Да́рмштадт (нім. Darmstadt) — місто в Німеччині, розташоване в південній частині федеральної землі Гессен. 1997 року Дармштадт отримав офіційний статус «Міста наук» (нім. Wissenschaftsstadt).

Дармштадт
нім. Darmstadt
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
49°52′ пн. ш. 8°39′ сх. д. / 49.867° пн. ш. 8.650° сх. д. / 49.867; 8.650
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Гессен
Столиця для Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Starkenburg Provinced і Велике герцогство Гессен

Межує з

— сусідні нас. пункти
Дармштадт-Дібург, Оффенбах ?
Засновано бл. 950
Площа 204,01 км²
Населення 141 471 чол. (2007)
Висота НРМ 144 м
Водойма Darmbachd, Modaud, Ruthsenbachd
Назва мешканців нім. Heiner[1]
Міста-побратими Ужгород.Україна
Телефонний код (49) 511, 0511 в Німеччині
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DA
GeoNames 3220962
OSM r62581  ·R
Поштові індекси 30001-30669
Міська влада
Мер міста Ханно Бенц
Вебсайт www.darmstadt.de
Мапа
Мапа


CMNS: Дармштадт у Вікісховищі

Раніше Дармштадт був столицею суверенної країни, Великого герцогства Гессен, а потім Народної землі Гессен, федеральної землі Німеччини. Як столиця дедалі процвітаючого герцогства, місто набуло певної міжнародної популярності. У XX столітті промисловість (особливо хімічна), а також великі галузі науки та електроніки (а згодом і інформаційних технологій) ставали все більш важливими, і досі є основною частиною економіки міста.

Історія

ред.

Вперше згадується в кінці XI століття під назвою Darmundestat.

Місцеві мешканці вважають, що назва міста походить від слова Дармбах (нім. Darmbach), притока річки, яка колись протікала через місто[2]. Фактично притока отримала свою назву вже після того, як було іменоване місто, а не навпаки[3].

Офіційно було проголошено містом імператором Священної Римської імперії Людвігом IV Баварським в 1330 році, став частиною графства Катценельнбоген (нім. Grafschaft Katzenelnbogen), а пізніше ландграфства Гессен (нім. Landgrafschaft Hessen). Трохи пізніше воно стало місцем проживання великих герцогів Гессенських.

Батьківщина двох дружин російських імператорів: Олександра II — Марії Олександрівни (народжена принцеса Максиміліана Вільгельміна Марія Гессенська) і Миколи II — Олександри Федорівни (народжена принцеса Аліса Гессен-Дармштадтська).

Індустріальна епоха

ред.

У кінці XIX століття місто нараховувало від 10 до 72 тисяч мешканців. 1877 року з'явилась перша Технічна школа, яка в результаті перетворилася на Технічний університет.

У XX столітті Дармштадт став центром образотворчого напрямку модерн (нім. Jugendstil). Щорічні конкурси різноманітних проєктів дали поштовх для будівництва багатьох «архітектурних скарбів» цього періоду. 1937 року, для того, щоб розширити площу Дармштадта, були приєднані сусідні місцевості, в 1938 році місто здобуло незалежність.

Нацистська Німеччина

ред.

У 1942 році понад 3 000 євреїв із Дармштадта спочатку були змушені потрапити в табір, розташований у Liebigschule, а згодом депортовані до концентраційних таборів.[4]

Декілька видатних учасників німецького руху опору проти нацистів були громадянами Дармштадта, у тому числі Вільгельм Лойшнер[en] і Теодор Хаубах[en], обидва страчені за опозицію до режиму Гітлера.[5][6]

Перші бомбардування Дармштадту прийшлися на 30 липня 1940 року, і ще 34 повітряні нальоти відбулися до кінця війни. Старий центр міста був значною мірою зруйнований під час британського бомбардування 11–12 вересня 1944 року.[7] Ця атака була прикладом «бомбардування території» з використанням фугасних і запальних бомб одночасно. Таким чином відбувається самопідтримуваний процес горіння, під час якого вітер, створюваний вогнем, забезпечує продовження горіння.[8] Під час цієї атаки було вбито від 11 000 до 12 500 жителів, а від 66 000 до 70 000 залишилися без даху над головою.[4] Післявоєнна відбудова проводилася у відносно простому архітектурному стилі, хоча ряд історичних будівель було відновлено до їх первісного вигляду після захоплення міста 25 березня 1945 року американською 4-ю бронетанковою дивізією.[9][10]

Міста-побратими

ред.

Дармштадт є містом-побратимом з наступними містами:

Уродженці

ред.
  • Йоган Якоб Кауп (1803–1873) — натураліст і прихильник натурфілософії[12]
  • Юстус фон Лібіх (1803–1873) — хімік, засновник органічної хімії[13]
  • Карл Мук (1859–1940) — диригент
  • Олександра Федорівна (1872—1918) — остання російська імператриця 1894—1917, дружина Миколи ІІ
  • Карл Плагге (1897—1957) — німецький військовий інженер, котрий рятував євреїв під час Голокосту в Литві
  • Карл Вольф (1900—1984) — один із вищих офіцерів СС, обергрупенфюрер СС і генерал військ СС
  • Ґюнтер Штрак (1929—1999) — німецький актор кіно, театру та телебачення.

Див. також

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. https://www.darmstadt-stadtlexikon.de/h/heiner.html
  2. DarmStadtBach [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.] (renaturation project website of the city authorities, in German)
  3. Wo kommt er her, wo will er hin? [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Darmstaedter Echo, 2007-12-03, in German. Retrieved 2008-01-05.)
  4. а б Darmstädter Stadtgeschichte 20. Jahrhundert. Архів оригіналу за 10 квітня 2007.
  5. Leuschner, Wilhelm. www.darmstadt-stadtlexikon.de. Процитовано 14 листопада 2023.
  6. Haubach, Theodor. www.darmstadt-stadtlexikon.de. Процитовано 14 листопада 2023.
  7. Brandnacht. www.darmstadt-stadtlexikon.de. Процитовано 14 листопада 2023.
  8. Zeitgeschichte in Hessen - Daten · Fakten · Hintergründe : Entdecken : LAGIS Hessen. www.lagis-hessen.de. Процитовано 14 листопада 2023.
  9. Darmstadt, Wissenschaftsstadt. 75. Jahrestag der Befreiung Darmstadts von Krieg und Nationalsozialismus. www.darmstadt.de (нім.). Процитовано 14 листопада 2023.
  10. Am Langen Ludwig hing die weiße Fahne. www.fr.de (нім.). 4 лютого 2019. Процитовано 14 листопада 2023.
  11. Magistrat beschließt einstimmig Städtepartnerschaft mit der israelischen Stadt Nahariya [Міська рада одноголосно затвердила побратимство з ізраїльським містом Нагарія]. www.darmstadt.de (нім.). Wissenschaftsstadt Darmstadt. Процитовано 23 червня 2023.
  12. Kaup, Johann Jakob. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 15. Процитовано 14 листопада 2023.
  13. Liebig, Justus von. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 16. Процитовано 14 листопада 2023.