Пушту

індо-іранська мова, одна з державних мов Афганістану

Пушту́ (پښتو‎ (Pəx̌tó), МФА: [pəʂto]; інколи افغانی (Afghāni), тобто афганська мова) — мова пуштунів, належить до південної підгрупи східної групи іранських мов, державна мова Афганістану (разом із дарі).

Пушту
پښتو‎
Поширення пушту:    домінуюча мова    одна з розмовних мов
Поширення пушту:
   домінуюча мова
   одна з розмовних мов
Поширена в Афганістан Афганістан
Пакистан Пакистан
Регіон Південна Азія
Носії 50-60 млн. (оцінка)
Місце 33
Писемність арабська абетка і арабське письмо
Класифікація

Індоєвропейські мови

Індоіранські мови
Іранські мови
Південно-східна підгрупа
Офіційний статус
Державна Афганістан Афганістан
Регулює Академія наук Афганістану
Коди мови
ISO 639-1 ps
ISO 639-2 pus
ISO 639-3 pus

Голосні

ред.
Попередній
щасливий
Середній
щасливий
Задній
щасливий
Верхній
ліфт
i u
Середній
ліфт
e ə o
Нижній
ліфт
a ɑ

Приголосні

ред.
Губний Зубний Альвеолярний Ретрофлексний Постальвеолярний Палатальний Задньоязиковий Увулярний Глотальний
Носовий m n ɳ
Вибуховий p b t̪ d̪ ʈ ɖ k ɡ q ʔ
Африкати t͡s d͡z t͡ʃ d͡ʒ
Фрикативний f s z (ʂ ʐ) ʃ ʒ (ç ʝ) x ɣ h
Апроксиманти l j w
Ротичний r ɭ̆

Діалекти

ред.

Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. Кандагар) і східний (м. Пешавар).

В пушту багато приголосних (30). Наголос динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: пе́ша — випадок, пеша́ — наслідування.

Граматика

ред.

Граматичній будові властиві флексія імен, два відмінки (прямий і непрямий), два роди (чоловічий і жіночий). Часів дієслова два: теперішньо-майбутній і минулий. Способів — три: дійсний, умовний, наказовий. Інфінітив дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі іменника чоловічого роду множини. Синтаксис характеризується ергативною конструкцією.

Алфавіт

ред.

Алфавіт створений на основі арабо-перської графіки. В пушту багато запозичень з арабської, таджицької, перської, індійської та тюркських мов.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
 
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою пушту
لومړی مخ