Магістрат

Магістра́т, маґістрат — у XIII—XIX ст. узагальнена назва (за магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду в деяких європейських державах (зокрема, й в Україні)

Сучасний вигляд будинку, в якому містився магістрат Житомира, фото листопаду 2008 р.

У Німеччині

За саксонською традицією, суд складався із пожиттєво обраних присяжних — шефенів і голови — фогта (нім. -Vogt, пол. -Wójt, укр. -Війт), а до самоврядування входили ратмани (нім. Ratsmänner), яких очолював бурмістр (нім. Bürgermeister) або двоє бурмістрів.

В Україні

Докладніше: Магдебурзьке право

У Речі Посполитій

У Литві, Польщі та в руських (українських) містах, що дістали магдебурзьке право, а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет. Відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У складі М. були війт (очолював М.), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). В західному регіоні, зокрема у Львові, М. існували протягом 1356—80-х рр — 18 ст. В містах Правобережної України-Русі М. виникли в 15—17 ст., в більшості міст Лівобережжя (Стародуб, Чернігів та ін.) — у 1-й пол. 17 ст.

У Російській імперії

На території Слобідської України магістрати встановилися 1724 р. У 1785 р. на Лівобережній Україні у зв'язку зі створенням міських дум у магістратах залишилися головним чином судові функції. Повсюдно в містах України магістрати були поступово ліквідовані, починаючи з 1860-х років у ході здійснення судової реформи.

В Англії й Франції

• У Великій Британії та Франції — судовий орган.

Див. також

• Міська рада (Магдебурзьке право)
• Ратуша
• Магістратура
• Магістратська вулиця

Джерела

• Білоус Н. О. Магістрат [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 416. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / за редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• Маґістрат [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 886. — 1000 екз.
• Підопригора О. А., Музиченко П. П. Магістрат [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Посилання

• http://www.bip.krakow.pl/?mmi=3 [Архівовано 31 січня 2009 у Wayback Machine.]