Саксонія

федеральна земля Німеччини

Саксо́нія (нім. Freistaat Sachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Дрезден. Сусідами землі є Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Баварія, а також Чехія і Польща. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 18.449,99[1] км². Населення — 4 077 937 (31 грудня 2018)[2]. На теренах землі розмовляють німецькою і верхньолужицькою. ХДС, Зелені і СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Михаель Кречмер (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 30 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 126,364 млрд (2018) [3]. Борг землі становить 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4]. Рівень безробіття — 5,0 % (листопад 2019)[5]. Міжнародний код — DE-SN.

Саксо́нія
Прапор Герб
Прапор Герб
БерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське мореKarte
Опис зображення
Країна Німеччина
Столиця Дрезден
Площа 18.449,99[1] км²
Населення 4 077 937 (31 грудня 2018)[2]
Густота 221 осіб/км²
Утворена 3 жовтня 1990
ВВП 126,364 млрд (2018) [3]
Борг 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4]
Голова Михаель Кречмер (ХДС)
Уряд ХДС, Зелені і СДПН
Ландтаг ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38)
Останні вибори 30 вересня 2019
Наступні вибори 2024
Голосів у Бундесраті 4
ISO 3166-2 DE-SN
Сайт www.sachsen.de

НазваРедагувати

ГеографіяРедагувати

Саксонія — найсхідніша федеральна земля Німеччини. Має спільні кордони із чотирма іншими федеральними землями Німеччини:

Довжина кордону — близько 1 190 км.

Прикордонними пунктами є:

Найбільші міста — Лейпциг (510 тис. мешканців), Дрезден (480 тис. мешканців) та Хемніц (250 тис. мешканців).

Найважливіші гори — Рудні гори, Лужицькі гори і Саксонська Швейцарія. Гора Фіхтельберг в Рудних горах є найвищою точкою Саксонії (1 215 м). Важливі річки — Мульде, Вейсеріц, Чопау, Вайсе-Ельстер і Шпре, які течуть на північ та належать до річкової системи Ельби, що перетинає Саксонію з південного сходу на північний захід. На сході Саксонія обмежується річкою Нейсе, яка впадає в річку Одру.

ІсторіяРедагувати

Назва «Саксонія» щодо федеральної землі Саксонія з'являється з XV столітті, коли маркграф Майсена Фрідріх I (13811428) у 1423 році одержав титул курфюрста Саксонського. Корінна ж Саксонія завойована Карлом Великим 792 року, стала могутнім німецьким герцогством, але розпалась у XII столітті на різні феодальні володіння. Маркграфство Мейсен (згодом Саксонія) виникло в X столітті на землях полабських слов'ян — лужицьких сербів. У XI столітті воно перейшло до роду Веттінів, які і правили тут до 1918 року. Правителі Саксонії були також королями Польщі у 16971763 роках.

Була частиною Східної Німеччини в 19451990 роках.

Державний устрійРедагувати

Законодавчий орган — Саксонський Ландтаг (Саксонський Земський Сейм).

Виконавчий орган — Саксонський державний уряд, що складається із саксонського прем'єр-міністра та державних міністрів (штатсміністрів). До 1934 виконавчим органом Саксонії було Загальне міністерство (Gesamtministerium), що складалося з Голови Загального міністерства (Vorsitzende des Gesamtministeriums) (з 1919 — Міністр-Президент) та членів Загального міністерства (Mitglieder des Gesamtministeriums).


ЛандтагРедагувати

 
Михаель Кречмер, голова земельного уряду з 13 грудня 2017 року.

Розподіл місць у Саксонському ландтазі за результатами виборів 30 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелені і СДПН.

14
10
12
45
38
14 10 12 45 38 

Розподіл 119 місць:


Адміністративний поділРедагувати

Саксонія поділяється на три округи:

Які в свою чергу поділяються на 10 районів:

  1. Баутцен (BZ)
  2. Рудні Гори (ERZ)
  3. Герліц (GR)
  4. Лейпциг (L)
  5. Майсен (MEI)
  6. Середня Саксонія (DL)
  7. Північна Саксонія (TDO)
  8. Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори (PIR)
  9. Фогтланд (V)
  10. Цвіккау (Z)

Окрім цього, є міста, що не належать до жодного району:

  1. Хемніц (C)
  2. Дрезден (DD)
  3. Лейпциг (L)
Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч
станом на 31 грудня 2011
Дрезден 517,8 Грімма 29,1
Лейпциг 510,0 Майсен 27,1
Хемніц 240,5 Циттау 26,5
Цвіккау 92,8 Делич 25,2
Плауен 64,3 Лімбах-Оберфрона 24,6
Герліц 54,3 Марклеберг 23,8
Баутцен 40,1 Глаухау 23,4
Фрайберг 40,0 Вердау 21,5
Фрайталь 38,4 Дебельн 20,9
Пірна 37,6 Аннаберг-Буххольц 20,9
Гойерсверда 35,7 Косвіг 20,7
Радебойль 33,3 Торгау 20,5
Різа 32,3

РегіониРедагувати

Регіони в Саксонії — Sächsisches Elbland, Leipziger Tieflandsbucht, Рудні гори, Саксонська Швейцарія, Фогтланд та Верхня Лужиця.

Адміністративна реформаРедагувати

З 1 серпня 2008 число районів у Саксонії скоротилося з 22 до 10 і число міст, прирівняних до районів, з 7 до 3.[6]

ЕкономікаРедагувати

Має давні індустріальні традиції. Виробляється електроніка, текстиль, транспортні засоби, хімікати, буре вугілля.

ТуризмРедагувати

Саксонія пропонує безліч пишних палаців та майстерно оформлених парків. Крім дрезденського Цвінґера, туристів запрошують палаци Моріцбург, Раменау, замок Клаффенабах, оточений ровами з водою, палац і парк Пільніц та садово-парковий ансамбль Гайденау-Гросзедліц.

НаукаРедагувати

Університети існують у Лейпцигу, Фрайберзі, Дрездені та Хемніці.


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. www.sachsen.de Площа, населення. www.statistik.sachsen.de. 
  2. Bevölkerung des Freistaates Sachsen jeweils am Monatsende ausgewählter Berichtsmonate nach Gemeinden (Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011) (нім.)
  3. Bruttoinlandsprodukt von Sachsen von 1991 bis 2018. de.statista.com. 
  4. Schulden, Finanzvermögen. www.destatis.de. 
  5. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2019-12-02. 
  6. Sächsisches Kreisgebietsneugliederungsgesetz Архівовано 3 листопад 2012 у Wayback Machine. (PDF, 1,1 MB)

ДжерелаРедагувати

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

ПосиланняРедагувати

  Саксонія-Ангальт   Бранденбург
  Тюрингія     Польща
  Чехія