичних подій України. У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Його відбудова стала воістину всенародною справою.

Разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, тут можна було побачити видатних діячів культури та мистецтва Максима Рильського, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Льва Ревуцького, Авмросія Бучму, Наталію Ужвій, Гната Юру та багатьох інших; плафони розписував Анатолій Чернов..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні клуби України
Будівля Львівського театру ляльок

«Ля́лька» — культовий[4][5][6] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[7] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[8], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888».

Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Вікіпроєкти



редагувати
  Братні портали


Україна • Портал:Українська діаспора • Портал:Українська повстанська армія • Портал:Українське мистецтво • Портал:Українська література • Портал:Українська мова • Портал:Сучасна українська література • Портал:Український кінематограф • Портал:Українська музика • Портал:Український рок • Портал:Український спорт • Портал:Українська наука • Портал:Географія України


Мистецтво • Архітектура (Фортифікація • Дерев'яна архітектура • Храми східної традиції) • Бароко • Кераміка • Кінематограф • Мультиплікація • Образотворче мистецтво (Живопис • Класицизм • Рококо • Модерн • Графіка • Колекції • Скульптура) • Музика (Джаз • Естрада • Кантрі • Класична музика • Мюзикл • Опера • Оперета • Панк • Прогресивний рок • Рок • Рок-н-рол • Російський рок • Фолк-рок • Хард-рок • Хеві-метал • The Beatles) • Танець (Балет) • Театр • Телебачення • Фотографія • Цирк


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Звезды на «Звездном берегу» Газета по-київські. 15 вересня 2008 (рос.)
  2. Небесна Ірина, Полещук Олена. Гітариста переплутали з “тьолкою”. Новини Вінниці Житомира Тернополя - 20 хвилин. 07.04.2008.
  3. Тернопільський гурт “Називний відмінок” відкривав другий день фестивалю “Підкамінь”(відео). Погляд. 26.07.2011.
  4. «Гайдамаки» виступили у Львові (music.com.ua, 25.03.2002)
  5. Кінець канікул (tartak.com.ua, 01.02.2004)
  6. Історія гурту «Fakultet»
  7. Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
  8. «Лялька» перетворилась на етно-джаз клуб (lvivstory.com, 03/12/2007)