Відкрити головне меню

Кора вивітрювання — це товща материнських порід верхньої частини літосфери (магматичних, метоморфічних чи осадових), перетворених у континентальних умовах різними агентами(чинниками) вивітрювання. Від корінних порід відрізняється пухкою структурою та хімічним складом. Формування кори вивітрювання відбувалося в усі геологічні періоди, її наявність свідчить про континентальне вивітрювання території.

Кора вивітрювання характеризується вертикальною зональністю — у верхній частині породи найбільш розкладені, містять гідроксиди алюмінію, заліза, кремнію. Ця частина кори називається латеридною. Наступна каолінова зона містить гідроксиди заліза. Третя, гідрослюдисто-монтморилонітова-бейделітова зона, пов'зана з розкладанням магматичних порід. Нижче лежать породи, що не зазнали вивітрювання. В основі кори вивітрювання часто знаходяться гіпсові та вапнякові стяження, у верхній частині кори — нагромадження гідрослюд, монтморилонітів.


КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, (рос. кора выветривания, англ. crust of weathering, mantle of waste; нім. Verwitterungsdecke f, Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f) – комплекс гірських порід, що утворюються на поверхні Землі внаслідок дії на корінні породи сонячної радіації, механічного та хімічного впливу води, повітря й живих організмів. За категорією залягання виділяють площинні, лінійні та мішані кори вивітрювання. Товщина кори вивітрювання - від кількох до 100 м і більше. У геол. історії Землі існувало декілька епох формування потужної К.в.: докембрійська, верхньопалео-зойська, тріас-юрська, крейдо-палеогенова, пліоцен-четвертинна. Релікти цих древніх К.в. зберігаються під товщею осадових відкладів або виходять на денну поверхню. Після свого утворення К.в. нерідко зазнавали повторних процесів обілення, каолінізації, шамозитизації, піритизації, карбонатизації, оглеїння, засолення і т.д.

З древніми К.в. пов'язане утворення ряду корисних копалин. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досягає в К.в. підвищених концентрацій, що мають практичне значення. У К.в. утворюються родовища руд алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, кобальту, урану, рідкісних елементів, барію, неметалічних корисних копалин, таких, як каоліни, вогнетривкі глини, магнезити та ін. З К.в. пов'язане утворення розсипів золота, платини, каситериту, титаномагнетиту, циркону, монациту, дорогоцінних каменів та ін.

В Україні К.в. поширена головним чином у межах Українського щита.

ЛітератураРедагувати