Портал:Геоморфологія

Розділ Вікіпедії: Геоморфологія
Проект  |  Портал

Геоморфологія Мапа рельєфу Землі Геоморфоло́гія (рос. геоморфология, англ. geomorphology, нім. Geomorphologie f) — наука про рельєф Землі, його походження, просторові, генетичні та історичні закономірності будови та розвитку. Геоморфологія розглядає зміни рельєфу як процес, що складається з існуючих протиріч між рельєфоутворюючими факторами, що й обумовлює безперервний розвиток земної поверхні та форм рельєфу. Належить до родини геолого-географічних наук. Зовнішній вигляд рельєфу Земної поверхні (морфологія), його походження (генезис), вік та динаміка розвитку..::::::::::::::::читати далі

Вибрана стаття О́стрів Коко́с або Коко́совий о́стрів (ісп. Isla del Coco) — один із найбільших незаселених островів Тихого океану, розташований за 550 км від західного узбережжя Коста-Ріки. Найближчою землею до острова є Галапагоські острови, розташовані за кількасот миль на південний захід. Площа острова — 23,85 км², острів має приблизно прямокутну форму розмірами 8×3 км. Його периметр близько 21 км. Острів належить Коста-Ріці та адміністративно складає департамент № 10, один із 16 департаментів кантону Пунтаренас провінції Пунтаренас. Острів відомий тим, що, згідно з поширеними легендами, на ньому було сховано кілька величезних скарбів, які так і не знайшли..::::::::::::::::читати далі

Геоморфологічна термінологія Червоне озеро в Хорватії, недалеко від міста Імотський. 2014 Карстова вирва (англ. Sinkhole, а також сеноти, долини і т.п., різні терміни, які часто використовуються як взаємозамінні) — депресія або отвір в землі, викликаний обвалом поверхневого шару землі. Деякі з них викликані карстовими процесами, наприклад, хімічним розчиненням карбонатних порід, або суфозійними процесами. Вивченням карстових вирв займається карстознавство..::::::::::::::::читати далі

Вибране зображення Ельбрус, Кавказ

Обрані гірські системи Рельєф дна Північного Льодовитого океану Хребет Менделєєва — підводне гірське пасмо у центральній частині Північного Льодовитого океану. Простягається на 1500 км від острова Врангеля до центральної частини хребта Ломоносова. Відкритий у 1949 році радянською високоширотною повітряною експедицією та названий на честь Д. І. Менделєєва. Назва «Хребет Менделєєва» збереглась лише за тією частиною підводного хребта, що лежить в російському секторі Арктики, іншу частину називають підняттям Альфа (назва американської дрейфуючої арктичної станції). Схили хребта більш пологі й менш розчленовані ніж у хребта Ломоносова.::::::::::::::::читати далі

Обрані гірські хребти та масиви Головні батіметричні/топографічні особливості Північного Льодовитого океану Хребет Альфа — великий вулканічний хребет на дні Північного Льодовитого океану, між Канадською котловиною і хребтом Ломоносова. Був активним протягом формування Амеразійського басейну. Хребет Альфа є продовженням хребта Менделєєва. Проте назва останнього збереглась лише за тією частиною підводного хребта, що лежить в російському секторі Арктики. Іншу частину називають хребтом Альфа (назва американської дрейфуючої арктичної станції)..::::::::::::::::читати далі

Обрані гірські вершини Кармель (івр. הַר הַכַּרְמֶל‎ Гар га-Кармель/Керем Ель — буквально: «Божий виноградник»; араб. الكرمل‎ Курмуль араб. جبل مار إلياس‎, Джабаль Мар Ельяс — буквально: гора Іллі Пророка) — гірська гряда, також часто згадується як гора Кармель чи як гірський хребет Кармель — гірський масив на північному-заході Ізраїлю. Зі заходу хребет обмежений Середземним морем, а з півночі — Хайфською затокою і долиною Звулун. На півдні і сході хребет потрохи понижується, переходячи в горби в районі міст Біньяміна на півдні і Йокнеам на сході (приблизно 25 кілометрів в кожну сторону). Зрештою, на сході горби швидко знову перетворюються в гори, які оточують долину ріки Йордан. Довжина хребта гори Кармель — 39 км, ширина — 8 км. Назва гори «Виноградник Божий» (Керем-Ель) походить від винограду, котрий колись рясно ріс на її схилах. Найвищий пік хребту заввишки 546 м знаходиться між містом Хайфа і друзським поселенням Осфія на південний-схід від Хайфи. На цій вершині споруджено телевежу Хайфи. На сусідній вершині розміщений кампус Хайфського університету. Кармель шанується віруючими всіх трьох основних монотеїстичних релігій..::::::::::::::::читати далі

Обрані узгір'я та плоскогір'я Межі Гвіанського щита. (англ.) Гвіанське нагір'я або Гвіанське плоскогір'я — гористе плоскогір'я, приблизно 1 930 км завдовжки та 300—1000 км завширшки, розташоване на півночі Південної Америки, між басейнами річок Оріноко та Амазонка, і береговою Гвіанською низовиною. Територія плоскогір'я поділена між Венесуелою, Гаяною, Суринамом, Французькою Гвіаною та Бразилією. Гори Пакарайма, найвища вершина яких гора Рорайма (2 810 м заввишки) на межі Венесуели, Бразилії та Гаяни, формують найвищу частину плоскогір'я. Геологічно, Гвіанське нагір'я — щит, складений з докембрійських порід, споріднений з Бразильським нагір'ям. воно складається з обширних плато стародавніх кристалічних скель, покритих геологічно недавнім пісковиком і шаром лави. Плато піднимаються одне за одним у вигляді колосальних сходів, з кроками що досягяють сотень метрів. Численні річки, що годуються важкою кількістю опадів, починаються в плоскогір'ях і стікають з його країв, створюючи глибокі пащі і прекрасні водоспади.::::::::::::::::читати далі

Обрані височини та плато Приазо́вська височина́ — височина на південному сході України, в межах Донецької та Запорізької областей. Відповідає південно-східному виступові Українського кристалічного масиву. На півночі височина межує з Придніпровською низовиною, на північному сході з Донецьким кряжем, на сході та півдні з Приазовською низовиною, на заході — з Причорноморською низовиною. Кристалічні породи (граніти, гнейси, сієніти та ін.), з яких складається основа Празовської височини, перекриті переважно товщею лесів та лесовидних суглинків. Місцями вони виходять на поверхню. Відповідно до залягання кристалічного фундаменту, Приазовська височина поступово знижується з півночі (пересічні висоти 200–230 м) на південь:::::::::::::::: читати далі

Обрані вершини рівнинного рельєфу Бе́рда — гора на Хотинській височині. Розташована в межах Заставнівського району Чернівецької області, на схід від села Васловівці, що на північ від міста Чернівців. Висота 515,7 м над рівнем моря. Поверхня Берди вирівняна, схили асиметричні (західні та південні — круті). Вкрита буковими, дубово-грабовими та дубовими лісами, місцями підліском із ліщини. Берда — найвища вершина рівнинної частини України, а також одна із найвищих точок Східноєвропейської рівнини. Поступається тільки плато Бирлад (561 м).::::::::::::::::читати далі

Обрані низовини суходолу та улоговини океану Дніпро і Придніпровська низовина з космосу Придніпро́вська низовина́ (Дніпровська низовина) — низовина на півдні Східно-Європейської рівнини, на лівобережжі Дніпра, у межах Білорусі та України (Чернігівської, Сумської, Полтавської та частково Київської, Черкаської, Дніпропетровської і Харківської областей). Придніпровська низовина є широкою долиною Дніпра та системою надзаплавних терас. Обмежена Середньоруською і Придніпровською височинами. На півдні межує з Донецькою та Приазовською височинами і Причорноморською низовиною. У межах Придніпровської низовини виділяють дві підобласті: Придніпровську рівнину та Полтавську рівнину.::::::::::::::::читати далі

Обрані западини суходолу та жолоби океану Вигляд депресії Каттара Дюни в депресії Каттара Каттара (араб. منخفض القطارة‎ Munḫafaḍ al-Qaṭṭārah) — безводна депресія в Лівійський пустелі на північному заході Єгипту. Депресія, має найнижчу точку — 133 м нижче рівня моря (середня глибина — 60 м), що є другою нижчою точкою в Африці (найглибша — Ассаль в Джибуті). Депресія має площу 19 605 км², розміри її можна порівняти з озерами Ладозьким чи Онтаріо і вона майже у два рази перевищує площу Лівану, маючи максимум в довжину — 300 км і в ширину — 135 км. Дно депресії є такиром. Північний і північно-західний край депресії займають солоні болота і такири. Оазис Могра має солене озеро 4 км², заросле очеретом (Phragmites). Близько 300 км² займають солончаки; Близько 5 100 км² або 26% площі депресії займають такири. .::::::::::::::::читати далі

Корисні шаблони

Нові статті Ла-Ронсьєр — почато 23 жовтня 2020 користувачем Xpoback Гедж (острів) — почато 23 жовтня 2020 користувачем Xpoback Чугівка — почато 23 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Золотий Яр — почато 23 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Список островів за населенням — почато 23 жовтня 2020 користувачем ValeriySh Таганський Яр — почато 23 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Пушкарний Яр — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Леб'яжа (притока Сіверського Донця) — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Балка Бузова — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Вільховий Яр (притока Нежеголь) — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Заморний Яр — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Дубовий праліс (заповідне урочище, Хотинський район) — почато 22 жовтня 2020 користувачем MSha Нежелек — почато 22 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Східносибірська низовина — почато 21 жовтня 2020 користувачем Zvr Буковий праліс (заповідне урочище, Хотинський район) — почато 21 жовтня 2020 користувачем MSha Корєнь (річка) — почато 21 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Розумна (річка) — почато 21 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Яр Марний — почато 21 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Оймяконське плоскогір'я — почато 20 жовтня 2020 користувачем Zvr Кігіляхський хребет — почато 20 жовтня 2020 користувачем Zvr Вільхова Плота — почато 20 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Східносибірське нагір'я — почато 19 жовтня 2020 користувачем Zvr Воспоро — почато 19 жовтня 2020 користувачем Jbuket USS Maine (ACR-1) — почато 19 жовтня 2020 користувачем Olegvdv68 Топлинка — почато 19 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Тимчасовий уряд Гаваїв — почато 19 жовтня 2020 користувачем Ягайло Хмельницький Болховець — почато 19 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy Гостинка — почато 19 жовтня 2020 користувачем Nikolay.sinitskiy USS Florida (BB-30) — почато 19 жовтня 2020 користувачем Olegvdv68 ПАК біля мису Опук та островів «Скелі-Кораблі» — почато 18 жовтня 2020 користувачем Jbuket

Обрані геоморфологічні пам'ятки Кортумо́ва Гора́ — геологічна пам'ятка природи місцевого значення, лісопарк у Шевченківському районі Львова. Розташований у західній частині міста, на схилах однойменної гори, що є продовженням горбистого пасма Розточчя. Від найвищої точки Львова — Замкової гори — Кортумова Гора відділена долиною річки Полтви. У найвищій точці Кортумова Гора сягає 374 метрів над р. м. З 1984 року вона має статус геологічної пам'ятки природи. Загальна площа лісопарку «Кортумова гора» — бл. 63 га. .::::::::::::::::читати далі

Добра стаття А́нди, А́ндські Кордильє́ри (ісп. Andes; Cordillera de los Andes) — найдовша (довжина біля 9000 км) і одна з найвищих (гора Аконкагуа, 6962 м) гірських систем земної кулі, яка облямовує з півночі та заходу всю Південну Америку; є південною частиною Кордильєр. Анди тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля, проходять через Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Перу, Болівію, Чилі й Аргентину. Ширина системи 200–800 км, середня висота гір 3600 м. Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих вулканів.::::::::::::::::читати далі

Вибрані списки геоморфології

Обрана ілюстрація Деналі

Обраний життєпис генетичної та структурної геоморфології Бортник Сергій Юрійович (14 листопада 1961 року) — український геоморфолог, доктор географічних наук, професор географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії наук вищої освіти України. Народився 14 листопада 1961 року в с.Варварівка. Зараз в межах міста Іллінці, Вінницької області. Закінчив 1984 року Київський університет, 1990 року аспірантуру. У Київському університеті працював у 1985—1987 роках стажистом-дослідником, у 1990—1997 роках асистентом, у 1997—2002 роках доцентом. З 2002 року завідувач кафедри землезнавства та геоморфології географічного факультету, професор. Кандидатська дисертація «Еволюція палеорельєфу території Верхнього Побужжя в мезозої-кайнозої» захищена 1992 року. Докторська дисертація «Морфоструктури центрального типу території України: просторово-часовий аналіз» захищена 2002 року. Віце-президент — Головний вчений секретар Українського географічного товариства..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис динамічної геоморфології Андрі́й Петро́вич Капи́ця (нар. 1931 — пом. 2011) — радянський і російський географ, геоморфолог і гляціолог, заслужений професор Московського університету, член-кореспондент АН СРСР (згодом — РАН) з 1970 року. Автор близько 200 наукових і науково-популярних робіт. Народився в університетському місті Кембриджі (Велика Британія) в родині радянського фізика і лауреата Нобелівської премії Петра Капиці. Молодший брат радянського фізика і телеведучого Сергія Капиці. У 1953 році закінчив географічний факультет Московського державного університету, після чого працював у лабораторії експериментальної геоморфології того ж факультету. Учасник чотирьох антарктичних експедицій. У 1967—1969 роках — керівник геофізичної експедиції АН СРСР у Східну Африку. У 1966—1970 роках очолював географічний факультет МДУ. У 1970 році обраний членом-кореспондентом АН СРСР.::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис кліматичної геоморфології та кінематики рельєфу

Обраний життєпис орфографії та морфографії Олекса́ндр Олекса́ндрович Борзо́в (*10 серпня 1874, Воронеж — †6 березня 1939) — російський географ, заслужений діяч наук РРФСР (з 1935), професор Московського університету (з 1918). Народився у Воронежі. Проводив геоморфологічні дослідження в Підмосков'ї, Приураллі, в басейні Південного Бугу. Вивчав питання розвитку акумулятивного рельєфу, створив теорію асиметрії річкових схилів і межиріч. Дав перше зведення по орографії і геоморфології європейської частини СРСР. Брав участь у складанні і редагуванні карт, в тому числі «Великого радянського атласу світу»..::::::::::::::::читати далі

Обраний життєпис інженерної геоморфології

Геоморфологічна література Рельєф у Тлумачному Словнику української мови. М. О. Шалімов.Геологія з основами геоморфології: конспект лекцій - Одеса : Наука і техніка, 2006. - 144 с. Стельмах, О. Р. Геоморфологія та четвертинна геологія : конспект лекцій / О. Р. Стельмах. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2010. - 122 с. Адаменко, О. М. Екологічна геоморфологія : лабор. практикум / О. М. Адаменко, А. А. Пилипенко, Н. В. Фоменко. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2004. - 54 с. Бригиневич, Є. А. Геоморфологія та четвертинна геологія : лабораторний практикум / Є. А. Бригиневич. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2003. - 31 с. Рельєф географічний у Великій радянській енциклопедії. Марков К. К. Основные проблемы геоморфологии. — М., 1948. (рос.) Щукин И. С. Общая геоморфология, 2 изд., т. 1—3. — М., 1960—74. (рос.) Николаев И. Неотектоника и её выражение в структуре и рельефе территории СССР. — М., 1962. (рос.) Мещеряков Ю. А. Структурная геоморфология равнинных стран. — М., 1965. (рос.) Мещеряков Ю. А. Рельеф СССР. Морфоструктура и морфоскульптура. — М., 1972. (рос.) Рельеф Земли. Морфоструктура и морфоскульптура. — М., 1967. (рос.) Звонкова Т. В. Прикладная геоморфология. — М., 1970. (рос.) Richard Chorley, Stanley Alfred Schumm & David E. Sugden. Geomorphology. - London: Methuen, 1985 Committee on Challenges and Opportunities in Earth Surface Processes, National Research Council (2010). Landscapes on the Edge: New Horizons for Research on Earth's Surface. Washington, DC: National Academies Press. ISBN 0-309-14024-2.  Edmaier, Bernhard (2004). Earthsong. London: Phaidon Press. ISBN 0-7148-4451-9.  Kondolf, G. Mathias; Hervé Piégay (2003). Tools in fluvial geomorphology. New York: Wiley. ISBN 0-471-49142-X.  Kuenzer, Claudia; Stracher, Glenn B. (2012). Geomorphology of Coal Seam Fires. Geomorphology 138 (1): 209–222. Bibcode:2012Geomo.138..209K. doi:10.1016/j.geomorph.2011.09.004.  Needham, Joseph (1954). Science and civilisation in China. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 0-521-05801-5.  Scheidegger, Adrian E. (2004). Morphotectonics. Berlin: Springer. ISBN 3-540-20017-7.  Selby, Michael John (1985). Earth's changing surface: an introduction to geomorphology. Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-823252-7.  Charlton, Ro (2008). Fundamentals of fluvial geomorphology. London, UK: Rutledge. ISBN 978-0-415-33454-9.  Дедков А. П., Мозжерин В. И., Ступишин А. В., Трофимов А. М. Климатическая геоморфология денудационных равнин. Казань Издательство Казанского университета 1977г. 224 с. http://geomorphology.igras.ru/jour/search/search?query=the%20genetic%20stage%20age%20substantial http://www.dissercat.com/content/tektonika-i-kinematika-sdvigovykh-zon Viles, Heather (1988). Biogeomorphology. Oxford: Basil Blackwell. ISBN 0-631-15405-1.  Hupp (1995). Biogeomorphology, Terrestrial and Freshwater Systems. ISBN 0-444-81867-7.  Osterkamp, W.R.; Friedman, J.M. (1997). Research Considerations for Biogeomorphology. Proceedings of the U.S. Geological Survey (USGS) Sediment Workshop 'Expanding Sediment Research Capabilities in Today's USGS'. Reston, VA, and Harpers Ferry, WV. Процитовано 2007-06-15.  }}

Геоморфологічні сайти www.geomorphometry.org - a non-commercial association of researchers and experts. An extensive review of bibliography of Geomorphometry literature by Richard J. Pike (report 02-465) Géomorphologie: relief, processus, environnement, revue française dédiée à la géomorphologie Groupe français de géomorphologie Laboratoire de géomorphologie de Clermont-Ferrand Laboratoire Morphodynamique Continentale et Côtière M2C à Caen Laboratoire d'Océanologie et de Géosciences du Nord de la France Université de Montréal, Groupe de recherche en géomorphologie fluviale Association Internationale des Géomorphologues (IAG) http://helpiks.org/6-22500.html

Геоморфологічні списки На цьому графіку 100 найвідоміших вершин Землі Файл:Hilo Town.jpg Острів Гаваї. Вулкан Мауна-Кеа Список островів за висотою — цей список відсортований за найбільшою висотою острова, включає всі острови з найвищою вершиною понад 2000 м, а також деякі відомі острови з найбільшою висотою менше 2000 м. Найбільші висоти континентальної суші включені для порівняння. .::::::::::::::::читати далі Острови з найвищими вершинами понад 2000 м {

Категорії ▼ Геоморфологія ► Рельєф за країною ► Незавершені статті з геоморфології ► Шаблони:Геоморфологія ► Басейни ► Геоморфологи ► Геоморфологічні процеси ► Елементи рельєфу океанічного дна ► Зсув ґрунту ► Карст ► Льодовиковий рельєф ► Мегаповені ► Орологія ► Поверхня тіл Сонячної системи ► Рельєф Австралії і Океанії ► Рельєф Азії ► Рельєф Антарктиди ► Рельєф Африки ► Рельєф Європи ► Рельєф Південної Америки ► Рельєф Північної Америки ► Тераси ► Узбережжя ► Форми рельєфу

Геоморфологічна періодика Геоморфология (журнал) Geomorphology (journal) Anthropocene Earth Surface Processes and Landforms Zeitschrift fur Geomorphologie Transactions of the Japanese Geomorphological Union Geomorphology - Elsevier Geografiska Annaler: Series A, Physical Geography Scripta Geologica http://ci.nii.ac.jp/vol_issue/nels/AN00333248_en.html https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Earth_and_atmospheric_sciences_journals

Вікіпроекти

Братні портали Наука Природничі науки Антропологія Медицина Астрономія Фізика Хімія Біологія Науки про Землю Географія • Геоморфологія • Геологія • Мінералогія • Ботаніка • Екологія • Біологія океану • Іхтіологія • Океанологія • Гідрологія • Метеорологія та кліматологія

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

---

Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм
—
Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія
—
Україна... • Російська збройна агресія проти України • Діаспора • Географія • Караїми • Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •
—
Географія... • Австралія і Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна і Північна Америка • Країни світу...

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти