Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер)

Міжнародні санкції щодо Росії, що почали застосовуватися у 2014 році — політичні та економічні заходи, направлені на припинення агресії Росії проти України; складова міжнародної реакції на збройну агресію Росії проти України. Санкції ввели ЄС та США, Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія, загалом — 41 країна[1], власне Україна, а також Парламентська асамблея Ради Європи та, неформально, Китай[2][3][4]. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання Росією терористів на схід України.

Передбачалось, що санкції будуть вводитись поетапно: перший етап — обмеження співробітництва; другий — обмеження на постачання окремих видів технологій; третій — секторальні санкції, направлені проти окремих секторів економіки РФ[5].


   ЄС
   Інші

   Росія

Зміст

Економічна базаРедагувати

Економічний потенціал сторінРедагувати

За даними Світового Банку в 2013-му році сумарний ВВП становив:

За попередніми розрахунками, через введення європейських санкцій РФ втратить € 23 млрд (1,5 % ВВП) в 2014 році і майже € 75 млрд (4,8 % ВВП) в 2015 році. При цьому втрати самих країн ЄС через введення санкцій будуть істотно нижчими — не більше 0,4 % ВВП. Втрати США виявляться ще меншими — через слабку залежність економіки США від Росії[9].

Торговельні відносиниРедагувати

На країни ЄС припадає близько половини російського експорту та імпорту. На 2012 рік товарообіг Росії з ЄС становив:

  • загальний товарообіг (експорт + імпорт): 336,5 млрд євро;
  • експорт: 213,3 млрд євро; ЄС посідає перше місце у зовнішній торгівлі Росії;
  • імпорт: 123,2 млрд євро; Росія займає третє місце у зовнішній торгівлі ЄС (після США і Китаю).

В 2012 році основу експорту Росії до ЄС становили товари сировинної групи, насамперед паливно-енергетичні. В імпорті з ЄС домінували машини й устаткування, хімічні та продовольчі товари, готові вироби.

Близько 75 % прямих іноземних інвестицій в Росію становлять інвестиції з країн-членів ЄС.

Імпорт послуг з ЄС до Росії в 2011 році становив 24 млрд євро, з Росії до ЄС — 14,2 млрд євро[10].

Перший етап санкційРедагувати

6 березня 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

Другий етап санкційРедагувати

17 березня міністри закордонних справ країн-членів ЄС прийняли рішення перейти до другого етапу санкцій і ввели обмеження у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів для 21 російського і кримського чиновників[11]. Таким чином, список російських чиновників, які підпадають під санкції у зв'язку із захопленням Криму, досяг 33 осіб. Цього ж дня санкції проти семи представників Росії, Януковича і Медведчука ввели США.

18 березня про введення візових, а згодом і економічних санкцій проти Росії заявила Японія. 19 березня фінансові та візові санкції проти 12 громадян України і Росії ввела Австралія.

20 березня нові санкції проти Росії ввели США: був розширений список громадян Росії, яким заборонено в'їзд в США і чиї активи на території США будуть заморожені[12]. До санкцій також приєдналась Британія, яка заморозила рахунки 18 колишніх українських чиновників. Пізніше додаткові санкції для посилення ізоляції Росії ввела Канада.

21 березня в список санкцій ЄС додали імена ще 12 російських чиновників[13][14].

23 березня «обережні санкції» проти осіб, причетних до захоплення Криму Росією ввела Нова Зеландія[15][16].

28 квітня США ввели додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії і заморозили активи 17 компаній, які наближені до президента РФ Володимира Путіна. Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях[17]. Цього ж дня ЄС розширили список ще на 15 осіб[18].

29 квітня, слідом за США про додаткові санкції оголосили Японія, Канада та Рада ЄС. Санкції стосувались обмежень на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів. Список Канади також включав дві російські кредитні організації: «Експобанк» і «Росенергобанк»[19].

Другий-плюс етап санкційРедагувати

Перша хвиляРедагувати

16 липня санкції ухвалив уряд США[20]. Під дію санкцій потрапила низка компаній російського військово-промислового комплексу: корпорація «Алмаз-Антей» та концерн «Калашников», НПО «Іжмаш» та «Базальт», НВК «Уралвагонзавод», КБ «Приборобудування». Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектору: «Новатек», «Роснефть», «Внешэкономбанк», «Газпромбанк». До переліку включено Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (АР Крим). Також санкції введені проти віце-спікера Держдуми Сергія Нєвєрова, помічника президента Росії Ігоря Щеголева, міністра у справах Криму Олега Савельєва, «прем'єр-міністра» ДНР Олександра Бородая[21].

В ніч на 17 липня санкції проти Росії розширила Європейська рада[22]. Список санкцій буде підготовлений до кінця липня і включатиме низку осіб і російських компаній, які надавали підтримку порушення територіальної цілісності і суверенітету України. ЄБРР доручено припинити фінансування нових проектів в Росії, а Європейському інвестиційному банку — призупинити програми співпраці (в 2013 році фінансування по лінії ЄБРР склало близько $2,5 млрд, ЄІБ — $1,4 млрд). Саміт також доручив Єврокомісії та зовнішньополітичній службі ЄС представити пропозиції з блокування будь-яких видів інвестицій в економіку Криму і закликав «всі фінансові інститути утримуватися від фінансування проектів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ». В порівнянні з санкціями, введеними США, європейські санкції до агресора є більш м'якими, що пояснюється значною залежністю економік країн ЄС від Росії та прямим підкупом Росією окремих європейських політиків[23]. Введення санкцій відбилось на котування акції на російських біржах, так, індекс РТС після відкриття торгів 17 липня впав на 3,61 %, опустившись до 1301,76 пункта[24].

Друга хвиляРедагувати

Надвечір 17 липня в Донецькій області терористами самопроголошеної ДНР був збитий Боїнг-777, в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу — переважно європейців. Ця подія істотно збільшила активність ЄС щодо протидії тероризму на сході України.

25 липня ЄС оприлюднив додаткові санкції щодо Росії. Під дію санкцій потрапили: голова ФСБ Росії Олександр Бортніков, секретаря Радбезу РФ Микола Патрушев, голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-прем'єр-міністр Микола Фрадков, заступник секретаря Радбезу Росії Рашид Нургалієв, екс-спікер Держдуми РФ Борис Гризлов, президент Чечні Рамзан Кадиров і губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов тощо. Під санкції підпадають «Луганська народна республіка», «Донецька народна республіка», Федеративна держава Новоросія", «Міжнародний союз громадських об'єднань», радикальна воєнізована організація «Соболь», «міліція самозахисту Луганська гвардія», «армія Південного Сходу», «народне ополчення Донбасу», батальйон «Восток»[25].

Третій етап санкційРедагувати

Санкції 2014 рокуРедагувати

16 липня 2014 США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія «Новатек», державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк. Проти підприємств російського оборонно-промислового комплексу: корпорації «Алмаз-Антей», «Іжмаш», концерну «Калашников», НВО «Базальт», «Уралвагонзаводу» і КБ Приладобудування, НПО Машинобудування, КРЕТ, «Сузір'я». Також санкції були введені проти кількох російських політиків і військових, а також представників антиурядових сил в Україні.

25 липня США відмовилася підтримувати проекти Світового банку в Росії. Цього ж дня Італія призупинення роботи у спільному з Росією проекті по створенню підводного човна малої водотоннажності S-1000[26]. Пізніше роботи з цього проекту припинила також Франція.

29 липня ЄС прийняв рішення про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації. Санкції стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Фінансові санкції передбачають обмеження для російських банків (включаючи ті, що мають частку державної власності вище 50 %) щодо їх виходу на кредитний ринок і використання фінансових інструментів з терміном дії понад 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів і випуск акцій на користь європейських власників. Такі ж обмеження стосуватимуться державних інститутів РФ, корпорацій і агентств з часткою державної власності понад 50 %. У сфері енергетики санкції стосуватимуться нафтового сектора і передбачають заборону експорту і реекспорту до Росії високотехнологічного обладнання[27].

30 липня Міністерство фінансів США вводить обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів[28] Рада Європейського Союзу офіційно прийняла додаткові обмежувальні заходи, збільшивши список санкцій до 95 фізосіб і 23 юросіб. Про це повідомляє прес-служба ЄС[29].

4 серпня Німеччина призупинила дію угоди про постачання озброєння для військового тренувального табору в Росії попри те, що пакет санкцій ЄС не зобов'язував її робити це. Вартість укладеного контракту становить € 100 млн.[30].

5 серпня до санкцій долучились Японія, поширивши санкції на декілька російських компаній та 40 осіб[31], та Швейцарія, поширивши санкції на 18 російських компаній та 26 осіб[32].

6 серпня Ізраїль припинив співробітництво з Росією на постачання нових безпілотників[33]. Цього ж дня про розширення списку санкцій проти РФ оголосив Уряд Канади, додавши до списку банки ВТБ, Россільхозбанк, Банк Москви і Російський Національний Комерційний Банк (РНКБ). Санкції також вводяться проти Об'єднаної суднобудівної корпорації і лоукостера «Доброльот», ряду кримських компаній: «Новий світ» і «Масандра», компаній, які володіють комерційними портовими спорудами в Керчі і Севастополі[34].

27 серпня санкцій щодо Росії посилила Швейцарія. До списку осіб та організацій, з якими заборонено встановлювати нові фінансові відносини, внесені 11 імен, п'яти російським банкам обмежений доступ до ринку капіталу[35]. Також забороняється імпорт з Росії матеріалів військового призначення і обмежується експорт нафтового обладнання, вводяться обмеження на інвестиції в розвиток Криму і Севастополя.

1 вересня додаткові санкції ввела Австралія — у сферах оборонно-промислового комплексу, фінансовій та нафтогазовій[36].

12 вересня ЄС ввів проти Росії нові санкції, якими заборонив організацію боргового фінансування для трьох російських паливно-енергетичних компаній — «Роснафти», «Транснафти» «Газпром нафти» — та торги облігаціями цих компаній з терміном обігу понад 30 днів і участь в організації випусків таких паперів. ЄС також обмежив позики для «Сбербанку», «ВТБ», «Газпромбанку», «ВЕБ» і «Россільхозбанку». ЄС також ввів заборону на організацію боргового фінансування для трьох найбільших російських оборонних концернів — «Уралвагонзавод», «Оборонпром» і Об'єднаної авіабудівної корпорації та 9 оборонних концернів, яким забороняються поставки технологій подвійного призначення. До чорного списку також внесено ще 24 особи, після чого їх загальна кількість сягнула 119 чоловік[37].

Цього ж дня перелік нових санкцій оприлюднили США. Відповідно до них, американським компаніям та фізичним особам заборонено надавати позики Сбербанку, Банку Москви, Газпромбанку, Россельхозбанку, ВЕБ і ВТБ на термін понад 30 днів. Під санкції також підпали підприємства нафтової, газової та оборонної промисловості, а активи російських державних оборонних компаній: «Алмаз-Антей», Митищінський машинобудівний завод, ВАТ Долгопруднинське НВП, ВАТ НДІ приладобудування та Машинобудівний завод ім. Калініна виявились замороженими. Заборонена участь операторів з США у глибоководних, арктичних і сланцевих проектах російських компаній «Газпром», «Газпромнефть», «Роснефть», «ЛУКОйл» та «Сургутнефтегаз»[38].

16 вересня про введення нових санкцій оголосила Канада. До чорного списку додано кілька високопоставлених російських військових та Сбербанк Росії[39].

24 вересня нові санкції проти Росії ввела Японія. Санкції передбачають обмеження ходіння в Японії цінних паперів окремих російських банків та посилення контролю поставок зброї в Росію[40].

3 жовтня офіційно вступило в силу рішення США позбавили Росію торгових пільг, передбачених американською Глобальною системою преференцій (ГСП). Рішення було прийняте 8 травня. Названа США формальна причина напряму не пов'язана з подіями в Україні. У списку російських товарів, що поставляються за програмою ГСП, було 425 позицій, обсяг їх імпорту становив близько $ 544 млн.[41].

10 жовтня перелік санкцій розширила Норвегія, приєднавшись, таким чином, до санкцій ЄС від 12 вересня. Санкції обмежують експорт до Росії товарів і технологій подвійного призначення, технологій та обладнання, необхідних для освоєння шельфових родовищ, доступу до ринків капіталу[42].

16 жовтня до останнього пакету санкцій ЄС приєднались країни-кандидати на вступ до ЄС: Чорногорія, Ісландія, Албанія, Ліхтенштейн і Норвегія[43].

21 жовтня Міністерство торгівлі США попередило Росію про скасування торговельної угоди 15-річної давності, яка передбачала безмитний імпорт російської сталі. Припинення дії угоди має відбутись через 60 днів[44].

30 жовтня міністр фінансів Франції Мішель Сапен заявив, що «не бачить умов для передачі Росії вертольотоносця типу „Містраль“»[45]. 17 листопада російським морякам, що перебували у Франції, був закритий доступ до кораблів[46] (рос.).

12 листопада Швейцарія у зв'язку із ситуацією в Україні приєдналася до санкцій щодо Росії, введених Європейським союзом у вересні 2014 року[47].

24 листопада до секторальних санкцій щодо Росії приєдналася Нова Зеландія. Дію санкцій першими відчули державні банки ЗЕБ і Газпромбанк, рахунки яких виявились закритими[48].

27 листопада Держдепартамент США заборонив постачати в Росію радіаційно стійкі компоненти, що використовуються в приладах для реєстрації випромінювання. Таким чином США блокують реалізацію масштабного міжнародного проекту зі створення орбітальної обсерваторії «Спектр-УФ»[49].

18 грудня Барак Обама підписав одноголосно прийнятий Сенатом та Конгресом США закон про статус України як союзника США поза НАТО, нові санкції проти РФ і поставки Україні зброї[50]. Цього ж дня додаткові санкції у вигляді заборони на інвестиції, надання послуг, в тому числі в галузі туризму, і торгівлю з Кримом і Севастополем ввела Рада ЄС[51].

Санкції 2015 рокуРедагувати

У червні 2015 до санкцій, фактично, приєднався Китай. 16 червня перший заступник голови групи російського державного банку ВТБ Юрій Соловйов повідомив, що хоча де-юре Пекін не вводив проти РФ будь-яких фінансових санкцій, фактично китайські банки приєдналися до обмежень, введених США та Євросоюзом. Так, більшість кредитних організацій КНР відмовляються проводити операції з російським банками. Вони також значно скоротили свою участь у фінансуванні взаємної торгівлі, поклавши цю функцію на своїх російських контрагентів[52].

29 червня додаткові санкції ввела Канада. До розширеного списку санкцій увійшли компанії «Газпром», «Газпром нафта», «Сургутнефтегаз» і «Транснафта», підприємства «Оборонпром», «Станкоінструмент», «Високоточні комплекси», «Хімкомпозит», «Об'єднана авіабудівна корпорація», «Тульський збройовий завод» і ВАТ «Сіріус». Санкції також торкнулися фондів «Маршал Капітал», «Євразійський союз молоді» (ЄСМ) та мотоклубу «Нічні вовки». До «чорного списку» внесені російський політолог Олександр Дугін, лідер ЄСМ Павло Каніщев і Андрій Коваленко[53][54].

30 червня додаткові санкції запровадили США. До списку санкцій США вперше потрапили «Газпром», «Лукойл», «Транснафта», «Газпром нафта» і «Сургутнафтогаз». Санкції забороняють поставки російським нафтогазовим компаніям товарів і технологій, що використовуються для освоєння родовищ вуглеводнів на глибоководних ділянках і арктичному шельфі, а також в сланцевих пластах[55].

30 липня країни-кандидати на вступ до ЄС: Чорногорія та Албанія; країни які входять в європейську зону вільно торгівлі: Ісландія, Норвегія і Ліхтенштейн; а також Україна і Грузія приєдналися до декларації Ради ЄС від 19 червня про продовження терміну дії заборонних заходів ЄС проти Криму і Севастополя до 23 червня 2016 року[56].

30 липня США розширили санкції проти галузей російської економіки, тією чи іншою мірою долучених до агресії проти України. Департамент контролю за закордонними активами (OFAC) Міністерства фінансів США опублікував список фірм («Роснефть» та її структури, військові заводи Іжмаш) та банків (Ексімбанк Росії, Промінвестбанк та ін.), а також портів Криму (Євпаторії, Феодосії, Керчі, Севастополя, Ялти і Керченська поромна переправа) та інших структур, які підпадають під санкції[57]. Санкції вступили в дію з 10 серпня[58]. Роснефть та 15 її дочірніх компаній будуть позбавлені доступу до всіх активів в США[59].

7 серпня США додали до списку санкцій Південно-Кіринське родовище нафти та газу в Охотському морі[60][61], що, через відсутність в Росії власних технологій глибинного буріння, фактично блокує розробку цього родовища.

1 вересня США ввели санкції проти російських компаній «Рособоронекспорт», «МіГ», «Катод», «НВО машинобудування», тульського конструкторського бюро приладобудування та їх дочірніх підприємства через підозру у діяльності, що йде врозріз з американським законом про нерозповсюдження щодо Ірану, Північної Кореї та Сирії. Під санкції також потрапили компанії з Ірану, Китаю, КНДР, ОАЕ, Сирії, Судану та Туреччини[62].

15 вересня вступило в силу прийняте напередодні рішення Ради ЄС про продовження до 15 березня 2016 індивідуальних санкцій Євросоюзу стосовно 149 фізичних і 37 юридичних осіб з РФ і України, долучених до агресії проти України[63].

16 вересня Україна ввела нові санкції щодо Росії, прийняті рішенням РНБО України від 2 вересня. На відміну від попередніх санкцій, які обмежували в'їзд в країну окремих громадян, санкції стосуються майже 400 фізичних і понад 100 юридичних осіб[64][65].

25 вересня Уряд України прийняв рішення заборонити польоти російських авіакомпаній до України, серед них «Аерофлот» та «Трансаеро». Також заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення, російськими військовими та невідомими вантажами[66].

25 вересня Європейська комісія заборонила банкам та іншим фінансовим організаціям ЄС проводити аналітичні дослідження російських кредитних організацій, які перебувають під санкціями Євросоюзу[67]. Як вважають експерти, таке рішення практично унеможливлює будь які інвестиції з країн ЄС в російську економіку[68].

22 грудня США ввели проти Росії додаткові санкції. Списки охоплюють: 12 функціонерів ДНР/ЛНР з Росії та України, 22 компанії з окупованого Росією Криму; 84 компанії з Росії, в тому числі дочірні банки мереж ВТБ та Сбербанк[69].

Санкції 2016 рокуРедагувати

23 лютого Президент США Барак Обама продовжив дію санкцій проти Росії[70].

10 березня Рада ЄС продовжила дію санкцій проти Росії[71].

16 березня Канада додала до списку персональних санкцій Едуарда Йоффе та Олександра Омельченка, а також 10 нових банківських та виробничих організацій[72][73].

1 липня США ввели нові санкції проти російських компаній, додавши до списку московське «КБ Кунцево», КБ машинобудування з Коломни і 150-й авіаремонтний завод з Калінінграда[74].

1 вересня США розширили санкції, додавши до санкційного списку компанії, пов'язані з будівництвом Керченського мосту, серед яких підрядники «Мостотрест» і «СГМ-міст», кілька десятків дочірніх підприємств Газпрому та також кілька кримських чиновників[75].

15 вересня сплив термін дії санкцій України щодо фізичних та юридичних осіб, які сприяли та фінансували терористичну діяльність в Україні[76]. 16 вересня санкції були продовжені ще на 1 рік, був розширений список фізичних та юридичних осіб[77].

20 грудня США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені сім фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором. Активи осіб і організацій з чорного списку будуть заморожені на території США, американським резидентам заборонено мати з ними відносини[78].

24 грудня США розширили санкційний список проти Росії. Зокрема, в нього потрапили дочірні компанії концерну «Алмаз-Антей» і дочірні компанії концерну «Радіоелектронні технології», компаній «Кримські порти» і «Кримська залізниця»[79].

Санкції 2017 рокуРедагувати

9 січня адміністрація США розширила санкційний список ще на 5 осіб, цього разу за законом Магнітського. До списку потрапили голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, двоє інших службовців органів — Станіслав Гордієвський та Геннадій Плаксін, а також двоє ймовірних вбивць Олександра Литвиненка — Андрій Луговой і Дмітрій Ковтун[80].

16 березня Президент України ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій до п'яти банків з російським капіталом[81].

18 березня, у третю річницю анексії Кримського півострова ЄС закликала всі країни ООН приєднатися до санкцій по Криму[82].

16 травня Президент України Петро Порошенко ввів у дію санкції проти Росії, в результаті яких мають бути заблоковані соцмережі «ВКонтакті», «Однокласники», сервіси «Mail.ru», «Яндекс», а також сайти антивірусних компаній «Лабораторія Касперського» та «Dr.Web». Також мають бути блоковані активи та трансляція російських телеканалів телекомпаній «ТВ Центр», ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Зірка», ТНТ, РЕН-ТВ[83][84][85].

2 серпня Президент США Дональд Трамп підписав закон про нові санкції, у тому числі проти Росії, який поставив Росію в один ряд з північною Кореєю та Іраном. Закон отримав повну підтримку Сенату США. Нові санкції передбачають штрафні заходи в тому числі й для європейських компаній, які, зокрема, будуть співпрацювати з російським Газпромом при реалізації газопроводу Північний потік-2[86].

13 серпня ЄС розширив санкції через незаконне завезення газових турбін німецької компанії Siemens до анексованого Росією Криму. До санкційного списку потрапили провідні російські компанії «Технопромекспорт» та «Інтеравтоматика», а також чиновники вищої ланки: заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, голова департаменту Міністерства енергетики Євген Грабчак та гендиректор «Технопромекспорту» Сергій Топор-Гілка[87].

НаслідкиРедагувати

4 серпня компанія «Доброльот» (дочірня компанія Аерофлоту), єдиний російський лоукостер, був змушений призупинити свою роботу. Компанія потрапила під санкції як авіакомпанія, що здійснює рейси до окупованого Росією Криму. З перевізником відмовилися працювати його зарубіжні партнери, а контрагенти анулювали договори лізингу на два літаки Boeing 737 та припинили техобслуговування та страхування повітряних суден. В разі спроби передати наявні судна іншому перевізнику, у компанії може бути відкликана ліцензія[88].

6 серпня Уряд Росії прийняв рішення продовжити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян в керівні компанії і в недержавні фонди до 1 січня 2016 року. Таке рішення фактично зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи і перетворює систему пенсійного забезпечення на фінансову піраміду[89]. Прийняття рішення викликане різким зростанням відтоку капіталу з Росії та відсутністю зовнішніх надходжень.

Значний внутрішній та зовнішній борг Росії, неможливість доступу до джерел зовнішніх запозичень та падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля: з початку введення третьої хвилі санкцій 16 липня до 16 жовтня рубль подешевшав з 34.37 за 1 долар США до 40.94 (19 %)[90]. Також суттєво впали економічні показники окремих компаній: так, прибуток державної нафтогазової компанії «Роснефть» в липні-вересні впали в 143 рази[91].

14 листопада 2014 року котирування російського рубля до американського долара та євро впало під час торгів на Московській біржі до 47,8 та 59,5 рублів за один долар та євро відповідно[92].

За статистичними даними ЄС за 2015 рік Росія втратила третю позицію серед торговельних партнерів ЄС, поступившись Швейцарії[93]. Частка Росії в торговельному балансі ЄС становить близько 5 % (для порівняння: частка США — 18 %, Китаю — 15 %, Швейцарії — 7 %).

15 вересня 2016 року, через 2 роки після введення перших санкцій, радник російського президента В. Путіна Сергій Глазьєв заявив, що економічним наслідком 2 років санкцій є втрата Росією близько $ 200 млрд, а для виведення економіки Росії на рівень 2013 року необхідні інвестиції близько 19 трлн рублів ($ 270 млрд)[94].

Протидія та порушення санкційРедагувати

Противники введення санкційРедагувати

30 серпня 2014 Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що нові санкції стосовно Росії є «безглуздими і контрпродуктивними»[95]. 6 вересня, перед введенням нових санкцій, Роберт Фіцо заявив, що прем'єр-міністр Чехії Богуслав Соботка притримується аналогічної позиції[96]. Окрім Словаччини та Чехії проти введення санкцій також виступили Угорщина, Кіпр[97], Фінляндія та Італія[98]. В подальшому, проросійська позиція урядів Чехії та Угорщини призвела до антиурядових протестів в цих країнах, а протести в Угорщині набули масового характеру.

16 вересня 2014 президент Сербії Томислав Николич заявив про відмову Сербії приєднуватися до санкцій проти Росії: «Сербія принципово підтримує територіальну цілісність України, але не буде брати участі у жодних санкції проти Росії»[99]. 22 листопада про відмову вводити санкції заявив прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич[100].

Реакція та протидія РосіїРедагувати

19 липня 2014, у відповідь на розширення США списку санкцій, Росія закрила в'їзд у країну 12 громадянам США[101].

26 липня Президент Чечні Рамзан Кадиров «ввів» санкції проти Президента США Барака Обами та чиновників Євросоюзу, «заборонивши» їм в'їзд на території Чечні та «заморозивши» їх активи[102]. Інформація про бажання зазначених осіб відвідати Чечню та наявність в них активів на території Чечні відсутня.

7 серпня Росія ввела повну заборону на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока і молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та Королівства Норвегія — країн, які ввели проти неї санкції[103] (щоправда, згодом уряд РФ скасувала частину цих обмежень).

15 серпня Росія обмежила держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС та США[104].

29 листопада, після обвального падіння російського рубля та цін на нафту, МЗС Росії запросив у Євросоюзу припинити санкції[105], чим вкотре спробував внести розкол між країнами, що ввели санкції.

В серпні 2015 року в Росії, незважаючи на скрутне становище на продовольчому ринку, почали показово знищувати «санкційні» продукти харчування.

Порушення санкційРедагувати

В липні 2017 року було виявлено, що в окупованому Росією Криму відбувається встановлення турбогенераторів виробництва німецького концерну Siemens. При цьому Siemens заявив, що не постачав турбогенератори до Криму, а керівництво Росії — що турбіни російські. 11 липня було повідомлено, що Siemens подав до московського суду на російську компанію, яка перемістила турбіни до Криму[106].

Цікаві фактиРедагувати

  • У відповідь на запровадження санкцій, 1 серпня 2014 Росія запровадила ембарго на більшість польських овочів та фруктів, в тому числі яблук. Щоб Польщі покрити незбутий «російський» товар, необхідно, щоб кожен поляк додатково з'їв протягом року ще 4,5 кілограма яблук (при середньому споживанні 16 кг/особу на рік)[107]. У відповідь на ембарго у польському суспільстві виникає флешмоб «З'їж яблуко на зло Путіну!»
  • З початку 2014 року капіталізація фондового ринку Росії скоротилася на 268 мільярдів доларів — до 498 мільярдів доларів, що порівняно менше, аніж, наприклад, ринкова вартість компанії Apple, яка становить 661 мільярд доларів[108].
  • Продуктові санкції РФ торкнулись також країн, котрі знаходяться у Митному Союзі, але аналогічних обмежень для своїх громадян ці країни не вводили[109][110][111].
  • За даними ЄС на літо 2015 російські «антисанкції» призвели до зростання експорту сільгосппродукції з країн ЄС на 5 % — втрата російського ринку була компенсована за рахунок збільшення експорту м'ясної продукції до США, Китаю, Гонконгу, Південної Кореї та інших країн[112].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Санкционная удавка для Кремля (рос.)
  2. Китай де-факто підтримав санкції Заходу проти Росії — ЗМІ tyzhden.ua, 8 лютого 2016
  3. Рынок, где не ждали: поддерживают ли китайские банки санкции против России
  4. В ВТБ сообщили о санкциях Китая против российских банков
  5. ЕС принял санкции против России. Три ключевых этапа (рос.)
  6. GDP (current US$) (англ.)
  7. ВВП стран Европейского Союза [ЕС в 2013 г.] (рос.)
  8. GDP (current US$) (англ.)
  9. У Империи истерика (рос.)
  10. Торговля / Постоянное представительство Российской Федерации при Европейском союзе (рос.)
  11. ЄС оприлюднив список громадян Росії та України, які потрапили під санкції
  12. США РОЗШИРИЛИ «ЧОРНИЙ СПИСОК» РОСІЯН ОТОЧЕННЯМ ПУТІНА І БАНКОМ «ГАЗПРОМУ»
  13. ЄС ЗБІЛЬШИВ НА 12 ОСІБ СПИСОК ТИХ, ХТО ПІДПАДАЄ ПІД САНКЦІЇ
  14. ЄС оприлюднив прізвища зі списку додаткових санкцій: Кисельов і оточення Путіна
  15. NZ announces 'modest' sanctions over Crimea seizure (англ.)
  16. Новая Зеландия вводит санкции против России, чтобы не быть «белой вороной» (рос.)
  17. США РОЗШИРИЛИ СПИСОК САНКЦІЙ ПРОТИ ГРОМАДЯН ТА КОМПАНІЙ РФ
  18. ЄС запровадив санкції щодо ще 15 осіб, причетних до кризи в Україні
  19. Японія, Канада і ЄС ввели нові санкції проти Росії / BBC
  20. Обама затвердив нові санкції проти Росії
  21. США ввели нові санкції проти Росії
  22. ЄС розширює санкції проти Росії
  23. Президент Литвы: Санкции ЕС против РФ смешные по сравнению с санкциями США (рос.)
  24. Биржи РФ открылись 17 июля обвалом индексов (рос.)
  25. implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.)
  26. Италия «наказала» Россию: отказалась совместно строить дешевую подлодку для стран третьего мира (рос.)
  27. ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ
  28. .США вводять обмеження на експорт технологій для російського нафтопрому
  29. Совет ЕС официально расширил санкционный список против РФ до 95 человек и 23 компаний (рос.)
  30. Германия отзывает соглашение с РФ о поставках вооружений (рос.)
  31. Япония ввела санкции против России (рос.)
  32. Швейцария ужесточила санкции против России (рос.)
  33. Ізраїль заблокував укладення нових контрактів на поставку безпілотників у Росію
  34. Канада расширила санкции против России (рос.)
  35. Швейцария присоединилась к санкциям ЕС против России (рос.)
  36. Австралия ввела секторальные санкции против России (рос.)
  37. Новые санкции ЕС против РФ вступили в силу (рос.)
  38. США оприлюднили список нових санкцій проти Росії
  39. Канада ввела новые санкции против «режима Путина»: в списке Сбербанк России и высокие чины Минобороны РФ (рос.)
  40. Япония ввела новые санкции против России (рос.)
  41. Обама официально лишил Россию всех торговых преференций (рос.)
  42. Норвегия ужесточила введенные против России санкции (рос.)
  43. Ще п'ять країн ввели санкції проти Росії
  44. США опять ужесточают санкции против России (рос.)
  45. Минфин Франции заявил об отсутствии условий для передачи Мистралей (рос.)
  46. Франция закрыла российским морякам доступ на борт «Мистраля», — СМИ
  47. Швейцарія вирішила приєднатися до санкцій проти Росії ТВі. 12.11.2014.
  48. Новая Зеландия ввела «негласные санкции» против российских госбанков (рос.)
  49. «Известия»: США запретили поставлять в Россию приборы для научного спутника (рос.)
  50. Обама подписал закон о статусе Украины как союзника США вне НАТО, новых санкциях против РФ и поставках оружия в Украину (рос.)
  51. ЄС запровадив додаткові санкції на інвестицію, послуги і торгівлю з Кримом і Севастополем
  52. Китайские банки присоединились к санкциям против РФ (рос.)
  53. Канада розширила санкції проти РФ: у списку Газпром, Транснєфть, Нічні вовки
  54. «Газпром» и «Транснефть» вошли в расширенный санкционный список Канады (рос.)
  55. США пополнили санкционный список российскими нефтяниками (рос.)
  56. Сім країн Європи долучились до продовження санкцій ЄС проти Криму
  57. Зміни до списку секторальних санкцій(англ.)
  58. Повідомлення про нові санкції на сайті Росбалт(рос.)
  59. Минпромторг США предъявит России уточненные санкции
  60. Russian Sanctions: Addition to the Entity List To Prevent Violations of Russian Industry Sector Sanctions (англ.)
  61. США распространили секторальные санкции на Южно-Киринское месторождение «Газпрома» (рос.)
  62. США ввели нові санкції проти Росії через Крим та Північну Корею
  63. Продление санкций ЕС против России вступило в силу (рос.)
  64. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 549/2015
  65. Україна запровадила масштабні санкції проти Росії
  66. Закрите небо: Кабмін заборонив російським компаніям літати в Україну
  67. ЄС заборонив проводити фінансові дослідження російських банків
  68. Последний гвоздь в крышку гроба инвестиционного климата РФ (рос.)
  69. Russia/Ukraine-related Sanctions and Identifications (англ.)
  70. Обама продлил санкции против РФ, введенные из-за событий в Украине
  71. Рада ЄС повідомила щодо продовження адресних санкцій проти громадян Росії та України
  72. Доповнення до Спеціальних Економічних Заходів (щодо Росії)(англ.)
  73. Канада ввела додаткові санкції щодо Росії
  74. США ввели нові санкції проти російських компаній
  75. США ввели нові санкції проти російських компаній для врегулювання конфлікту в Україні
  76. Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 б/н «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
  77. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 467/2016
  78. http://korrespondent.net/ukraine/events/3789926-ytohy-2012-hosbuidzhet-2017-y-novyi-hlava-odeschyny Итоги 20.12: Госбюджет-2017 и новый глава Одесчины
  79. Russian Sanctions: Addition of Certain Entities to the Entity List, and Clarification of License Review Policy (англ.)
  80. Five more Russians blacklisted in U.S. for human rights abuses — including Putin's ‘chief enforcer’//Windsor Star, 10.01.2107 (англ.)
  81. Україна ввела санкції проти банків з російським капіталом
  82. Заявление Верховного Представителя ЕС от имени Европейского Союза касательно Крыма
  83. Указ №133/2017 (uk). Процитовано 2017-05-17. 
  84. В Україні заблокують доступ до Яндексу, ВКонтакте і Одноклассников - указ Порошенка (uk). Процитовано 2017-05-16. 
  85. У НАТО погодилися, що блокування російських інтернет-ресурсів в Україні є питанням безпеки, а не свободи слова (uk). Процитовано 2017-05-16. 
  86. Трамп нарешті підписав закон про нові санкції проти Росії
  87. Брюссель розширив санкції проти Росії
  88. «Ситуация выглядит практически патовой» (рос.)
  89. Дожитие с отжатием / Российская пенсионная система превращается в классическую финансовую пирамиду (рос.)
  90. Динамика курса USD ЦБ РФ, руб. (рос.)
  91. Квартальная прибыль «Роснефти» сократилась в 143 раза (рос.)
  92. Російський рубль знову б'є «антирекорд». Економічна правда. 14.11.2014.
  93. Доля России в торговле ЕС товарами резко сократилась (рос.)
  94. Советник Путина оценил стоимость оживления экономики в 19 трлн рублей (рос.)
  95. Словакия грозит наложить вето на санкции против России (рос.)
  96. Словакия и Чехия выступают против новых санкций ЕС в отношении России (рос.)
  97. Словакия, Венгрия, Чехия и Кипр против введения новых санкций в отношении России (рос.)
  98. Крім Фінляндії, введення нових санкцій проти РФ блокувала Італія
  99. Президент Сербии: страна не будет участвовать в санкциях против РФ (рос.)
  100. Сербия отказалась вводить санкции против РФ (рос.)
  101. МИД РФ опубликовал список граждан США, которым закрыт въезд в Россию (рос.)
  102. Кадыров запретил въезд в Чечню президенту США и чиновникам Евросоюза (рос.)
  103. РФ заборонила постачання м'яса, овочів, риби і молочки з країн, які ввели санкції
  104. Россия ограничила госзакупки из ЕС и США (рос.)
  105. МИД России предложил Евросоюзу обоюдный отказ от санкций
  106. Siemens подал иск к ТПЭ из-за турбин в Крыму
  107. Володимр Прядко (06.08.2014). Чи їстимуть поляки більше яблук?. polradio.pl. Polskie Radio S.A. Процитовано 20.08.2014. 
  108. Apple обошла по стоимости весь рынок акций России(рос.)
  109. Норвежской рыбе ограничили путь в Россию (рос.). 24 серпня 2015. Процитовано 28 серпня 2015. 
  110. Росія заборонила казахстанцям їсти норвезьку рибу(рос.)
  111. Россільгоспнагляд домагається заборони ввезення в Митний союз норвезької риби(рос.)
  112. Экспорт сельхозпродукции из Европы вырос на 5 % благодаря российскому продэмбарго (рос.)

ПосиланняРедагувати