Комсомольська правда

«Комсомо́льська пра́вда» (рос. Комсомольская правда) — щоденна російська газета, що була заснована 13 березня 1925 року. У радянський період під цею ж назвою — орган ЦК ВЛКСМ. Створена відповідно до рішення XIII з'їзду РКП (б). Перший номер газети вийшов 24 травня 1925 року накладом 31 тис. примірників.

Комсомольська правда

K pravda logo.svg

Логотип
Країна Flag of Russia.svg Росія
Тип Щоденна газета
Тема політика, економіка, спорт, здоров'я, новини, наука
Мова російська
Жанр інформація
Видавець ЗАТ «Видавничий будинок „Комсомольська правда“»
Формат А3

Засновано 1925
Власник Холдинг "Медіа-партнер"
Головний редактор Володимир Сунгоркін
Головний офіс Москва, Старий Петровсько-разумовській проїзд, б.1/23, стор. 1.
Наклад Щодений випуск — 0,7 млн екз., «товстушка» — 3,0 млн екз.
ISSN 0233-433X

kp.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
CMNS: Комсомольська правда у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Газета спочатку орієнтувалася на молодіжну аудиторію, тому в ній було багато науково-популярних і пригодницьких статей. У 19601970-х роках в ній працювали такі журналісти як Голованов і Песков. З початком перебудови в газеті почали з'являтися соціально-критичні статті, які ще більше підвищили популярність газети. В кінці 1980-х років її наклад досягав 20 млн примірників.

«Комсомольська правда» перша в країні випустила кольорову газету: 23 лютого 1984 року вийшов у світ перший номер додатку до газети — тижневик «Співбесідник». Він став культовим виданням для тих, кому тоді було 20. Наклад газети за рекордний термін досяг 1 мільйона 350 тисяч примірників. 1992 року відбулося мирне «розлучення» «Співбесідника» з «Комсомольською правдою» і тижневик реєструвався як самостійне видання. C 1 грудня 1990 року «Комсомольська правда» перестала бути органом ЦК ВЛКСМ, перетворившись на «Всесоюзну щоденну газету». 19 серпня 1991 під час Серпневого путчу газета була заборонена ДКНП і вперше за всю історію не вийшли по графіку номера 19 і 20 серпня. Але вже 21 серпня газета надрукувала всю хроніку подій путчу як історичний документ. У 19902000-і від суспільно-політичної тематики газета помітно змістила акцент уваги на світську хроніку, життя знаменитостей і розвагу читача, ставши одним з найбільших «таблоїдів». Політичний огляд в газеті залишився, але став займати менше місця. Починаючи з 1993 виходить тижневик «Комсомольська правда» (іноді званий «товстуха») із збільшеним об'ємом. Його наклад значно перевищує наклад щоденного номера і досягає 3,1 мільйонів примірників.

До 2005 року тижневик виходив по п'ятницях, потім по четвергах. У серпні 2000 року газета першої опублікувала список 118 членів екіпажа затонулого підводного човна «Курськ». В понеділок, 13 лютого 2006 року згорів весь шостий поверх будівлі, де розташовувалася московська редакція «Комсомольської правди». Незважаючи на пожежу, «Комсомолка» залишилася працювати на вулиці «Правди». Редакцію перенесли в будівлю колишньої поліклініки на вул. «Правди», 15. На початку серпня 2007 року «Комсомольська правда» змінила адресу і переїхала на Старий Петровсько-разумовській проїзд (станція метро «Динамо»), де і знаходиться досі. Видавничий будинок займає 3 поверхи в 8-поверховій будівлі Московського швацького об'єднання «Вимпел» (засновано 1914 року), яке здає значну частину своїх площ під комерційні і інші організації.

КритикаРедагувати

Комсомольську правду часто критикують за тенденційну подачу матеріалу і/або випадки публікування «качок» (неперевіреної інформації). У 1982 році КП опублікувала статтю «Рагу з Синього птаха», написану по листу видних діячів культури. У статті неконструктивній критиці була піддана рок-група «Машина врємєні». Стаття стала помітною подією в контексті боротьби з самодіяльною музикою в цей період, і викликала обурення аудиторії КП.

У N125 від 26.08.2008 на стор. 5 опублікувала фотографію Пола Маккартні, якому президент України Віктор Ющенко нібито подарував сорочку з написом «Дякую тобі, Боже, що я не москаль!», з викривальними коментарями заступника головного редактора газети Леоніда Захарова. Згодом з'ясувалося, що дарована сорочка була білою, а напис сфальсифіковано — його було додано у фотографію засобами редактора зображень.[1] Редакція пізніше визнала помилку, видалила статтю і опублікувала спростування. На думку головного редактора газети «Новий Дністровський кур'єр» Сергія Ільченко, «Сайт „КП“ взагалі перенасичений грубими провокаціями такого роду — він відверто працює на конфронтацію між Україною і Росією».

У 2018 році Інститут масової інформації та texty.org.ua дослідили топ-50 українських інформаційних сайтів, щоб створити рейтинг медіа за ненадійністю. Комсомольська правда отримала перше місце, бо містила найбільше маніпуляцій та фейків: було виявлено 64 достовірних новини, 9 новин із ненадійними джерелами інформації, а також 27 недостовірних новин. Серед цих новин 15 новин мали маніпулятивні заголовки, 37 новин використовували маніпуляції з емоціями. Також було виявлено 5 фейків та 6 новин, які містили мову ворожнечі. КП потрапила у дослідження, бо входить у топ-50 видань, які найбільше читають в Україні. Українська «дочка» КП, «Комсомольська правда в Україні», перебуває на 11-му місці антирейтингу[2][3].

16 вересня 2019 року в «Комсомольській правді» з'явилася стаття «Польща зробила все, щоб Сталін напав на неї через 17 днів після Гітлера»[4]. Матеріали, в яких Польщу звинувачують у тому, що на неї напали солдати СРСР обурили багатьох росіян і поляків.

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела і літератураРедагувати

  • Первые пятьдесят «Комсомольская правда» 1925-1975. — Москва : Правда, 1975. — 591 с. (рос.)