Відкрити головне меню

Альтернатива для Німеччини (АдН) (нім. Alternative für Deutschland, AfD) — націоналістична[2] право-популістська політична партія Німеччини. Основна ідеологія партії націлена проти Євроінтеграції та проти іміграції іноземців. Керівництво партії відверто підтримує антиєвропейський російський режим Володимира Путіна.

Альтернатива для Німеччини
Alternative für Deutschland
логотип
Голова партії:Олександр Гауланд, Йорґ Мойтен
Штаб-квартира:Schillstraße 9, 10785 Berlin
Дата заснування:6 лютого 2013
Ідеологія:Німецький націоналізм, ультраправий популізм, євроскептицизм, націонал-консерватизм, русофільство, анти-іслам
Кількість членів:25.000 (станом на січень 2017)[1]
Інтернет-сторінка:https://www.alternativefuer.de/
К.Адам, Ф.Петрі, Б.Луке (зліва-направо, квітень 2013)

Партія була заснована 6 лютого 2013 на хвилі Євро-кризи як партія євро-критиків.

В результаті вересневих 2017 року виборів партія АдН вперше пройшла в бундестаг, отримавши 13% голосів — у неї буде понад 94 депутати в бундестазі (із 709).[2]

Зміст

ПередісторіяРедагувати

В 2010 вибухнула європейська боргова криза. До цього, згідно з ґрунтовними принципами Маастрихтському договору, жодна країна в зоні євро не несе відповідальність за борги інших країн. Ця домовленість була порушена. В 2013 році був утворений постійний європейський антикризовий фонд та встановлені ризикові виплати. Широка коаліція політичних партій Німеччини з ХДС/ХСС, ВДП, СДПН і Союз 90/Зелені проголосувала у Бундестагу за політику порятунку євро. Реальної парламентської альтернативи для виборців-громадян не лишилося, хоча за даними масових опитувань значна частина населення Німеччини ставиться до цієї політики «рятівних пакетів грошей» дуже скептично[3]. Поява нової партії АдН являє собою свідоцтвом зламу «безальтернативності» в політичному суспільстві Німеччини.

Політичний курс та орієнтаціяРедагувати

На початку створення партії німецьких ЗМІ часто називали «партія анти-євро» або «євро-критична партія». Консерватори та критики з центриського політичного спектру Німеччини називають ідеологію АдН «популістською», критики зліва навпаки — вважають її консервативною.

Згодом керівництво партії у особі Бернда Луке було закинуто «авторитарний стіль правління», багато активних членів часу створення партії почали масово виходити з рядів, звинувачуючі керівництво у правому популізмі.

Внутрішні критики, які себе причислюють до ліберального крила партії вже значний час закидають Б.Луке «право-націоналістичний курс» та «фундаменталізм». Так юрист Герман Берендт, який фактично сам призначив себе «головуючим комісаром» в Нордрейн-Вестфальському відділенні партії, в 2012 видав книгу «Мандатна демократія», в якій крім іншого закликає до скасування права найманих робітників на звільнення за власною ініціативою та права на страйк.

Партія займає антиіммігрантські та антиісламські позиції, і деякі її лідери неодноразово робили заяви, які багато хто визнав екстремістськими. Програма партії вимагає заборонити будівництво мінаретів, а також заявляє, що іслам не сумісний з німецькою культурою. «Ісламу немає місця в Німеччині», йдеться в програмі.[2]

Її верхівка спочатку складали професійні економісти, які виступали за поетапне повернення до німецької марки та скасування програм допомоги іншим країнам єврозони. Але починаючи 2014 року партія зазнала кризи і розкололася, частина її фундаторів на чолі з Берндом Луке покинула її лави.

Партія висловлює занепокоєння багатьох виборців напливом мігрантів і біженців.[2]

Деякі німецькі часописи вважають, що партія перетворилася в «збіговисько расистів, правих націоналістів та правих екстремістів»[4][5].

Конкретні ціліРедагувати

Партія "Альтернатива для Німеччини" збирається подолати передбачений законом 5% ліміт та увійти в Бундестаг з вимогою скасувати євро. На першому з'їзді 14 квітня 2013 засновник нового політичного об'єднання Бернд Луке заявив, що головною метою партії стане ліквідація єврозони в її нинішньому вигляді. За його словами, запровадження загальноєвропейської валюти було історичною помилкою, яку необхідно виправити.

Але на загальнонімецьких виборах 2013 АдН вдалося набрати лише 4,7 відсотків голосів[6] і таки чином партія не потрапила до Бундестагу.

За інформацією видання «Bild», партії запропонували фінансування Росії, а її партійні лідери підтримують тісні контакти з російськими діячами, але в самій партії співпрацю з російськими політичними партіями, організаціями або кредитними інститутами заперечили.[7]

Позиція щодо України та РосіїРедагувати

В зовнішній політиці керівники партії вважають за взірець Отто фон Бісмарка. Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 і особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівники партії були неоднаразово відмічені у відверто про-російських та анти-українських висловлюваннях. 3 лютого 2018 року прибула делегація восьми членів партії до окупованого Криму. Член фракції «Альтернативи для Німеччини» в бундестазі Гансйорг Мюллер а також один із трьох заступників федерального голови партії Георг Пацдерскі критикували цю поїздку.[8]

Консультації з РосієюРедагувати

Перші особи партії 26 листопада 2014 побували в російському посольстві в Берліні і не приховували бажання надалі продовжити консультації з російськими дипломатами. Протягом двох годин вони радилися із спеціальним посланцем Росії Олегом Красницьким на тему: ставлення партії AfD до антиросійських санкцій в Європі та криза в Україні. Російські дипломати запропонували німецьким політикам постійний «стратегічний консалтинг» та «регулярний конструктивний обмін інформацією».

Чутки про те, що росіяни намагаються впливати на партію через її магазин торгівлі золотом або через приватні кредити функціонерам партії, керівництво AFD відхилило. «Ми бажаємо довести до парторганізацій районного рівня, що цього не відбудеться»[9][10].

Це вже був далеко не перший візит керівників партії до російського посольства. Так наприклад у вересні 2014 там побував віце-голова партії Александер Гауланд (Alexander Gauland). Після чого журналісти та оглядачі питалися: «А що йому там було треба?»[11]

Засновники та керівники партіїРедагувати

Партія поки що не має голови партії та генерального секретаря. На своєму першому установчому з'їзді на загально-національному рівні 14 квітня 2013 був обрана Президія у складі з 10 членів та група з трьох лідерів (офіційний статус «речники партії»):

Колишні
  • Бернд Луке (нар. 1962) — економ, професор макроекономіки Гамбурзького університету, колишній член ХДС — покинув партію у 2015 і почав створювати іншу політичну організацію
  • Конрад Адам (нар. 1942) — журналіст, публіцист і філософ (д-р наук), лауреат національної «Премії німецької мови» (2009)
  • Фрауке Петрі (нар. 1975) — німецька вчена-хімік (д-р наук), підприємець, лауреат Саксонської премії (2011), кавалер Ордену Хрест за заслуги (2011). Покинула керівництво партії в квітні 2017
Сучасні

Наукова радаРедагувати

1й з'їзд обрав склад наукової ради:

ПосиланняРедагувати

ВиноскиРедагувати