Оаза

Оа́за,^[1] оа́з,^[1] оа́зис^[2] (лат. oasis, грец. Οαςις — місцевість, можливо, з первісним значенням «місце проживання»)^[3] — розташована біля природної водойми, ділянка деревної, чагарникової або трав'янистої рослинності посеред пустелі чи напівпустелі^[2]. Існування оаз зумовлене більш інтенсивним, порівняно з прилеглими районами, зволоженням (природним чи штучним)^[2]. Оази часто стають притулком для місцевих тварин і людей. Оази можуть істотно розрізнятися за величиною та характером: від невеликих ставків, облямованих фініковими пальмами, до цілих міст із сільськогосподарськими угіддями площею у десятки тисяч км² (великі оази в пустелі Сахара — Фаюм, Тагхіт, долина Нілу та інші, Ферганська долина у Центральній Азії).

За своїми розмірами оази значно відрізняються одна від одної. Одні бувають з величезними запасами підземних вод, достатніми для того, щоб напоїти мешканців великого поселення. Інші можуть слугувати лише тимчасовим прихистком і місцем відпочинку для мандрівників, або кочівників, де можна напоїти тварин і поповнити збіднілі запаси їжі та води. Місцеві мешканці пустель часто використовують оази, як місце для ярмарків.

Географія

У західній частині пустелі Сахара розташовані дві відомі природні оази: Лагуат і Айн-Салах. Ці оази зрошуються дощовою водою, яка стікає зі схилів гір Сахарського Атласу і, накопичуючись в долинах, утворює невеликі струмки. Майже всі оази Лівійської пустелі зрошуються підземними водами, бо в цих місцях рідко побачиш струмки, що біжать поверхнею землі.

Крім природних оаз, існують ще й пробурені людиною штучні артезіанські свердловини, що забезпечують водою цілі селища. Розробляють проєкти з розширення площ старих і створення нових оаз в Сахарі. Іноді з допомогою іригації — раціонального поливу — вдається перетворити мертву пустелю на квітучий сад. Наприклад, штучний канал, що бере свій початок біля берегів річки Колорадо і перетинає всю Колорадську пустелю, напоїв колись безплідні землі Кінг-Веллі у південній Каліфорнії.

Антарктида

Оазами також називають звільнені від льоду ділянки в Антарктиді — антарктичні оази^[2].

Джерела

↑ ^а ^б Оаза // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ ^а ^б ^в ^г Оазис // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

Battesti Vincent, Jardins au désert, Evolution des pratiques et savoirs oasiens, Jérid tunisien, Paris, Éditions IRD, coll. À travers champs, 2005, 440 p. ISBN 2-7099-1564-2 Open Archives: book in free access / (фр.)

[:0-1] а ^б Оаза // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[УРЕ-2] а ^б ^в ^г Оазис // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[1]

[2]

[3]