Денудація (лат. denudatio, від denudo — «оголюю, розкриваю»; рос. денудация, англ. denudation, washout, нім. Denudation f, Abtragen n) — сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром, льодовиками тощо, і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.[1]

Схематичне зображення регіональної денудації для лужних інтрузивних порід. Штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

Загальний опис ред.

Денудація — процеси руйнування гірських порід, що супроводжуються переміщенням їхніх уламків під дією гравітаційних сил, вітру, води, криги (агенти денудації). У денудаційному процесі можна виділити стадію руйнування гірських порід і стадію переносу (транспортування) продуктів руйнування. Закінчується процес седиментацією (осадконакопиченням), після якої наступають стадії діагенезу — переродження осадку у гірську породу, що виражається у її ущільненні, цементації, дегідратації, та катагенезу — перекристалізації осадової породи.

Основною рушійною силою процесів денудації виступає сила гравітації, дія якої є універсальною і виявляється, безпосередньо (гірські обвали, каменепади, снігові й льодовикові лавини тощо) або опосередковано, завдяки дії вітру, текучих вод, льоду.

Денудація розкриває родовища корисних копалин, які формувалися при осадонакопиченні або магматичній діяльності в земній корі на різних глибинах. Денудація призводить до перерозподілу корисних копалин, виникнення розсипів, покладів осадових корисних копалин.

Внаслідок денудації рельєф вирівнюється.

 
A) Villarrica Volcano, Chile, a volcano without effects of erosion and denudation
B) Chachahén Volcano, Mendoza Province, Argentina, a volcano with strong effect of erosion but no denudation
C) Cardiel Lake, Santa Cruz Province, Argentina, a volcanic area under strong effect of denudation, exposing subvolcanic rock body.[2]

Нижній рівень ред.

Нижній рівень денудації — рівень, до якого теоретично може бути понижений суходіл внаслідок сукупної дії всіх руйнівних екзогенних факторів в умовах тривалого тектонічного спокою. Теоретично збігається з загальним базисом ерозії, тобто рівнем Світового океану, в дійсності лежить нижче, оскільки ерозія річок і морська абразія в межах шельфу проявляються і під водою.

Див. також ред.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Ковальчук І. П., Стецюк В. В. Основи геоморфології. — Київ: Вища школа, 2005. — 495 с.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396. 
  2. Motoki, Akihisa; Sichel, Susanna. Avaliação de aspectos texturais e estruturais de corpos vulcânicos e subvulcânicos e sua relação com oambiente de cristalização, com base em exemplos do Brasil, Argentina e Chile (Portuguese). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2019.