Виві́трювання — процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення.

Форма, утворена унаслідок вивітрювання
Вивітрювання. Ялтинська Яйла.
.
Результати сольового вивітрювання на кам'яній кладці будинку на острові Ґозо, Мальта
Вивітрювання солей з пісковика поблизу Кобустану, Азербайджан.
Форма скелі, утворена унаслідок вивітрювання. Крим.
Вивітрювання терикону. Донбас.

Загальна характеристика

ред.

Розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання спричиняють утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.

Поверхні вирівнювання

ред.

Поверхні вирівнювання (рос. поверхности выравнивания, англ. planation surfaces, нім. Einebnungsflächen f pl) – загальна назва рівнинних поверхонь, які виникають у результаті вирівнювання первинно розчленованого рельєфу під впливом різних денудаційних і акумулятивних процесів, інтенсивність яких протягом тривалого часу перевищувала інтенсивність тектонічних рухів. Поверхні вирівнювання характерні як для платформних, так і для складчастих областей.

Решітка вивітрювання

ред.

Решітка вивітрювання (рос. решетка выветривания, англ. stone lattice, stone lace; нім. Steingitter n) – форма вибіркового вивітрювання пісковиків та деяких інших гірських порід, яка спостерігається в умовах сухого клімату. Має вигляд крутих скелястих стін, посічених невеликими (від декількох до 20 см у діаметрі) напівсферичними заглибленнями у вигляді бджолиних сот.

Синонім – кам’яна решітка.

Вивітрювання кристалів

ред.

Втрата води гідратами солей внаслідок того, що тиск пари над сіллю стає вищим, ніж тиск насиченої пари в повітрі, де перебуває сіль, наприклад, такими як Na2CO3⋅10H2O.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.

Посилання

ред.