Портал:Біологія
Біологічний портал
|
 Поряд із фізикою та хімією біологія належить до природничих наук, предметом вивчання яких є природа. |
Новини
|
- В зоопарку м. Сан-Дієго за результатами генетичного аналізу було виявлено два випадки партеногенетичного розмноження у каліфорнійського кондора. Двоє птахів народились від різних самок, які мешкали спільно із самцями. Це перший випадок факультативного партеногенезу у птахів, що непов'язаний із недоступністю самців.[1][2].
- Палеонтологи за скам'янілостями описали новий вид китоподібних, який мав чотири лапи. Вид отримав назву Phiomicetus anubis.[3]
- За результатами досліджень, виявлено, що 40 % особин американського білохвостого оленя мають антитіла до вірусу SARS-CoV-2. Це перші підтвердження циркуляції цього вірусу в популяціях диких тварин.[4]
- У Китаї виявили перший підтверджений випадок зараження людини штамом пташиного грипу H10N3[5].
- Максимальну тривалість життя людини оцінено в 120—150 років[6]
- Повідомлено про відкриття раніше невідомого виду бактерій, який отримав попередню назву Methylobacterium ajmalii. Він має три штами (IF7SW-B2T, IIF1SW-B5 та IIF4SW-B5), які було зібрано на Міжнародній космічній станції[7].
- У Китаї знайдено частковий скелет овірапторозавра, який сидів на гнізді із 24 яйцями. Це перший випадок, коли вдалося знайти непташиного динозавра, який сидить на яйцях[8].
- Відкрито здатність деяких видів морських черевоногих молюсків роду Elysia самостійно відділяти голову від тіла, яке містить серце, нирки, кишечник та статеві органи, а потім відновлювати нове[9].
- У Новій Зеландії вчені виявили біолюмінесценцію у трьох видів акул: ліхтарної акули чорночеревої, ліхтарної акули південної та чорної акули[10].
- Вперше отримано життєздатний клон чорноногого тхора, який належить до видів, що перебувають під загрозою зникнення. Клонування було здійснено з використанням замороженого генетичного матеріалу з клітин тварини, яка жила більше 30 років тому[11].
- Біологи реконструювали стародавню ДНК трьох мамутів із сибірської вічної мерзлоти. Вік залишків перевищує 1 мільйон років — на даний момент це найбільш давня збережена ДНК.[12].
- На західному березі Антарктиди під шельфовим льодовиком Фільхнера на дні океану виявлено невідомі тварини, подібні до губок. Раніше вважали, що в таких умовах бентосні організми не існують.[13]
- На Мадагаскарі знайшли новий мініатюрний вид хамелеонів. Схоже, це найменші рептилії у світі. Вид вид отримав назву Brookesia nana[14].
- Повідомлено про розшифровання геному рогозуба — він виявився найбільшим серед усіх хребетних тварин та складається із 43 мільярдів пар основ, що приблизно в 14 разів більше, ніж у людському геномі[15].
- Повідомлено про перший випадок успішного випробування третьої фази вакцини BNT162b2 проти COVID-19, розробленої компаніями Pfizer and BioNTech. Вакцина продемонструвала понад 90 % ефективності[16].
- Нобелівську премію з фізіології або медицини за 2020 рік отримала група вчених (Харві Джеймс Альтер, Майкл Хоутон та Чарльз Райс) за відкриття вірусу гепатиту С[17].
- Нобелівську премію з хімії отримали Емманюель Шарпантьє та Дженніфер Дудна за розвиток методу редагування генома[18].
- Згідно з даними доповіді Всесвітнього фонду дикої природи за останні 36 років, з 1970 по 2016, кількість диких тварин зменшилась на 68 %[19].
- У США вперше народився успішно клонований малюк коня Пржевальського[20].
- 26 серпня — повідомлено, що бактерії з Землі, зокрема, Deinococcus radiodurans, успішно вижили у відкритому космосі в експерименті на поверхні Міжнародної космічної станції. Це дослідження підтверджує можливість панспермії.[21]
- Уперше повністю розшифрована людська X-хромосома[22].
- На основі сучасних даних про вимирання хребетних тварин та види, що перебувають на межі вимирання, науковці зробили висновок, що потенційне шосте вимирання, спричинене людиною, швидше за все, прискориться.[23]
- Повідомлено про розробку штучних хлоропластів[24].
- Повідомлено про масове нашестя сарани перелітної у деяких районах Африки, Близького Сходу та Азії — як мінімум, у 30 країнах[25].
- Повідомлено про найсташу знахідку залишків людини прямоходячої (Homo erectus) з Південної Африки. Рештки датуються віком 2,04 мільйони років.[26]
- Дослідники повідомили про ймовірне використання неандертальцями в південно-східній Франції 50 тис. років тому технології обробки природних волокон (англ. fiber technology)[27].
- У бурштині віком 99 млн років знайдено останки найменшого в світі динозавра, названого Oculudentavis khaungraae. Істота вела денну активність, судячи з малої зіниці очей. Динозавр, швидше за все, був хижаком, харчуючись комахами[28][29].
- Описано викопний птах Asteriornis maastrichtensis з надряду Galloanserae, до якого належать ряди гусеподібних і куроподібних, а також їх вимерлі предки[30].
- Міжнародна група вчених, яка досліджувала грибок Cryptococcus neoformans виявлений на стінках 4-го реактора Чорнобильської АЕС, встановила що ці грибки здатні перетворювали енергію гамма-випромінювання в хімічну енергію (радіосинтез)[31].
- Виявлено перший багатоклітинний організм — Henneguya zschokkei, у якого відсутні мітохондрії та який не потребує кисню для процесів метаболізму[32].
- Повідомлено про розшифрування геному гігантського кальмара Architeuthis dux[33].
- Китайського веслоноса офіційно визнано вимерлим[34].
- Науковці повідомили, що Lokiarchaeota, тип мікроорганізмів-архей, можливо був проміжною ланкою між прокаріотами та еукаріотами 2 млрд років тому[35].
| Примітки |
|---|
|
Теми
|
Вибрана
|
Нікотиновий ацетілхоліновий рецептор (nACh-receptor) — підвид ацетілхолінових рецепторів, який забезпечує передачу нервового імпульсу через синапси і активується нікотином. Цей рецептор входить до групи рецепторів-іонних каналів разом з ГАМКА-, гліциновим та серотоніновим рецепторами. Даний рецептор знайдено в хімічних синапсах як в центральній, так і в периферичній нервовій системі, в нервово-мускульних синапсах, а також в епітеліальних клітинах багатьох видів тварин. При потраплянні ацетілхоліну (ACh) на молекулу даного рецептору відкривається проникний для катіонів канал, і це призводить до деполяризації клітинної мембрани та генерації нервового імпульсу в нейроні або скорочення мускульного волокна (у випадку нервово-мускульного синапсу).
Добра
|
Синхроніза́ція (від грец. συνχρόνος — одночасний) — динамічний режим, який характеризується періодичною одночасною активацією певної популяції нейронів, або синхронізацію між локальними коливаннями двох або декількох популяцій нейронів.
Синхронізована активність у великих популяціях нейронів є головним механізмом утворення макроколивань, або так званих ритмів у головному мозку. З іншого боку, надмірна локальна синхронізація в деяких мережах має патологічні прояви, такі як тремор у хворобі Паркінсона, епілептичні напади, а також деякі розлади вищої мозкової функції (шизофренія, аутизм, тощо).
Важлива роль синхронізації у процесах обробки інформації в мозку робить її дуже привабливої темою досліджень у медичній та обчислювальній нейронауці. Методи математичного моделювання синхронізації (часто запозичені з фізики) у поєднанні з доступністю обчислювальних потужностей створюють сприятливі умови для прогресу у напрямку більш глибокого та різнобічного розуміння цього явища.
Cписок
|
Список ссавців Канади — список видів ссавців, зареєстрованих на території Канади. Великі територіальні розміри цієї країни та різноманіття екосистем, починаючи від гір до рівнини й від незайманого середовища проживання до міського, означає, що Канада може бути домівкою великій різноманітності видів і в тому числі для близько 40 % усіх відомих Китоподібних. Найбільш представленим рядом за видовим складом є ряд Гризуни, найменш представленим рядом є Опосумоподібні (один вид, Опосум віргінський).
Вивчення фауни Канади почалося в 1795 році з опису дослідника Семюеля Герна, чиї нотатки були особливо точні. Першою плідною роботою про канадських ссавців, проте, була праця Джона Річардсона 1829 року «Fauna Boreali-americana». Джозеф Бер Тірел в 1888 році зробив першу спробу складення списку видів ссавців Канади. Сучасними канадськими мамологічними виданнями є «The Canadian Field Naturalist», «Canadian Journal of Zoology» та франкомовний «Le Naturaliste Canadien».
Цікаво
|
- Деякі рослини вміють гріти самих себе.
- Бобри не бояться карієсу, бо мають залізні зуби.
- В орегонських лісах знайшли найбільший у світі організм вагою не менше 600 тонн та віком понад 2 тисячі років.
- Татарське зілля з Південно-Східної Азії поширювали в Україні татари, перевіряючи чистоту водойм.
- Археологи в Японії повернули до життя мандрівника в часі з бронзової доби.
- Майже всі фрукти ківі, що ми купуємо,— нащадки трьох рослин, завезених у Нову Зеландію 1904 року.
- Виливи нафти призводять до загибелі тисяч живих організмів, але в Каліфорнії мешкає комаха, здатна жити в нафтових калюжах.
- Назва українського місяця червня походить від назви клопів, з яких виробляють барвник, що ми вживаємо з їжею та напоями.
- На честь ведмежої трави проводять фестиваль у «місті кабана».
- Давній молюск мав черепашку діаметром понад 2,5 метра і важив майже 1,5 тонни.
Участь?
|
- Чим можна допомогти порталу?
- Долучитися до проєкту Біологія!
- Незавершені статті з біології (див. всі підкатегорії)
- Статті з біології, необхідні у всіх Вікіпедіях
- Біологічний тиждень
- Тиждень біології № 2
- Необхідні статті з біології
- Неперекладені статті з біології
- Портал:Біологія/Червоні посилання
- Малоілюстровані статті про організми
- Важливі біологічні статті, які треба поліпшити
- Доробити і довести до вибраних
Читанка
|
|
Cайти?
|
- Сайт Червоної книги України
- Перелік українських наукових назв птахів фауни України
- Біологія: пошук у Google Академії
- «Біологія. Шкільний світ» всеукраїнська газета для вчителів біології, екології та природознавства
- Природа України
- Біологія на «Моїй науці»
- «Молекулярно про рак»
- Анатомічні цікавинки
- Український біологічний сайт
- Про біологію — українською
- Український Центр Охорони Кажанів
- Гурток палеонтології у Національному Науково-природничому музеї
- Українське товариство нейронаук
- Київський Клуб «Еволюція»
- Просвітницька інтернет-програма «Молюски»
- «Molecula.club» — молекулярна медицина
- «Science Ukraine»: відкриття світу науки
- Більше про науку в Україні та світі
Нові статті
|
- Тілопо раротонзький — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо фіджійський — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Дідок Грасліна — почато 27 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
- Morohasaurus — почато 27 листопада 2021 користувачем Sehrg
- Тілопо райдужний — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо новогвінейський — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо смугастобокий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Choichix alvaradoi — почато 27 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
- Тілопо оливковоголовий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Бео священний — почато 27 листопада 2021 користувачем Sthelen.aqua
- Тілопо довгохвостий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Tarchia tumanovae — почато 27 листопада 2021 користувачем Sehrg
- Тілопо жовточеревий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо чорногорлий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо сулавеський — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Тілопо жовтоволий — почато 27 листопада 2021 користувачем Olbiopontik
- Marimonas lutisalis — почато 27 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
- Kalophrynus puncak — почато 27 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
- Піранга рожевогорла — почато 26 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
- Піранга жовтогуза — почато 26 листопада 2021 користувачем Стефанко1982
| Новини проєкту |
|
Проєкти
|
|
|
|
Братні наукові портали
Проєкти Вікімедіа
|
|
|
|
|
|
|
| Цей портал належить до вибраних порталів української Вікіпедії. |