Відкрити головне меню

Ярослав Юрійович Кондратьєв (15 липня 1948, Стрий — 28 квітня 2005, Київ) — генерал-полковник міліції, ректор Національної академії внутрішніх справ України, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, почесний професор Міжнародної кадрової академії, український державний діяч, український правознавець. Народний депутат України 1-го скликання.

Ярослав Юрійович Кондратьєв
Кондратьєв.jpg
Народився 15 липня 1948(1948-07-15)
Стрий, Львівська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Помер 28 квітня 2005(2005-04-28) (56 років)
Київ, Україна Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність юрист, політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада ректор Національної академії внутрішніх справ
Військове звання Rank insignia of militsiya of Ukraine 16 (horizontal).svg Генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 10 травня 1994

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 15 липня 1948 року в місті Стрию Львівської області в сім'ї робітника. Українець. З 1963 року — студент Львівського технікуму залізничного транспорту.

В органах внутрішніх справ з 1971 року — курсант Львівської спеціальної середньої школи міліції, інспектор, старший інспектор, начальник відділення, начальник відділу управління карного розшуку УВС Львівського облвиконкому. У 1980 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка. У 19801983 роках — Начальник відділу управління карного розшуку, а з 1983 року — заступник начальника управління карного розшуку УВС міста Києва. З 1985 року — заступник начальника управління карного розшуку МВС України, з 1987 року — начальник управління карного розшуку МВС України. В 19711991 роках — член КПРС.

У 1986 та 1989 рік брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де виявив мужність та самовідданість при виконанні службових обов'язків[1].

У 19901994 роках — Народний депутат України, Голова Постійної комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю, член Президії Верховної Ради України. З 1993 року начальник (за сумісництвом) Національного центрального бюро Інтерполу.

З 1994 року — ректор Української академії внутрішніх справ України (з 1997 року — Національна академія внутрішніх справ України), член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України та водночас керівник Міжвідомчої науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю цього комітету, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член правління Кримінологічної асоціації України, президент Української секції Міжнародної поліцейської асоціації.

Під його керівництвом сформувався новий науковий напрям з розробки проблем юридичної психології, психології особистості і психології діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової та слідчої психології.

 
Могила Ярослава Кондратьєва

Жив у Києві. Помер 28 квітня 2005 року. Похований на Байковому кладовищі.

ПраціРедагувати

Ярослав Кондратьєв автор більше 100 наукових робіт, трьох індивідуальних монографій, співавтор чотирьох монографій, п'яти підручників, автор і співавтор багатьох навчальних і науково-методичних посібників, брошур, статей, які знайшли своє втілення у навчальному процесі юридичних навчальних закладів та правоохоронній практиці.

Нагороди, преміїРедагувати

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Ярослава Мудрого за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства (2002).

Нагороджений:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати