Стрий

місто у Львівській області (Україна)

Стрий (МФА[strɪj]) — місто обласного значення у Львівській області, районний та адміністративний центр Стрийського району.

Стрий
Coat Of Arms of Stryi.png Flag of Stryi.svg
Герб Стрия Прапор Стрия
Стрийська міськрада.jpg
Стрийська міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Рада Стрийська міська рада
Код КОАТУУ 4611200000
Засноване
Перша згадка 1385 р.
Магдебурзьке право 1431 р.
Населення 59 325 (01.01.2017)[1]
 - повне 59 325 (01.01.2017)[1]
Агломерація Стрийська агломерація
Площа 16.95 км²
Густота населення 3518 осіб/км²
Поштові індекси 82400-82419
Телефонний код +380-3245
Координати 49°15′ пн. ш. 23°51′ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 296 м
Водойма р. Стрий
Назва мешканців стриянин, стриянка, стрияни
Міста-побратими Новий Сонч, Лешно, Львувецький повіт, Закопане, Збоншинек, Бєльці, Дюрен, Даугавпілс, Кішкунгалаш, Ґрадачац, Менсфілд, Ле-Ерб'є, Веґревіль
День міста перша неділя червня
Номери автомобілів ВС/14
Відстань
Найближча залізнична станція Стрий
До обл./респ. центру
 - фізична 67 км
 - залізницею 75 км
 - автошляхами 71 км
До Києва
 - фізична 492 км
 - залізницею 650 км
 - автошляхами 570 км
Міська влада
Адреса 82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 71, тел. +38 (03245) 5-24-34
Вебсторінка Стрийська міська рада
Міський голова Шрамов'ят Роман Євстахович

CMNS: Стрий у Вікісховищі

Карта
Стрий. Карта розташування: Україна
Стрий
Стрий
Стрий. Карта розташування: Львівська область
Стрий
Стрий

Один з головних та найбільших транспортних вузлів Західної України, важливий економічний та культурний центр Львівської області. Місто лежить на лівому березі річки Стрия. Населення міста  — 60 тис. осіб, площа — 16,95 км².

Перша згадка про місто датується 1385 роком. Уже тоді місто згадувалось як центр волості. У 1431 році місто дістало Магдебурзьке право. Стрий сильно ріс у другій половині XVII століття. Сприяв розвиткові міста колишній стрийський староста, а згодом король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи місто мало титул «Вільного королівського міста».

Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів, згодом Австро-Угорська імперія. З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців. У 19201930-х роках Стрий був один із найактивніших осередків УВО й ОУН. У середині XIX століття місто перетворилось на значний залізничний та газопромисловий центр. Це сприяло швидкому розвитку міста. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий анексований Радянським Союзом.

14 березня 1990 року в Стриї, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України[2][3]. У 2003 році місто визнано за найкращий районний центр Львівської області[4].

Назва містаРедагувати

Найімовірніше свою назву місто дістало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах котрої воно виросло. Отже «Стрий» — топонім, що означає одночасно річку й місто. Спочатку, звісно, виникла назва річки, а згодом — назва міста.

Назва річки Стрий — давня, означає «течія», «пливуча вода». Етимологія слова Стрий бере початок з індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем та подібним змістом є в українській — струм, струя, струмок, струмінь, польській — struga, strumień, ірландській — sruami (струм), німецькій — Strom, іранській — struth (річка), староіндійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

У минулому назва міста могла писатись усяко, проте звучала завжди однаково (звичайно зважаючи на деякі давні латинсько-польські ортографічні особливості). Наприклад, у всяких старовинних документах можна натрапити, крім назви Стрий, на такі варіанти: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. За весь свій час бутування місто зберегло свою первісну назву.

ГеографіяРедагувати

СтановищеРедагувати

Місто лежить у південно-західній частині Львівської області, за 67 кілометрів від обласного центру, в східноєвропейському часовому поясі між 23 та 24 меридіанами, на лівому березі однойменної річки на низькогірній частині Стрийсько-Сянської Верховини. Рельєф на території міста — рівнинний. Зручне становище на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних доріг, а ще близькість курортів Моршина, Трускавця і Славсько та рекреаційної зони Карпат відкриває перспективи для розвитку міста як торговельного та рекреаційно-туристичного центру. Стрий — центр Стрийської агломерації, що разом з Дрогобицькою агломерацією утворює Дрогобицько-Стрийську конурбацію[5].

КліматРедагувати

Клімат — помірно-континентальний. Головні чинники формування клімату — сонячна радіація, атмосферна циркуляція та характер місцевості. У Стриї в середньому налічується на рік тільки 50 сонячних днів, 150 хмарних і 165 днів[6] з перемінною хмарністю. Радіаційний баланс земної поверхні в цілому за рік достатній і становить 49 ккал/см². Тільки листопад, грудень, січень і лютий мають від'ємний показник радіаційного балансу. Усього за рік випаровується 560 мм вологи. На це витрачається понад 30 ккал/см².[6]

Середньорічна температура повітря — + 5,2 °C-8,0 °C. Найвища середня температура липня — +18,0 °C, в деякі дні температура доходить до +37 °C. Зима досить тепла, з частими відлигами, середня температура січня — 4 °C, та в деякі роки бувають морози й поза 30 °C.[6]

Річне число опадів у середньому сягає 750—800 мм, найбільше опадів у літні місяці, найменше — взимку.[6]

Водні ресурсиРедагувати

Колись Стриєм протікало декілька водяних потоків, що вливались у річку. На них працювали водяні млини. Для спочинку жителів міста облаштований пляж на річці та діє відновлене озеро.

Найбільша річка Стрийщини — Стрий (загальна довжина — 230 км). Течія річки швидка, часто змінює річище, а ще рве дамбу в Стриї вздовж об'їзної автомагістралі. Особливо небезпечна річка у паводкові дні. Тоді найвищий рівень води становить 4—5 метри. Паводки тривають 5—15 днів. Найбільші повені були в 1927, 1941, 1955, 1969 роках. Зокрема повінь 1941 року стала однією із причин голоду 1942 року на Стрийщині. Остання велика повінь сталася в 2008 році.

НаселенняРедагувати

  • 1662 — 1448 осіб (72,5 % — Українці, 22,7 % — Поляки, 4,8 % — Євреї)[7]
  • 1843 — 8000 осіб
  • 1849 — 6000 осіб[8]
  • 1880 — 12 600 осіб
  • 1895 — 16 764 осіб[6]
  • 1897 — 26 200 осіб[9]
  • 1900 — 23 205 осіб[8]
  • 1910 — 30 942 осіб (29,2 % — Українці, 33,8 % — Поляки, 34,6 % — Євреї, 2,3 % — Німці)[10]
  • 1915 — 33 400 осіб[9]
  • 1921 — 27 358 осіб
  • 1926 — 27 400 осіб[9]
  • 1936 — 30 500 осіб[9]
  • 1939 — 34 000 осіб (28 % — Українці, 34,5 % — Поляки, 35,6 % — Євреї, 1,6 % — Німці)[9]
  • 1959 — 36 800 осіб (68 % — Українці, 30 % — Росіяни, 2 % — Інші національності)[8]
  • 1970 — 48 000 осіб[9]
  • 1973 — 52 000 осіб[9]
  • 1974 — 54 000 осіб[9]
  • 1976 — 55 000 осіб
  • 1979 — 55 100 осіб[11]
  • 1981 — 56 000 осіб[9]
  • 1989 — 64 550 осіб (83,8 % — Українці, 13,8 % — Росіяни, 0,8 % — Поляки, 0,8 % — Білоруси)[12]
  • 1991 — 65 700 осіб
  • 2001 — 62 100 осіб (92,1 % — Українці, 5,2 % — Росіяни, 0,5 % — Поляки, 0,3 % — Білоруси)[12]
  • 2002 — 59 500 осіб[11]
  • 2004 — 59 700 осіб[11]
  • 2005 — 59 500 осіб[11]
  • 2006 — 59 200 осіб[11]
  • 2007 — 55 390 осіб[11]
  • 2009 — 55 382 осіб[13]
  • 2010 — 55 354 осіб[13]
  • 2011 — 55 257 осіб[13]
  • 2012 — 55 154 осіб[14]

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія Стрия
 
Стрийський замок (реконструкція)
 
Ян III Собеський, картина Яна Матейки
 
Найбільша пожежа в місті (1886)
 
Стара карта міста (1922 рік)
 
Флагшток Стрийської міської ради. Саме на ньому 14 березня 1990 року (за СРСР) у Стриї, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.

Київська РусьРедагувати

Друге археологічне дослідження Ланів Долішніх відбулося 22 травня 1990 року. Його проводила Археологічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка під проводом Миколи Бандрівського та Романа Сулика виявило сліди поселення в межах рубежу XI — середини XIII століття, що засвідчило припущення, щов княжі часи в Стриї було поселення.

Один з науковців, що припускали постання Стрия як міста в цей період, був Лев Шанковський. Він гадав, що «місто мусіло мати вже велике значення в оборонній системі князя Ярослава Осмомисла… Водночас місто Стрий мало теж велике економічне значення» (його торговельний характер засвідчує герб, що на ньому зображений мандрівний купець), бо лежало на перетині доріг Київ-Угорщина, Галич-Угорщина та Коломия-Перемишль-Шльонськ[15].

Період польсько-литовської державиРедагувати

Перша офіційно визнана письмова згадка про Стрий датується 1385 роком, коли місто вже було центр волості. А перша відома згадка про Стрийське староство датується 1398 роком. Король Владислав Ягайло на початку XV століття уступив Стрийський повіт своєму братові Свидригайлові, а той незабаром передав ці землі князеві Федору Любартовичу. В руках князя Стрийська волость залишалась до 1430 року.

Між 1398 та 1431 роками місто зовсім знищено монголо-татарами. Тому Владислав II Ягайло дозволив привілеєм 21 жовтня 1431 року шляхтичу-лицареві Закліці Тарлові з Щекаровичів[16] наново започаткувати місто й розвивати його на Магдебурзькому праві. Північно-західний кордон міста проходив по теперішній вулиці Т. Шевченка біля парку ім. О. Нижанківського, а за цією межею згодом закладено міський цвинтар. Згідно з Ягайловими привілеями місту визначено будівництво всяких споруд — поміж них «суконниць» на Ринку — встановлення конкретних днів для торгівлі та звільнення міщан на 10 років від усіх податків і данин.

Після смерті Владислава ІІ Ягайла у 1434 році в Стрия відібрали Магдебурзьке право, а поновив його король Казимир IV Ягеллончик у 1460 році, перебувавши у Львові. Стрий почав розвиватися як потужний торговельний центр на перехресті двох шляхів — найважливішого через Карпати (Львів — Мукачеве) та поздовжнього — на Передкарпатті. Особливо інтенсивно розвивались торговельні зв'язки з Угорщиною. Запорука цього було те, що цим привілеєм міщани звільнялися від юрисдикції воєвод, каштелянів, старостів та інших королівських урядників. Міщан було піддано судові війта, який був підзвітним тільки королівському судові.

У 1523 році Стрий укотре був знищений набігами татар. Для оборони від набігів у місті в XVI столітті побудований Стрийський замок, як оборонна споруда він пробутував до XVIII століття, ще був земляний вал, що обступав місто й передмістя, частокіл, що відділяв передмістя від центральної частини. Права міщан мали тільки ті, що мали нерухомість у самому місті (юридично це була площа Ринок і прилеглі до неї вулиці). У передмісті Лани жила громада, що не мала прав міщан, але підпорядковувалась магістрату, на Підзамчі (біля замку) житці були підвладні королівського старости, в передмісті Війтівство — стрийських війтів, на Шумлявщині — українських шляхтичів Шумлявських.

Саме в середині ХVI століття Магдебурзьке право в Стриї набуло класичної форми. Влада в місті належала магістрату, що складався з ради, на чолі котрої стояв бургомістр, і судової лави на чолі з війтом. Резиденція старост та їхніх намісників був Стрийський замок, а магістрат урядував у ратуші. До компетенції ради входила посередницька діяльність між державою та міщанами, поліційний нагляд у місті, розподіл земель, здача в оренду міського майна, встановлення мита, опіка над удовами і сиротами, затвердження цехмістрів тощо. Одна з важливих функцій магістрату було давати міське право, себто права стрийського міщанина. Його давали на підставі рекомендаційних листів, і воно не було спадкове. Навіть народжені в місті, досягши повноліття, мали формально набути прав міщанина, а парубки такого права не діставали взагалі.

У ХVI столітті розвинулись склярський, бондарський, кушнірський, кравецький і ткацький, солодовицький цехи, кілька млинів, що мололи зерно та дробили дубову кору вичиняти шкури.

У стрийському музеї «Верховина» збереглися два унікальні документи, датовані 1547 та 1563 роками. Це грамоти короля Сигізмунда ІІ Августа. Одна з них дає право Кінорасу Балтазару та Бартоломею Кулі жити зі шкуратяного ремеслома, друга дає права міщан громадянам-цеховикам, що розвивали цей промисел.

У 1576 король Стефан Баторій офіційно дав євреям право житт в Стриї й гарантував їм однакові з християнами права. Виникла організована єврейська громада.

Інтереси українців-міщан у середньовічному Стриї відстоював радчий, а згодом війт Василь Цибульчак. Православні міщани-українці мали значний вплив в управі міста, ремісничих цехах, хоч організовувати їх мали право тільки міщани-католики.

У першій половині XVII століття у Стриї діяло 5 українських церков, при котрих виникло 4 братства, що сплучили широкі кола українського населення міста та передмість. При братствах діяли школи, що переросли у важливі культурні осередки, центри розповсюдження рукописної та друкованої книги. Більшість ремісників міста була об'єднана в цехи. Серед перших створились цехи кушнірів, чоботарів, гончарів, ткачів, кравців, об'єднаний цех ковалів, слюсарів, мечників та золотарів, а згодом і бондарів. Крім ремісницьких майстерень, були й гуральні та водяні млини. Так, у середині XVIII століття на річці Стриї та її притоках діяло 7 млинів.

Стрия підніжжя в другій половині XVII століття, коли розвиткові міста сприяв колишній стрийський староста, прийдешній король Речі Посполитої — Ян III Собєський.

Неабияк позначилось на житті міста козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького. У 1648 та 1652 роках місто знищено та спалено, а в 1657 році козацьке військо прибуло до Стрия, щоб сполучити із полками угорського князя Д'єрдя Ракоці

Кінець XVII та перша половина XVIII століть для міста були спустошливі: спочатку місто у 1699 році було спалене в ході татарського нападу, а потім пережило декілька великих пожеж (1701 р., 1708 р., 1712 р., 1738 р., 1742 р.). Так, під час пожежі 1742 року згоріло 40 будинків.

Період Габсбургів та Австрійської імперіїРедагувати

У 1772 році Галичина через перший поділ Польщі відійшла до австрійської династії Габсбургів1804 року — Австрійська імперія). Тоді місто було спочатку центр округу (бецирк), згодом — повітове місто й осідок окружного суду та військових гарнізонів. Населення міста складалося приблизно по третині з євреїв, поляків та українців. Передмістя здебільшого були заселяли українці.

У 1784 році відкрито першу державну школу, а в 1786 році коронний кухмістр Михайло Вієльгорський перебудовує замок на палац.

Згідно з відомостями 1811 року, у місті з промислових підприємств були тільки ремісницькі майстерні (миловарна, позументна, сідлярська, ткальня), а ще водяні млини, пивоварні, чотири гуральні, цегельня.

Під час пожежі 1827 року згоріло 96 будинків, значною мірою постраждав костел.

У 1848 році у Стриї організовується українська інтелігенція й утворює окружну Руську Раду, що виступила із закликом боротися проти національного гноблення й за розвиток української культури. Щоб захищати раду, був створений загін української національної гвардії. Однак, у січні 1849 року, після поразки революційного уряду у Львові, національну гвардію було розпущено. Перестали діяти й окружні ради — поміж них і Стрийська.

Місто почало швидко розвиватися, як у 18721875 роках побудували залізницю. Коли Стрий став залізничний вузол, відкрито паровозоремонтні майстерні. Наприкінці XIX століття, на базі слюсарної майстерні, виник невеликий чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі «Перкінс та Макінтош» належав завод з випуску обладнання для нафтодобувної промисловості, зведений у 1885 році. Ще Стрий стає центр деревообробної промисловості Прикарпаття. Тут виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра». Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механізованим розмелюванням зерна. Крім того, на той час діяли три парові й шість водяних млинів, десятки майстерень.

17 квітня 1886 року найбільша пожежа за всю історію Стрия знищила більшу частину міста. Після цього Львівське політехнічне товариство розробило план регуляції міської забудови.

У 1890-х роках були створені товариства «Руське касино», «Підгірська Рада», «Міщанська бесіда» та філія товариства «Просвіта» (1892).

1897 року українці міста подали петицію з проханням відкрити українські класи в гімназії. Через кілька років перебування в усяких інстанціях вона раптом «згоріла». Нову петицію, складену 1905, Шкільна Рада відіслала місцевому старості, що «терором» вимагав відкликати підписи. Потім Краєва Шкільна Рада сповістила, що то не її компетенція, а Галицького сейму.[17]

З кінця XIX століття Стрий був один з найважливіших осередків українського національного руху в Галичині. 1 січня 1900 року святково відкрили приміщення Народного дому. Громадське й політичного життя міста пожвавилось під впливом діяльності доктора Євгена Олесницького, отця Олекси Бобикевича та отця Остапа Нижанківського (так звана Стрийська трійця).

Перша світова війна, Легіон УССРедагувати

З початком Першої світової війни Стрий став місце народження легіону «Українських січових стрільців». Сюди на заклик Головної Української Ради (ГУР) і Бойової управи прибуло близько 10 тисяч охотників. Однак австрійська влада, побоюючись формування такої могутньої військової сили, погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.

З 8 вересня до 19 жовтня 1914 року й з 22 жовтня 1914 до 31 травня 1915 року Стрий окупували російські військи. Потім він знову потрапив під панування Австро-Угорщини, що держалось до листопада 1918 року.

 
Стрий у 1914

Західноукраїнська Народна РеспублікаРедагувати

1 листопада 1918 року в Стриї відбулось довгождане відновлення української влади — місто потрапило до ЗУНР. У місті встановлюється влада ЗУНР, а на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів синьо-жовтий прапор. Українське врядування тривало до 13 травня 1919 року.

У місті справили залізничний курінь, залізничне депо, сотню залізничних мостів Української Галицької Армії; згодом перенесені до Станиславова.

У складі польської державиРедагувати

Під час українсько-польської війни 1918—1919 років у Стрию розташовувалося командування Третього Корпусу Української Галицької Армії.

13 травня 1919 року Стрий окупувало польське військо, розпочалися розстріли та репресії.

Через [[Ризький мир 1921|Ризьку угоду] в 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.

30 грудня 1930 р. територію міста розширили, долучивши шляхом частину території сіл Грабівця й Дулібів[18].

У 19201930-х роках Стрий був один із найактивніших осередків УВО та ОУН.

На межі XIXXX століть Стрий стає важливим осередком українського жіночого та економічного руху. Саме тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче у 1891 році й вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» (1893). А в 1907 році в Стриї виник Крайовий Молочарський Союз, згодом Маслосоюз. У 1909 році відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка.

У 19181923-х роках діяла Державна українська гімназія (19061918 і з 1924 — українські відділи при польській гімназії), у 19201930-х роках — українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Львівського Вищого Музичного Інституту, музей «Верховина» (з 1932 року) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних організацій і товариств, серед іншого — найбільший після Львова осередок Пласту.

У Стриї виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (18941895), «Господар і промисловець» (19091911), «Підгірська Рада» (19101911), «Стрийська Думка» (19331939), «Українська Музика» (19371939) та інші. У 1888 році вийшов літературно-науковий збірник «Ватра».

У 1928 році розроблено план електрифікації Стрия.

Радянські часиРедагувати

Після початку Вторгнення СРСР до Польщі через обмін територіями з нацистськими військами 22 вересня 1939 року місто потрапило під контроль совітів.[19]

Радянська окупація в липні 1941 року знов змінюється нацистською. Війська вермахту зайняли місто 2 липня 1941 року.

Докладніше: Стрийське гетто

Окупаційна влада почала проводити репресії проти єврейського населення, заснувала в Стриї юденрат. Почалися депортації в табір смерті Белжець. Решту жителів переселили в єврейське гетто, що було геть знищено до серпня 1943 року[20].

5 серпня 1944 року до Стрия вступили радянські війська.

Після війни місто стало великим промисловим центром. Стрий швидко розвивався соціально й економічно через зручне становище на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних доріг. У 1961 році в місті діяло 22 підприємства.

За радянських часів більшає житців. Докорінно змінюється національний склад населення: станом на 1959 рік — 68 % українців, 30 % росіян, 2 % інших національностей. Багато українців з Надсяння й Лемківщини, котрих польська держава виселили з рідних земель під час операції «Вісла», залишилися жити в Стриї. Майже все польське населення було виселене з міста й депортоване до Східної Польщі. Зменшилася частка євреїв. До міста починається інтенсивний приплив російського населення.

З 30.12.1962 Стрий (з селищем міського типу Моршин) був місто обласного підпорядкування Львівської області.[21]

У вересні 1988 року в Стриї створено перший у своєму роді дискусійно-політичний клуб «Аргумент» як опозицію тодішньому Стрийському міськкому партії. Це клуб правив за основу Товариства української мови імені Тараса Шевченка. У жовтні 1989 року відбулися установчі збори-конференція Стрийської крайової організації Народного Руху України за перебудову.

4 березня 1990 року відбулися перші демократичні вибори до Верховної ради України, обласних, міських та селищних Рад народних депутатів, на котрих у Західній Україні перемогли національні демократичні сили. У Стрийському виборчому округу у виборах спілкували 88 140 виборців.

14 березня 1990 року, ще за СРСР, у Стриї, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України[2][3].

З 1990 до 1992 року в Стриї створюються багато різноманітних громадських організацій: Стрийський осередок Спілки політв'язнів України, Братство шанувальників Тараса Шевченка, Братство УПА (спілка колишніх політв'язнів УПА), Стрийське гімназійне братство (гурт колишніх учнів гімназії та семінарів Стрия); а ще відроджуються молодіжно-юнацька організація «Пласт» і жіноча організація «Союз Українок», стрийський осередок «Просвіти».

У вересні 1990 року рішенням спеціальної сесії міської Ради в Стриї перейменовано вулицю Леніна на вулицю Шевченка та площу Леніна на площу Шевченка (тепер — площа Незалежності). Демонтовано пам'ятник Леніну та ряд пам'ятників радянського режиму. А в жовтні цього року було відновлено українську незалежну пресу, а 1 жовтня вийшов перший номер часопису «Гомін волі».

Часи незалежності УкраїниРедагувати

У вересні 1991 року відкрили відроджену гімназію імені митрополита Андрея Шептицького.

8 березня 1992 року Народний дім повернено стрийській громаді.

У 2003 році місто визнано за найкращий районний центр Львівської області[4].

22 лютого 2014 демонтували пам'ятник радянському солдату на площі Ринок.[22]

Засоби зв'язку та масової інформаціїРедагувати

Засоби масової інформаціїРедагувати

В інформаційному просторі Стрийщини засоби масової інформації представлені виданнями: «Гомін волі», «Рідне поле», «Фортуна», «Фішка плюс», «Заграва», «Високий замок» (додаток «Плюс Стрийщина»). Функціонує міська друкарня та Видавничий Дім «Укрпол».

У місті діють телерадіокомпанії «Телст» та «ТРК Лан». «ТРК Лан» — власниця регіональної телекомпанієї «TV Лан» та радіостанцієї Стрий FM (101,0 FM). У місті встановлений передавач радіостанцій Fresh FM (104,8 FM) та FM Галичина (107,9 FM). Окрім цього, транслюються дві радіостанції проводового мовлення: «Голос Стрия» та «Радіо Стрийська хвиля».[23]

Засоби зв'язкуРедагувати

У місті розвивається мережа Інтернет. Основні інтернет-провайдери: «ТРК Лан», ПАТ «Укртелеком», ТзОВ «Телст». Стрий перебуває в зоні покриття національних операторів зв'язку, що працюють у стандартах GSM 900\1800, NMT 450 та CDMA.

ТранспортРедагувати

 
Вокзал

Стрий — важливий транспортний вузол Західної України. Через місто проходять міжнародні автошляхи М12 (Стрий — Знам'янка) та М06 (Київ — Чоп), європейські — E50 (Брест — Махачкала), E471 МукачевеЛьвів, національні Н10 (Стрий — Кишинів) та ряд регіональних. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою.

Теперішній Стрий — важливий залізничний вузол. Крім сполучень з іншими областями, через залізничну станцію Стрий ідуть поїзди на Прагу, Відень, Белград, Загреб та Венецію.

За 4 кілометри на південний захід від міста лежить колишній військовий аеродром «Стрий», унікальний тим, що може приймати літаки всіх теперішніх типів[24]. Саме його характеристики, географічне становище міста може в прийдешньому посприяти створенню аеропорту.

У місті діють три автостанції: автостанція «Стрий» (вул. Успенська, 31), автостанція «Стрий» (вул. Багряного, 4 А) та міжміська автостанція «Стрий» (вул. Вокзальна, 7).

Основний вид громадського перевозу в Стриї — мікроавтобуси, що їздять у режимі маршрутного таксі. Станом на 2018 рік вартість проїзду становить 7 гривень.

ЕкономікаРедагувати

ПромисловістьРедагувати

 
Будівля Стрийського управління підземного зберігання газу
 
Вигляд на промзону Стрия з висоти пташиного лету

Стрий — один з промислово розвинутих центрів Львівської області. Переламний для розвитку економіки міста став 1999 рік, коли промисловість подолала довгий час спаду виробництва. Важливий для промисловості міста став 2003 рік, коли побудували завод німецької фірми Leoni AG (ТзОВ «LEONI Wiring Systems UA (GmbH)»). У розбудову проекту було інвестовано понад 50 млн євро. Виготовленими на заводі кабельними мережами оснащуються автомобілі світових брендів «Опель», «Порше» та «Фольксваґен»[25]. Після 2008 року на показники промисловості негативно позначилась світова фінансова криза.

Промисловість у місті представлена такими галузями: машинобудівною, металообробною, деревообробною, легкою, харчовою, поліграфічною та виробництвом будівельних матеріалів. Стрий — осідок газового промислу області, і тут осідок Стрийського газопромислового управління.

Найважливіші підприємства міста:

  • ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» — одне з найбільших і найдавніших теперішніх (діє із 1874 року) підприємств регіону;
  • ТзОВ «LEONI Wiring Systems UA (GmbH)» — завод з випуску кабельних мереж для автомобілів;
  • ВАТ Стрий-Авто — виробник автобусної техніки;
  • ТзОВ Discovery Drilling Equipment Ltd. (створений на базі ВАТ «Стрийський завод „Металіст“») — виробництво бурової геологорозвідувальної техніки;
  • ТзОВ «Екран» — виробництво дверей та вікон з ПВХ;
  • ТзОВ «Перша Українська Цинковня» — завод гарячого цинкування металу, як частина концерну «Екран»;
  • ВАТ «Меблевий комбінат „Стрий“» — один з найбільших і найновітніших українських виробників меблів з масиву деревини;
  • ТзОВ «Видавничий Дім „Укрпол“» — лідер у галузі поліграфії в Західному регіоні України;
  • «Стрітекс» — україно-данська швейна фабрика, одне з найдавніших підприємств регіону;
  • ВАТ «Стрийський завод КПО» — випуск ковальсько-пресового обладнання;
  • Комбінат хлібопродуктів № 1 та Комбінат хлібопродуктів № 2 — виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
  • ПП «СМіО» (торгова марка «Стрийські делікатеси») та ПП «Роман» — виробництво м'ясопродуктів.

МедицинаРедагувати

У 1809 році в Стриї засновано перший оздоровчий центр — аптека. Згодом на її базі була відкрита перша приватна лікарня. Відкрив її чех Баулік. До того часу люди головно лікувалися методом народної медицини вдома. У середині XIX століття в Стриї відкрилася друга приватна лікарня. Лікування було дороге, і не всі жителі могли оплатити послуги лікарів. Тому щодо смертності місто посідало третє місце серед міст Австро-Угорської імперії наприкінці XIX століття.

Трохи покращилися умови лікування під час Першої світової війни, коли в Стриї відкрилися військові шпиталі. По допомогу до військових лікарів удавались житці Стрия та навколишніх сіл. У цей час наприкінці XIX століття відкрилася перша стаціонарна міська лікарня. З утворенням ЗУНР у місті розташувалася військова лікарня Третього корпусу Української Галицької Армії, створена в 1919 році. Поряд діяла міська лікарня.

За радянської влади запроваджено безплатне лікування житців, відкрито лікарню й поліклініку.

Тепер охорона здоров'я міста представлена чотирма медичними установами, що підпорядковані відділу охорони здоров'я виконкому Стрийської міської ради:

  • Стрийська центральна міська лікарня, складається з таких відділень: терапевтичне, пульмонологічне, кардіологічне, неврологічне, шкірно-венерологічне, інфекційне, поліклінічне.
  • Стрийська міська дитяча лікарня, складається з таких відділень: педіатричне, поліклінічне.
  • Стрийський міжрайонний пологовий будинок, складається з таких відділень: пологове, патологія вагітних, гінекологічне, жіноча консультація.
  • Стрийська міська стоматологічна поліклініка, складається з таких відділень: терапевтичне, ортопедичне, дитяче.

Крім цього, в місті діє:

  • Стрийська залізнична лікарня
  • Стрийська центральна районна лікарня

При Стрийській центральній районній лікарні діє клініка Міжнародного центру нейрохірургії[26], аналог такої клініки в Україні є тільки в Києві.

ОсвітаРедагувати

 
Спеціалізована ЗСШ № 4 з вивчення англійської мови


Заклади дошкільної освітиРедагувати

Дошкільна освіта міста представлена 12 дошкільними навчальними закладами (дитячі садочки), 5 з котрих — комбінованого типу й один — компенсуючого типу.

Заклади шкільної освітиРедагувати

Місто налічує 13 середніх навчальних закладів (школи), з них 10 середніх загальноосвітніх шкіл, серед них одна — спеціалізована з вивчення англійської мови (ЗСШ № 4), одна гімназія та дві початкові школи № 11 та № 12.

Заклади шкільної освіти міста Стрия: ЗСШ I—III ступенів № 1, ЗСШ I—III ступенів № 2, ЗСШ I—III ступенів № 3 ім. І.Франка, Спеціалізована ЗСШ I—III ступенів № 4, ЗСШ I—III ступенів № 5 імені В. Стасюка, ЗСШ I—III ступенів № 6, ЗСШ I—III ступенів № 7, ЗСШ I—III ступенів № 8, ЗСШ I—III ступенів № 9, ЗСШ I—III ступенів № 10, Початкова школа І ступеня № 11, Початкова школа—сад І ступеня № 12, Навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня — гімназія імені Митрополита Андрея Шептицького».

Заклади спеціальної та вищої освітиРедагувати

У місті перебувають Стрийська філія інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка», Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету, три вищі професійні училища: ВПУ № 8, ВПУ № 34, ВПУ № 35 та художньо-професійний ліцей.

Заклади позашкільної освітиРедагувати

Позашкільні заклади освіти міста Стрия: міська та районна ДЮСШ, філія Малої академії наук України, станція юних техніків, станція юних натуралістів, дитяча музична школа імені Остапа Нижанківського, школа мистецтв, центр творчості дітей та юнацтва, хорова школа «Щедрик», будинок працівників освіти, польський культурний центр імені Корнеля Макушинського (вивчення польської й англійської мов), міжшкільний виробничий комбінат.

КультураРедагувати

У Стриї діє понад 20 закладів культури[27]. Найголовніші із них: Народний дім, міський та районний будинки культури.

У місті діє Стрийське відділення Національної спілки письменників України та літературно-мистецькі об'єднання «Хвилі Стрия» та «Стрий-КО». Традиційними для міста стали Всеукраїнський конкурс юних піаністів імені Нестора Нижанківського та пісенний фестиваль «Цвіт папороті», що в 2009 році проводився в статусі всеукраїнського[28].

У Стриї діє декілька мистецьких колективів, поміж інших такі[27]: муніципальний чоловічий хор «Каменяр» (художній керівник та диригент — заслужений діяч мистецтв України Степан Целюх), Народний камерний хор імені Михайла Вербицького (художній керівник та диригент — заслужений працівник культури України Ігор Михайлів), Зразковий дитячий хор «Щедрик» (художній керівник та диригент — Ігор Іваницький), Народний камерний оркестр (художній керівник — Іриней Турканик), Народний драматичний колектив (керівник — Іван Нагірний), Народний вокально-інструментальний гурт «Говерла» (керівник — Михайло Золотуха).

БібліотекиРедагувати

Усі бібліотеки міста об'єднані в Централізовану бібліотечну систему. За сприянням Стрийської міської ради, місцевих підприємців та програми «Бібліоміст» бібліотеки комп'ютеризовано й долучено до мережі Інтернет. Центральна міська бібліотека в 2010 році стала членом Української бібліотечної асоціації[29].

Назва бібліотеки Створена Бібліотечний фонд
Центральна бібліотека імені Маркіяна Шашкевича 1940 125000 примірників
Бібліотека-філія № 2 1956 1130 примірників
Бібліотека-філія № 3 1972 19804 примірників
Центральна дитяча бібліотека імені Стефаника 1948 53000 примірників
Бібліотека-філія № 4 1962 21000 примірників
Бібліотека-філія № 6 1990 23052 примірників

МузеїРедагувати

Докладніше: Музеї Стрия

У Стриї тепер діє з десяток музеїв. Головний музей міста — краєзнавчий музей «Верховина».

Музей «Верховина» має декілька філіалів, зокрема:

Крім музею «Верховина» та його філій, у місті діють ще такі музеї:

  • Літературно-мистецький музей «Хвилі Стрия» — музей літературно-мистецького об'єднання «Хвилі Стрия»;
  • Музей бджільництва Прикарпатського краю — музей історії бджільництва Прикарпатського краю;
  • Кімната-музей Остапа та Нестора Нижанківських — музей присвячений пам'яті війни в Афганістані;
  • Народний дім — музейні експозиції присвячені стрийським композиторам;
  • Музей Афганської пам'яті
  • Музей історії Народного дому та стрийського осередку «Просвіти» — музей головної культурної споруди міста та історії стрийського осередку «Просвіти».

Природно-заповідний фондРедагувати

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Віковий дуб, Група дерев та кущів, Група тиса ягідного, Дуб І. Франка, Магнолія.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтваРедагувати

Парк Злуки, Парк ім. Т. Шевченка, Парк Нижанківського.

Втрачені об'єкти ПЗФРедагувати

Група акацій бородавчастих, Група дерев, Модрина, Сосна веймутова (3).

«Місто магнолій»Редагувати

Навесні 2015 року в Стриї розпочалась акція «Стрий — місто магнолій». Організаторами виступили ГО «Молодь Стрийщини» та її керівник Михайло Шмігельський. Станом на весну 2016 року в загальному у місті посаджено понад 50 молодих магнолій.

РелігіяРедагувати

Докладніше: Храми Стрия

Найбільша релігійна громада — греко-католицька. У місті діє Стрийська єпархія УГКЦ, що складається з п'ятьох адміністративних районів Львівської області: Стрийський район, Городоцький район, Жидачівський район, Миколаївський район (центральна частина), Перемишлянський район (північно-східна частина). При єпархії діє міжнародний благодійний фонд «Карітас». До храмів УГКЦ у Стриї належать: кафедральний храм Успіння Пресвятої Богородиці, Благовіщення Пречистої Діви Марії, Святих Апостолів Петра й Павла, Святих Володимира й Ольги, Усіх Святих Українського Народу, Блаженного Священномученика Миколая Чернецького*, Блаженного Священномученика Йосифата Коциловського*, Святого Апостола Якова*.

До релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату належить церква Архістратига Михаїла та собор Святого Іоанна Хрестителя.

Костел Різдва Пресвятої Богородиці  — єдиний римо-католицький храм міста. При єпархії діє релігійна місія «Карітас-Спес-Стрий».

Ще в місті діють ряд протестантських громад, поміж них: християни віри євангельської, адвентисти та баптисти.

АрхітектураРедагувати

Докладніше: Вулиці Стрия
 
Арка на честь 600-річчя міста Стрий
 
Пам'ятник Тарасові Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці на майдані Незалежності

Значною мірою на архітектуру міста вплинуло 18 великих пожеж. Найбільша пожежа 1886 року знищила 3/4 міста (970 будинків): всі громадські будівлі, житлові квартали, суд, магістрат, костел, військові склади, податковий уряд, повітову раду, синагогу. Для відбудови міста уряд Австро-Угорщини дав грошову допомогу в сумі 10 000 золотих крейцерів для відбудови міста згідно з архітектурним планом Львівського політехнічного товариства, котрий передбачав правильні геометричні форми забудови кварталів, спорудження двоповерхових кам'яних домів. Кошти для новобудов збирали в усій імперії. Саме тому в Стриї немає споруд з XVIII й XIX століть. Зате чудово представлені зразки архітектурних стилів початку XX століття — романтичний модерн, сецесія, конструктивізм. Найдавніші будови — реконструйований наприкінці XIX століття костел та будинок санстанції, збудований у стилі класицизму.

У першій половині XX століття Стрий мав ошатний та принадливий вигляд: бруковані вулички з газовими ліхтарями, перед будинками — городи з квітами, вздовж вулиць висаджені низькорослі дерева декоративних порід.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

У Стриї налічується 105 пам'яток архітектури місцевого значення[30]. До найголовніших історико-архітектурних пам'яток міста належать:

Пам'ятникиРедагувати

Докладніше: Пам'ятники Стрия

У 1862 році в парку «Вільшина» (тепер парк імені Тараса Шевченка) спорудили одного з перших, а можливо й першого пам'ятника в Стриї, присвячений пам'яті австрійських солдат, що загинули під Маджентою й Сольферіно (скульптор Ципріан Годебський). Десь у 19191920 роках пам'ятник знищено.[31]

У Стриї встановлено багато пам'ятників видатним українським діячам, зокрема єдиного в Україні пам'ятника-триптиха Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці[32], єдиного на Львівщині пам'ятника Ярославу Стецьку[33], а ще пам'ятники Степану Бандері, Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку, два пам'ятники Івану Франку, пам'ятника «Синам Стрийщини, що не повернулися з Афганської війни», скульптурна композиція «Пієта» (як частина меморіального комплексу), арку на честь 600-річчя міста, пам'ятного знака Зеновію Красівському та пам'ятника радянському солдату на міському цвинтарі.

СпортРедагувати

Найпопулярніший вид спорту в Стриї —футбол. Традиції стрийського футболу закладались ще на початку XIX століття, коли в Стриї були дві команди — польська «Погонь» та українська «Скала». Трохи згодом з'явилися команди «РКС» та «Стриянка».

Перші відомості про футбол у Стриї — з 1906 року — до речі, другі в Галичині[34]. Перший матч у Стриї відбувся 29 червня 1906 року, коли збірна стрийської гімназії поступилась збірній Львова — 0:3. Наступного року було засновано Студентський Клуб Спортовий (СКС), що незабаром був перейменований у «Погонь».

У 1911 році українці Стрия організували власний спортивний клуб. Клуб дістав назву — Український Спортовий Клуб (У. С. К.) «Скала». 28 серпня 2011 року клуб відзначив своє сторіччя. Він один з найдавніших футбольних клубів України[35]. Сьогодні ФК «Скала» виступає у другій лізі Чемпіонату України з футболу.

Високих успіхів стрияни досягли в автомодельному спорті (кордові моделі), двічі поспіль (2010 р.[36], 2011 р.[37]) стаючи чемпіонами України. У Стриї з цього виду спорту проводилися етапи чемпіонату України, 57-й чемпіонат Європи (з 31 липня по 2 серпня 2008 року)[38], фінальний етап Кубка Європи-2011 (з 9 вересня по 11 вересня 2011 року)[39].

У місті є декілька стадіонів. На найбільшому з них — стадіоні «Сокіл» — домашні поєдинки проводить місцева футбольна команда «Скала», проводяться чемпіонати з легкої атлетики й автомодельного спорту (кордові моделі).

У Стриї діють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, 15 спортивних клубів за місцем проживання, а ще 12 спортивних залів та відкритих спортивних майданчиків.[40] Найпопулярніші види спорту серед молоді — це: футбол, єдиноборства та бойові мистецтва (бокс, карате, тайський бокс, дзюдо), легка атлетика, теніс, картинг, настільний теніс та багато інших.

Міста-побратимиРедагувати

Місто Країна Дата угоди
Новий Сонч[41][42]   Польща 6 червня 2004
Лешно[41][42]   Польща 6 червня 2004
Львувецький повіт[41][42]   Польща 6 червня 2004
Закопане[41][42]   Польща 6 червня 2004
Збоншинек[42]   Польща 6 червня 2004
Бєльці[41]   Молдова 30 грудня 1980
Дюрен[41][43]   Німеччина 15 вересня 2001
Даугавпілс[41]   Латвія
Кішкунгалаш[41]   Угорщина
Ґрадачац[41]   Боснія і Герцеговина
Менсфілд[41][44]   Велика Британія
Ле-Ерб'є[41]   Франція
Веґревіль[45]   Канада 2009

Пов'язані особиРедагувати

НауковціРедагувати

Письменники, поети, перекладачіРедагувати

У Стриї народилися українські перекладачі та поети: Анатолій Онишко, Ігор Шанковський, поетеса, письменниця й художниця Ліда Палій та поетеса, перекладач, мистецтвознавець Марта Калитовська, бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг, громадський діяч, пластун Євген-Юлій Пеленський. У місті певний час працював український письменник та громадський діяч Лесь Мартович, що видав у Стриї літературно-художній, науково-публіцистичний збірник «Ватра». Ще в місті народились американський письменник Луї Беглі та польські письменники Юліан Стрийковський і Корнелій Макушинський. У стрийській гімназії навчався польський поет Казимир Вежинський.

ХудожникиРедагувати

Один із найперших стрийських художників — представник Львівського ренесансу — Василь зі Стрия[46]. Половину свого життя в місті прожив український художник та викладач малювання Петро Обаль. До стрийських художників належать іще Ігор Боднар, Олекса Харків, Григорій Паламар, Ігор Завозін та Остап Оброца.

Музиканти, композитори, диригентиРедагувати

У Стриї провів дитячі роки популярний український пісняр, композитор, акордеоніст Богдан Веселовський. З містом щільно пов'язані долі таких українських композиторів, як Філарет Колесса, Нестора та Остапа Нижанківських. Уродженці міста — польський композитор Джозеф Кофлер, українські диригенти Тарас Микитка та Ярема Скибинський, брати Володимир та Леонтій Бебешки (відомий за псевдонімом «Левко Дурко»). У місті якийсь час жив та працював український диригент та композитор Євген Форостина.

АрхітекториРедагувати

У місті провели свої дитячі роки та навчалися такі українські архітектори, як Іван Левинський, Василь Нагірний та Григорій Пежанський. Тут працювали Адам Опольський та Сильвестр Гавришкевич.

Історики, етнографи та мандрівникиРедагувати

У Стриї народився український філософ, історик культури Іван Мірчук. Тут провів свої дитячі роки український історик Ярослав Ісаєвич. Уродженець міста — польський мандрівник і кореспондент Казімєж Новак, що свого часу став першою людиною в світі, що сама двічі перетнула Африку з півночі на південь і в зворотному напрямку. У місті якийсь час жив чеський етнограф, дослідник українського народного побуту й фольклору в Галичині Франтішек Ржегорж.

Релігійні діячіРедагувати

У 16831684 роках у місті жив молдовський митрополит і політичний діяч Дософтей. З містом пов'язані ймена багатьох діячів УГКЦ: Андрій Білецький, Олекса Бобикевич, Мирослав Любачківський, Олексій Зарицький. Теперішній голова УГКЦ Святослав Шевчук народився в Стриї.

Громадсько-політичні та військові діячіРедагувати

Громадсько-політичні діячі:

Діячі ОУН, пов'язані зі Стриєм:

Вахнянин Остап — засновник Закарпатського Пласту.

Військові діячі, пов'язані із Стриєм:

СпортсмениРедагувати

Стрийські спортсмени: Ганна і Марія Музичуки (шахи), Гордій Остапович (спортивне запам'ятовування) Олександр Зубріхін (бокс), Роман Романчук (бокс) та футболісти: Володимир Данилюк, Юрій Дубровний, Василь Кардаш, Сергій Сібіряков, Андрій Тлумак, Тарас Петрівський Савчак Микола(біг)

Почесні громадяни містаРедагувати

Стрийські старостиРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. а б Гаврош Олександр. Вуйко Стрий. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника // Україна Молода. — 2009. — 8 лип.
  3. а б Все про прапор над Стриєм Сайт СГО «Новий Стрий»
  4. а б Стрий і Стрийщина Львівська газета
  5. Дрогобицько-Стрийська конурбація[недоступне посилання з червня 2019] goroda.blogsome.com
  6. а б в г д «Географія Стрийщини», Євстахій Сакаль, Щедрик -Стрий, 2005 р., ISBN 966-7378-56-X
  7. Prochaska A. Historja miasta Stryja. — Л. — 1926
  8. а б в Атлас Стрийщини, Стрий, «Щедрик», 2006, ISBN 966-7378-56-X
  9. а б в г д е ж и к UKRAINE historical demographical data of the urban centers populstat.info
  10. Історія міст і сіл УРСР, К., 1968.- С. 793
  11. а б в г д е «Стрийщина» (книга 1), сторінки історії, Щедрик — Стрий, 2009 р., ISBN 978-966-15-2401-8
  12. а б Всеукраїнський перепис населення Державний комітет статистики України
  13. а б в Статистичний збірник «ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2011 року»
  14. Статистичний збірник «ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2012 року»
  15. Стрийщина: історично-мемуарний збірник 1. Нью-Йорк: НТШ. 1990. с. 77–78, 83. 
  16. Tarłowie (01) Архівовано 29 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  17. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 179—180. ISBN 5-7773-0359-5
  18. Dz.U. 1926 nr 3 poz. 18 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1925 r. o zmianie granic gminy miejskiej Stryj w powiecie stryjskim.(пол.)
  19. Руккас А. Польсько-радянська війна 1939 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 395. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  20. https://eleven.co.il/diaspora/communities/13958/
  21. Указ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР»
  22. В Стрию демонтували пам'ятник радянському солдату
  23. Українське проводове мовлення www.proradio.org.ua
  24. Філія Української авіаційної транспортної компанії "Аеропорт «Львів-2» Архівовано 9 лютий 2014 у Wayback Machine. веб-сайт УКРАЇНА СЬОГОДНІ
  25. Про ЛЕОНІ Ваерінг Системс УА ГмБХ
  26. Західноукраїнська філія Міжнародного центру нейрохірургії Офіційний сайт Міжнародного центру нейрохірургії
  27. а б Стрий мистецький Офіційний сайт Стрийської міської ради
  28. XVI Всеукраїнський фестиваль української пісні «Цвіт папороті» Офіційний сайт Стрийської міської ради
  29. Сайт Стрийської міської Централізованої бібліотечної системи
  30. Вікі любить пам'ятки (статистика районів і міст)
  31. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 71. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  32. Подаруй коханій поїздку на курорт + Карпати на вихідні!
  33. 100-річчя Ярослава Стецька
  34. 1911 — 2011: Славетна історія галицького клубу
  35. Славетній галицькій футбольній команді «Скала» (Стрий) — 100 років
  36. Команда «Стрий-Бізнес» — чемпіони України 2010 року
  37. Команда «Стрий СТК ТСОУ» — чемпіони України 2011 року. Архів оригіналу за 12 жовтень 2011. Процитовано 15 жовтень 2011. 
  38. Стрий стане євростолицею автомодельного спорту
  39. Кубок Європи з автомодельного спорту. Архів оригіналу за 12 жовтень 2011. Процитовано 15 жовтень 2011. 
  40. Спорт у Стрию Офіційний сайт Стрийської міської ради
  41. а б в г д е ж и к л м Міста побратими Офіційний сайт Стрийської міської ради
  42. а б в г д Співробітництво міст України та Польщі
  43. Побратимські стосунки між містами та регіонами України та Німеччини. Архів оригіналу за 6 березень 2012. Процитовано 21 січень 2012. 
  44. Культурна й гуманітарна співпраця міст України та Великої Британії
  45. Cooperation between the regions and twinning between the cities of Ukraine and Canada. Архів оригіналу за 6 липень 2011. Процитовано 21 січень 2012. 
  46. Володимир Січинський «Львівський ренесанс» www.ji.lviv.ua
  47. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Стрия» Степану Бандері (посмертно) Офіційний сайт Стрийської міської ради
  48. Вночі з 23 на 24 грудня померла Оксана Бандера newzz.in.ua
  49. Рішення № 440 від 09.12.2009 Офіційний сайт Стрийської міської ради
  50. Завозін Ігор Творче об'єднання «Арт — Простір»
  51. Михайлу Мандрику присвоїли звання «Почесний громадянин міста Стрия» zik.ua
  52. Хто є Почесним громадянином Стрия? guru.ua
  53. Pileccy (01). Архів оригіналу за 19 жовтень 2013. Процитовано 10 березень 2014. 
  54. Сколівщина під польською займанщиною та габсбурзьким орлом
  55. Onomastica: Випуски 1 - 14 Читати на Google Books
  56. Вісник Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки, Випуски 1 — 12, Видавництво Академії наук Української РСР, 1957 Читати на Google Books
  57. Биография Калашников Михаил Тимофеевич persona.rin.ru
  58. Україна Генріха Белля

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати