Deutsche Welle

міжнародний німецький громадський ЗМІ

Deutsche Welle (досл. укр. «Німе́цька хви́ля») — німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння. Член суспільно-правового телерадіоконсорціуму ARD. Правління розміщене в Бонні, телевізійний підрозділ DW-TV розташований у Берліні. Німецька хвиля транслює радіо- й телепередачі, а також має інтернет-пропозиції тридцятьма мовами, зокрема й українською.

DW
Deutsche Welle
Радіостудія в Бонні, будівля Schürmann-Bau
Країна Німеччина Німеччина
Зона мовлення Земля Земля
Час мовлення цілодобово
Мова мовлення німецька, англійська
Центр керування Берлін
Формат
зображення
16:9
Тематика каналу інформаційно-розважальна
Дата початку
мовлення
1953
Власник(и) Уряд Німеччини
Слоган Серце Європи (англ. At the heart of Europe)
Сайт Українська служба

«Німецька хвиля» заснована 3 травня 1953 року. До 2003 року станція базувалася в Кельні, проте на 50-річчя центр трансляції перемістився до Бонна в нім. Schürmann-Bau («Будівля Шюрманна»), у Боннському міжнародному діловому кварталі (урочистості відбулися 27 липня).

За часів існування СРСР і «холодної війни», «Німецька хвиля» була одним із провідних західних радіо-ЗМІ, що передавала вільну інформацію мовами народів СРСР про життя в «Країні Рад» та у вільному світі, що придушувалася радянською цензурою. На території Радянського Союзу передачі «Німецької Хвилі» «глушилися» засобами активної радіоелектронної боротьби («шумотрон»), а саму радіостанцію радянська пропаганда прилічувала до так званих «Ворожих голосів».

Історія

ред.

3 травня 1953 року «Німецька хвиля» вперше вийшла в радіомовлення німецькою мовою. З привітання «Дорогим землякам у всьому світі» тоді звернувся перший федеральний президент Німеччини Теодор Хойс. 11 червня 1953 року між членами співдружності громадсько-правових радіостанцій (ARD) підписується договір про заснування радіостанції Deutsche Welle на коротких хвилях.

Відповідальними за мовлення радіостанції були Північно-західнонімецька радіостанція (NWDR) та Західнонімецька радіостанція (WDR) у Кельні. Вже через рік Deutsche Welle вела програми англійською, французькою, іспанською, португальською та польською мовами.

26 жовтня 1960 року, німецький парламент ухвалив закон про заснування радіостанцій «Німецької хвилі» від 29 листопада 1960 р., у ньому йшлося, що радіостанція повинна транслюватися на коротких хвилях для Німеччини та всієї Європи. 16 грудня 1960 року закон набув чинності, відповідальність за мовлення Deutsche Welle з NWDR та WDR була скасована. Однак «Німецька хвиля», яка розташовувалась у Кельні, 7 червня 1962 року приєдналась до ARD, тому зв'язок між ними відновився.

1962 року програма радіо розширилась. Додатково передачі «Німецької хвилі» виходили перською, турецькою, російською, чеською, словацькою, угорською, сербською та хорватською мовами.

З 1963 р. мовлення велось мовою суахілі для жителів Африки, а також індонезійською, болгарською, румунською та словенською мовами. Цього ж року програми Deutsche Welle почали виходити на телебаченні. З 1964 р. «Німецька хвиля» вела мовлення грецькою, італійською, гінді та урду (офіційна мова Пакистану), а з 1970 афганськими мовами пушту та дарі. 1974 р. група Stieldorf спроєктувала та розпочала роботи з будівництва в Кельні радіостудії для Deutsche Welle та DLF, відкриття якої відбулося 1980 року.

DW українською

ред.

Розділ DW українською з українськомовною новинною стрічкою та українськомовними радіопередачами з'явився на сайті організації 27 березня 2000 року[1] 2011 року DW українською припинило радіомовлення українською, яке до цього велося на коротких хвилях.[2].

Після Революції гідності 2013 року, німецьке керівництво DW значно розширило свою діяльність в Україні, зокрема відкрили власний корпункт у Києві;[2] до цього, як і більшість світових ЗМІ, новини про Україну зі зазвичай дуже упередженим висвітленням, створювали переважно російські журналісти з корпункту у Москві. Також тоді ж 2013 року підрозділ DW українською розпочав власний однойменний україномовний телеканал з різноманітними інфомаційно-просвітницькими телепрограмами, що стали поширюватися за технологією OTT в Youtube (канал не мовить наживо цілодобово, а лише мовить менше години на добу в запису). Окрім того DW українською збільшила присутність у соцмережах та створили сторінки DW українською на Facebook та Twitter[2].

Керівництво

ред.

Керівництво установою здійснюють:

  • Рада Німецької хвилі ('Rundfunkrat), 2 члени якої призначаються від Бундестагом і Бундесратом, 3 - федеральним урядом (наразі ними є статс-секретарі міністерства закордонних справ і міністерства економічного розвитку та співробітництва, уповноважений Федерального уряду з питань культури та масової інформації), по одному від євангелічної та католицької церков Німеччини, також по одному представнику надають Центральна рада Євреїв Німеччини, Федеральний союз підприємців, профспілки, Німецький спортивний союз, Німецька рада з культури, Німецька академія мови та літератури, Конференція ректорів вищих навчальних закладів та товариства InWЕnt[3];
    • Комітет із програм (Programmausschuss);
    • Комітет з дистрибуції (Ausschuss Distribution);
    • Комітет Академії Німецької хвилі ('Ausschuss DW Akademie);
  • правління ('Verwaltungsrat), яку призначала Рада Німецької хвилі;
  • директор (Intendent), призначається радою Німецької хвилі.

Планування завдань Німецької хвилі на трирічний період проходить процес схвалення Бундестагом[4].

Директори

ред.
  • Крістоф Ланц (з 2002)

Відділи

ред.
  • Адміністративна дирекція (Verwaltungsdirektion) (адміністративно-управлінський персонал)
  • Юридичний департамент (Justitiariat)
  • Програмний директорат (Programmdirektion)
    • Відділ планування
    • Відділ Росії та Східної Європи
    • Відділ Туреччини
    • Відділ Європи
    • Відділ Близького та Середнього Сходу
    • Африканський відділ
    • Відділ новин
    • Відділ політики та суспільства
    • Відділ культури
    • Відділ спорту
    • Відділ економіки, науки та освіти
    • Головний редактор
      • Вашингтонська студія
      • Студія в Брюсселі
      • Студія в Москві, розпочала роботу у 2015 році в оновленому приміщенні[5], закрита 3 лютого 2022 року, а акредитацію її співробітників відкликано
      • з 8 березня 2022 року студія в Ризі[6].
  • Директорат дистрибуції та технологій (Direktion Distribution und Technik)[7]


Фінансування

ред.
  • Фінансується з державної скарбниці Німеччини[8] по 270-280 млн євро щорічно[9], допускається залучення спонсорських коштів і пожертвувань.

Профспілки

ред.

На 2010 рік загальний штат DW становив 1,5 тисячі осіб. Працівники Німецької Хвилі утворюють Мовну спілку ДВ (Senderverbandes DW). Також існує виробнича група Німецької спілки журналістів на Німецькій Хвилі ( DJV-Betriebsgruppe in der DW), а також загальна рада трудового колективу Німецької Хвилі (Gesamtpersonalrats der DW), місцева рада трудового колективу Німецької Хвилі в Бонні (Örtliche Personalrat der DW in Bonn) і місцева рада трудового колективу Німецької Хвилі в Берліні[10].

Членство

ред.

З моменту свого заснування установа є членом міжнародної організації «Європейського союзу радіомовлення». Директор Німецької Хвилі має право брати участь у загальних зборах Робочого співтовариства державних установ радіомовлення ФРН з правом вирішального голосу, при цьому він жодного разу не був головою співтовариства.

Активи

ред.

Установі належать:

  • радіобудинок у Бонні, з якого ведеться радіомовлення і виходять випуски відеогазети «ДВ (Нахріхтен)», розповсюдження радіопередач за допомогою радіохвиль здійснював радіоцентр у Юліху (Kurzwellenzentrum Jülich'), що належить Deutsche Bundespost;
  • телецентр у Берлін, з якого ведеться телемовлення, поширення радіопередач.
  • товариство з обмеженою відповідальністю «ДВ Медіа Сервісес» (DW Media Services GmbH)[11]

Цензура

ред.

28 жовтня 2021 року сайт каналу «Німецька хвиля» було заблоковано в Білорусі, це було пояснено звинуваченням у поширенні сайтів на матеріали, визнані екстремістськими білоруським судом[12]. У березні 2022 року суд Центрального району Мінська визнав екстремістськими матеріалами Telegram-канал «DW Білорусь» та логотип Deutsche Welle[13]. У квітні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь оголосило «DW Білорусь» екстремістським формуванням[14].

3 лютого 2022 року, російська влада заборонила мовлення в Росії німецької медіакорпорації «Німецька хвиля», позбавила її кореспондентів акредитації та закрила корпункт у Москві. Це зроблено у відповідь на заборону мовлення у Німеччині державного російського телеканалу RT[15].

Цифрове мовлення DW

ред.

Цифрове супутникове мовлення

  • Транспондер 11627 (супутник Astra 1M) - DW TV[16]
  • Транспондер 12380 (супутник Astra 4A) - DW (Deutsch)[17]
  • Транспондер 11977 (супутник Nilesat 201) - DW Arabia[17]

Примітки

ред.
  1. Що ви думаєте про українську редакцію «Німецької хвилі»? 27 березня 2000 року вийшла в ефір перша передача радіо Deutsche Welle українською мовою. dw.com/uk/. 23.03.2010
  2. а б в 65 років DW: 30 мов — одна хвиля. dw.com/uk/. 05.06.2018
  3. [https: //web. archive.org/web/20160705055839/http://www.dw.com/popups/pdf/1275486/dw-gesetzpdf.pdf [Архівовано 2016-07-05 у Wayback Machine.] Закон ФРН про Німецьку хвилю]
  4. Bundestag billigt Aufgabenplanung der Deutschen Welle [Архівовано 2022-02-07 у Wayback Machine.], Bundestag.de, перевірено 07.02.2022
  5. Deutsche Welle відкриває нову телестудію в Москві. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  6. Московський офіс Deutsche Welle переїжджає до Риги. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  7. {struktur der DW (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  8. Who finances DW?. Deutsche Welle. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  9. bigenc.ru/world_history/text/2258485 НІМЕЦЬКА ХВИЛЯ - Велика російська енциклопедія - електронна версія. bigenc.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 червня 2022.
  10. {ORGANIGRAMM (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 27 травня 2020.
  11. DW Media Services: Guido Schmitz und Patrick H. Leusch neue Geschäftsführer. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
  12. В Білорусі заблокували низку іноземних ЗМІ (укр.). РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  13. Сергей Ромашенко (9 березня 2022). DW критикует признание ее контента в Беларуси экстремистским. Deutsche Welle (рос.). Процитовано 30 квітня 2024.
  14. Катерина Дячук (30 квітня 2024). Гендиректор DW розкритикував визнання "DW Білорусь" "екстремістським". Інститут масової інформації.
  15. Росія заборонила роботу в країні німецької медіакорпорації DW. 18:45. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  16. Astra 1M. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
  17. а б Germany TV Channels. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.

Посилання

ред.