Капиця Андрій Петрович
Андрі́й Петро́вич Капи́ця (нар. 1931 — пом. 2011) — радянський і російський географ, геоморфолог і гляціолог, заслужений професор Московського університету, член-кореспондент АН СРСР (згодом — РАН) з 1970 року.
| Андрій Петрович Капиця | |||
|---|---|---|---|
| рос. Андрей Петрович Капица | |||
|
| |||
| Народився |
9 липня 1931 Кембридж | ||
| Помер |
2 серпня 2011 (80 років) Москва | ||
| Поховання | Московська область | ||
| Країна |
 СРСР Росія | ||
| Діяльність | географ, геолог, геоморфолог, гляціолог, викладач університету | ||
| Alma mater | Московський університет | ||
| Галузь | географія, геоморфологія, гляціологія | ||
| Заклад | МДУ | ||
| Вчене звання | член-кореспондент АН СРСР | ||
| Науковий ступінь | доктор географічних наук | ||
| Аспіранти, докторанти | Бровко Петро Федорович | ||
| Членство | Академія наук СРСР | ||
| Партія | КПРС | ||
| Рід | Капиці[d] | ||
| Батько | Капиця Петро Леонідович | ||
| Мати | Anna Krylovad | ||
| Брати, сестри | Капиця Сергій Петрович | ||
| Нагороди |
| ||
Автор близько 200 наукових і науково-популярних робіт.
Життєпис ред.
Народився в університетському місті Кембриджі (Велика Британія) в родині радянського фізика і лауреата Нобелівської премії Петра Капиці. Молодший брат радянського фізика і телеведучого Сергія Капиці.
У 1953 році закінчив географічний факультет Московського державного університету, після чого працював у лабораторії експериментальної геоморфології того ж факультету.
Учасник чотирьох антарктичних експедицій. У 1967—1969 роках — керівник геофізичної експедиції АН СРСР у Східну Африку.
У 1966—1970 роках очолював географічний факультет МДУ. У 1970 році обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У 1972 році виступив ініціатором створення у Владивостоці Тихоокеанського інституту географії ДСВ АН СРСР, ставши його першим директором.
У 1977 році через хворобу повертається до Москви. З 1978 року завідувач кафедрою загальної фізичної географії і палеогеографії географічного факультету МДУ (після реорганізації у 1987 році — кафедрою раціонального природокористування). Одночасно, з 1978 по 1990 роки, був заступником Головного вченого секретаря АН СРСР і головою Наукової ради з виставок АН СРСР.
Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Аксиньїнському кладовищі у Підмосков'ї.
Наукова діяльність ред.
У 1958 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Морфологія льодовикового покриву Східної Антарктиди», а у 1968 році — докторську дисертацію на тему «Підлідний рельєф Антарктиди».
Автор наукових праць по динаміці і морфології льодовикового щита Східної Антарктиди.
Після обробки результатів Першої радянської антарктичної експедиції 1955—1957 років висунув гіпотезу про існування величезного підлідного озера під станцією «Восток». Пізніше, у 1996 році, гіпотеза підтвердилася.
Нагороди і почесні звання ред.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Лауреат Державної премії СРСР (1971) — за участь у створенні «Атласу Антарктики» і премії імені Д. М. Анучина (1972). Заслужений діяч науки Росії (2002).
Посилання ред.
- Біографія на «ПомниПро» [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)
- «Вечерняя Москва»: 12 самых интересных фактов биографии Андрея Капицы. (рос.)
|
Це незавершена стаття про російського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |