Гессен

земля Німеччини, розташована в її центрі

Гéссен (нім. Land Hessen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в центральній частині країни. Столиця — місто Вісбаден. Сусідами землі є Північний Рейн — Вестфалія, Нижня Саксонія, Тюрингія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц. Утворена 1945 року. Площа — 21 114,94 км². Населення — 6 293 154 (31 грудня 2020)[1]. На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. ХДС і Зелені очолюють земельний уряд. Голова уряду — Фолькер Буфф'є (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 28 жовтня 2018 року, в ньому представлені такі партії: ХСД (40 депутатів), СДПН (29), Зелені (29), Ліві (9), ВДП (11), АдН (19). Має 5 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 292,016 млрд (2018)[2]. Борг землі становить 39,140 млрд € (30 вересня 2018)[3]. Рівень безробіття — 4,2 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-HE.

Гéссен
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн: Пісня Гессена
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Вісбаден
Площа 21 114,94 км²
Населення 6 293 154 (31 грудня 2020)[1]
Густота 298 осіб/км²
Утворена 1945
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 292,016 млрд (2018)[2]
Борг 39,140 млрд € (30 вересня 2018)[3]
Голова Фолькер Буфф'є (ХДС)
Уряд ХДС і Зелені
Ландтаг ХСД (40 депутатів), СДПН (29), Зелені (29), Ліві (9), ВДП (11), АдН (19)
Останні вибори 28 жовтня 2018
Наступні вибори жовтень 2023
Голосів у Бундесраті 5
ISO DE-HE
Сайт www.hessen.de

Назва ред.


Географія ред.

 
Фізична карта Гессену

Земля Гессен знаходиться в самому центрі Німеччини і межує з землями Північний Рейн-Вестфалія, Нижня Саксонія, Тюрингія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц. Загальна протяжність кордонів — 1410,736 кілометра

Столиця Вісбаден. Найбільші міста: Франкфурт-на-Майні, Кассель, Дармштадт, Оффенбах-на-Майні. Місцеві особливості: долини річок Рейн і Майн, гори Таунус, багаті на мінеральні джерела, як Бад-Гомбург і Вісбаден, див. також Швабія.

Історія ред.

Назва Гессен (лат. Hassia) походить від давньогерманського племені гесси, які були родичами хаттів.

В VVI століттях територія Гессена увійшла до складу Франкської держави і була частиною області Франконія. 1137 року з Франконії було виділено графство Гессен і передано в управління ландграфам Тюрингії. Але після закінчення династії тюринзьких ландграфів у 1247-му спалахнула боротьба за Гессен між різними феодалами Німеччини. Зрештою Гессен зі столицею у Касселі став самостійним ландграфством та імперським князівством (з 1292). У XV столітті до Гессена було приєднано графства Каценельнбоген та Ганау на Майні і Райні, а 1567 року Гессен розділився на дві держави — Гессен-Кассель та Гессен-Дармштадт.

У 1803 Гессен-Кассель отримав права курфюрства і нову назву — Кургессен, але програв війну з Пруссією і став її провінцією у 1866. Гессен-Дармштадт став великим герцогством у 1806, а в 1871-му увійшов до складу Німецької імперії як окрема монархія (ліквідована у 1918-му), в 19191945 роках окрема земля. В 19451949 з обох частин утворена федеральна земля Німеччини — Гессен.

Адміністративний поділ ред.

Адміністративний поділ
 KasselLandkreis KasselWerra-Meißner-KreisSchwalm-Eder-KreisLandkreis Waldeck-FrankenbergLandkreis Hersfeld-RotenburgLandkreis FuldaVogelsbergkreisLandkreis Marburg-BiedenkopfLahn-Dill-KreisLandkreis Limburg-WeilburgLandkreis GießenMain-Kinzig-KreisWetteraukreisRheingau-Taunus-KreisHochtaunuskreisWiesbadenMain-Taunus-KreisKreis Groß-GerauFrankfurt am MainOffenbach am MainLandkreis OffenbachDarmstadtLandkreis Darmstadt-DieburgKreis BergstraßeKreis BergstraßeOdenwaldkreisBaden-WürttembergRheinland-PfalzBayernNordrhein-WestfalenNiedersachsenThüringen
3 округи, 5 незалежних міст, 21 район, 426 комун

З 1981 року землю поділено на три адміністративні округи: Дармштадт, Гіссен і Кассель. У адміністративні округи входять, своєю чергою, 21 район, 426 громад і п'ять так званих вільних міст.

Райони ред.

Округ Дармштадт

Округ Гіссен

Округ Кассель

Незалежні міста ред.

  1. Дармштадт (Darmstadt DA)
  2. Франкфурт-на-Майні (Frankfurt am Main F)
  3. Кассель (Kassel KS)
  4. Оффенбах-на-Майні (Offenbach am Main OF)
  5. Вісбаден (Wiesbaden WI)

Ландтаг ред.

 
Фолькер Буфф'є, голова земельного уряду з 2013 року.

Розподіл місць у Гессенському ландтазі за результатами виборів 2018 року. Уряд очолює коаліція ХДС і Зелених.

9
29
29
11
40
19
29 29 11 40 19 

Розподіл 137 місць:


Населення ред.

Релігія: 61 % протестанти, 33 % римо-католики.

Господарство ред.

Виробляють вино, деревину, хімікати, автомобілі, оптичні прилади, електричні машини.

Примітки ред.

  1. Bevölkerung in Hessen am 31.12.2020 nach Gemeinden (Landkreise und kreisfreie Städte sowie Gemeinden, Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011) (нім.)
  2. Bruttoinlandsprodukt von Hessen seit 1970. statista.com. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 4 травня 2020. 
  3. Pressemitteilung Nr. 510 vom 20. Dezember 2018. www.destatis.de. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 4 травня 2020. 
  4. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019. 
  5. Зенон Кузеля. Наукова хроніка: Антропольоґія, археольоґія і етноґрафія в західноєвропейській науковій літературі останніх років.//Записки НТШ, 1904, том LIX. — С. 39.
  6. Brockhaus-Enzyklopädie. Neunzehnte, völlig neu bearbeitete Auflage, Leipzig-Mannheim, 2001, Bd. 33, S. 539.

Джерела ред.

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання ред.

  Північний Рейн-Вестфалія   Нижня Саксонія
  Рейнланд-Пфальц     Тюрингія
  Баден-Вюртемберг   Баварія