Емманюель Шарпантьє

французька мікробіологиня, нобелівська лавреатка (2020) за механізм редагування генів

Емманюель Шарпантьє (народ. 11 грудня 1968) — французька науковиця мікробіологиня, лауреатка Нобелівської премії з хімії (2020). Професорка і директорка Інституту інфекційної біології[de] Товариства Макса Планка. В 2012 році Шарпантьє і Дженніфер Дудна першими запропонували використання механізму CRISPR/Cas9 для запрограмованого редагування генів,[6] що розцінюється як одне з найзначніших відкриттів в історії біології.[7][8]

Емманюель Шарпантьє
фр. Emmanuelle Charpentier
Народилася 11 грудня 1968(1968-12-11)[1][2][3] (54 роки)
Жувізі-сюр-Орж
Країна  Франція
Діяльність мікробіолог, біохімік, викладачка університету, генетик, іммунологиня, науковиця
Alma mater Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1995)[4]
Інститут Пастера (1995)[4]
Галузь мікробіологія[5], біохімія[5], Нікарагуа[5] і генетика[5]
Заклад Вища медична школа Ганновера
Університет Умео
Max Planck Institute for Infection Biologyd
Віденський університет
Членство Французька академія наук
Леопольдина
Австрійська академія наук
Шведська королівська академія наук
Національна академія наук США
Папська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» командор ордена Почесного легіону Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження[d] (2015)

Премія за прорив у науках про життя (2015)

премія L’Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці» (2016)

премія Мессріd (2015)

Eric K. Fernströms Svenska Prisd (2011)

Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2014)

Louis-Jeantet Prize for Medicined (2015)

премія Грубера в області генетикиd (2015)

Otto Warburg Medald (2016)

Hansen Family Prized (2015)

Премія Лейбніца (2016)

Paul Ehrlich and Ludwig Darmstaedter Prized (2016)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2016)

премія Тан

медаль Карусаd (2015)

BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2016)

Ernst-Jung-Preis für Medizind (2015)

Meyenburg Prized (2016)

Science Award of Lower Saxonyd (2015)

Alexander von Humboldt Professorshipd (2014)

Gabbay Awardd (2014)

Warren Alpert Foundation Prized (2016)

Kavli Prize in Nanoscienced (2018)

почесний доктор Католицького університету Лувенаd (2018)

почесний доктор Левенського католицького університетуd (2016)

Почесний доктор Університету Умеоd (2017)

Премія Японії (2017)

Aachener Ingenieurpreisd (7 вересня 2018)

Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Fellow of the AACR Academyd (2017)

почесний доктор Федеральної політехнічної школи Лозанниd (2016)

Медаль Вільгельма Екснера

EMBO Membershipd

Göran Gustafsson Prize for molecular biologyd (2014)

Wolf Prize in Medicined (2020)

премія Гарві (2018)

Bijvoet Medald (2018)

Нобелівська премія з хімії (2020)

почесний доктор Кембриджського університетуd (2018)

Honorary doctor of the University of Manchesterd (2018)

почесний доктор Університету Макгіллаd (2019)

honorary doctor of the Hong Kong University of Science and Technologyd (2014)

медаль Джона Скотта (2016)

Scheele Awardd (2019)

Honorary doctor of the University of Lièged (2023)

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (2023)

Thomson Reuters Citation Laureates (2015)

Albany Medical Center Prized (2017)

Особ. сторінка emmanuelle-charpentier-pr.org

CMNS: Емманюель Шарпантьє у Вікісховищі

Навчалася в Університеті П'єра і Марії Кюрі. В 1995 році здобула ступінь доктора філософії в Інституті Пастера. Працювала в США, Австрії, Швеції. З 2013 року працює в Німеччині. З 2015 року директорка департаменту регулювання інфекційної біології Інституту інфекційної біології Товариства Макса Планка.[9]. Дослідниця CRISPR Cas9[10].

2020 року Емманюель Шарпантьє з Дженніфер Дудна отримала Нобелівську премію з хімії за відкриття генного редагування [11].

Визнання та нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.ambafrance-es.org/Emmanuelle-Charpentier-Prix-Princesse-des-Asturies-de-la-Recherche-scientifique
  2. https://www.mpg.de/9343753/infektionsbiologie-charpentier
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. а б https://www.emmanuelle-charpentier-pr.org/cv/
  5. а б в г Czech National Authority Database
  6. Jinek, M.; Chilynksi, K.; Fonfara, I.,; Hauer, M.,; Doudna, J.,; Charpentier, E., (17 серпня 2012). A programmable dual-RNA-guided DNA endonuclease in adaptive bacterial immunity. Science 337 (6069): 816–821. Bibcode:2012Sci...337..816J. PMID 22745249. doi:10.1126/science.1225829. 
  7. BBC, Фергюс Уолш, Как генная инженерия может изменить будущее. URL: http://www.bbc.com/russian/science/2016/06/160606_crispr_gene_editing [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]
  8. Pollack, Andrew (11 травня 2015). Jennifer Doudna, a Pioneer Who Helped Simplify Genome Editing. New York Times. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 12 травня 2015. 
  9. Regulation in der Infektionsbiologie | Max-Planck-Institut für Infektionsbiologie. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2019. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2019. 
  11. The Nobel Prize in Chemistry 2020. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 7 жовтня 2020. 
  12. Eric K. Fernström's Prize to Emmanuelle Charpentier. Molecular Infection Medicine Sweden. 9 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015. 
  13. EMBO enlarges its membership for 50th anniversary. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2019. 
  14. MIMS — Curriculum Vitae Emmanuelle Charpentier. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 29 квітня 2019. 
  15. Göran Gustafsson Prize for Emmanuelle Charpentier. Molecular Infection Medicine Sweden. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 29 квітня 2019. 
  17. Prize winners. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 29 квітня 2019. 
  18. Oeaw Members Detail. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 29 квітня 2019. 
  19. Нагороди L'ORÉAL-UNESCO «Для жінок у науці» 2016 року. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2019. 
  20. May 2, 2017: NAS Members and Foreign Associates Elected. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 29 квітня 2019. 
  21. Doctor honoris causa and ISV 20th anniversary. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018. 
  22. Darwin hosts Professor Charpentier [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 14. Dezember 2018
  23. Businessman, scientists, actor and architect honoured as University marks its Foundation Day [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 14. Dezember 2018
  24. Science of Star Creation, Neuroscience of Hearing and Tool to Edit DNA Win Kavli Prizes. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 
  25. La AECC adjudica, en 2018, 160 ayudas para investigar el cáncer por un total de 17,6M€ [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.], retrieved 26 September 2018
  26. Five selected to receive our prestigious Medal of Honor award [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], retrieved 14 December 2018
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 1 лютого 2020.  Проігноровано невідомий параметр |werk= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (довідка)
  29. 2019 års Scheelepris till Emmanuelle Charpentier. 1 лютого 2019. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 
  30. Ehre für Entdeckerin von Crispr/Cas [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], abgerufen am 23. März 2019
  31. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.  Проігноровано невідомий параметр |titel= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (довідка)
  32. [1] [Архівовано 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]/
  33. Wolf Prize 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 

Посилання Редагувати