Модерн (мистецтво)
Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) або а́р-нуво́ (від фр. L'Art Nouveau — нове мистецтво) — стиль у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.
Стиль здобув різні назви у різних країнах. У Бельгії й Франції — «нове мистецтво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «молодий стиль» (нім. Jugendstil), в Італії — «квітковий стиль» (італ. stile floreale) або «стиль Ліберті», у Великій Британії — «сучасний стиль» (англ. modern style), у США — «стиль Тіфані» (англ. Tiffany style), в Австрії, Україні — «сецесія», у скандинавських країнах — «національний романтизм».
Загальна характеристика Редагувати
Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.
Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.[1][2]
Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.
Періодизація та підстилі Редагувати
- протомодерн
- ранній модерн
- пізній модерн (модерн-класицизм, модернампір)
- раціональний модерн
Головні представники Редагувати
- Австрія: художники Густав Клімт, Коломан Мозер
- Велика Британія: художник-ілюстратор Обрі Бердслі
- Бельгія: архітектор Віктор Орта (або Хорта, 1861—1947), скло Рене Лалік
- Іспанія: архітектор Антоніо Гауді
- Російська імперія: архітектори Федір Шехтель, Петро Бойцов (1849—1918), Кекушев Лев Миколайович (1862—1917), Олександр Іванович фон Гоген (1856—1914)
- США: лампи і вироби з металу Тіффані Луїс Комфорт
- Україна: архітектори Городецький Владислав Владиславович, Артинов Григорій Григорович, Тадеуш Обмінський, архітектор-будівничий Левинський Іван Іванович, скульптор зі Львова Юліан Марковський, художники Модест Сосенко, Юліан Буцманюк, Олена Кульчицька
- Франція: архітектор Ектор Гімар, мебляр Еміль Галле, ювелір Рене Лалік, Александр Шарпентьє (графік, скульптор, медальєр, дизайнер інтер'єрів)
- Чехія: рекламний художник-ілюстратор і плакатист Альфонса Мухи
- Швейцарія: художник Фердинанд Годлер
- Велика Британія: дизайнер інтер'єрів і екстер'єрів Чарльз Ренні Макінтош
Архітектура (ар нуво) Редагувати
Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.
Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).
Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта (Бельгія). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор Шехтель Федір Осипович, який широко використовував як елементи історичних стилів (готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш сміливим був архітектор Олександр фон Гоген, що дотримувався стилістики еклектика. Тонкий стиліст, він проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити фасади в будь-якому історичному стилі, як і її інтер'єри. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що набув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його проекту Дворянського земельного банку, вибудованому в містах Пенза та Чернігів, варіант в стилі північний модерн в місті Самара. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від пафосного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.
Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді у місті Барселона, що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в Іспанії , Франції та в Італії.
-
Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія» у Відні
-
Готель Ханнон, Брюссель
-
Прага, залізничний вокзал
-
Федір Шехтель, вікно особняка Рябушинського
-
Антоніо Гауді. Барселона, балкон будинку Батльо
Декоративно-ужиткове мистецтво Редагувати
Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:
- вироби зі скла та вітраж
- меблі
- дрібна металева пластика
- ковальство
- ювелірство
- книжковий декор
- театральна афіша
- дизайн інтер'єрів.
Дрібна металева пластика Редагувати
-
Огюст Моро, французький скульптор «Нептун-дитина», бронза
Меблі Редагувати
-
дизайн - Антоніо Гауді, стіл для будуару
-
Дизайнер Йозеф Гофман, крісло
-
Готель Ханон, мозаїка
Інтер'єр Редагувати
-
Кріпта де ла Колонья, парк Гуель
-
-
Спальня Гауді
-
Готель Тассель, сходи (дизайн Віктор Орта, Брюссель)
Портали Редагувати
Вітражі Редагувати
Панно Редагувати
-
У Брюсселі
-
У Празі
-
В Антверпені
-
У Барселоні
Ковальські вироби Редагувати
-
Ворота парку Гуєль у Барселоні
-
Ліхтар у Барселоні, Антоніо Ґауді
-
Ліхтар
-
Металеві ворота
Кахлі доби сецесії Редагувати
-
-
-
-
-
-
Кольорова безрамочна кахля доби сецесії, до 1910
-
-
-
-
Видавничий і книжковий декор, шрифт Редагувати
-
-
-
Чарльз Ренні Макінтош. Обкладинка до Шотландського музичного ревю за 2 пенси, 1896
-
Шрифт «Арнольд Беклін»
-
Максиміліан Пірнер (?), обкладинка журналу, 1899
Екслібриси доби модерну Редагувати
-
Алоїз Балмер, власний екслібрис (кінець 19 ст. ?)
-
Алоїз Балмер, екслібрис Густава Хегі, доктора філософії
-
Алоїз Балмер, екслібрис з музою Кліо
Дерев'яна архітектура доби модерну Редагувати
-
Трускавець. Дерев'яний будинок кінця 19 ст., нині Художній музей Михайла Біласа
-
Апишков Володимир Петрович. Церква ікони Казанської Богородиці, Вириця, Росія
-
Владислав Городецький, с. Мошни. Будівля земської лікарні, 1894
-
Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, головний фасад, поштівка поч. 20 ст. (знищено)
-
Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття (знищено)
Сецесія в Україні Редагувати
-
Будинок Григорія Глібова, Чернігів
-
Залізничний вокзал, Чернівці
-
Арх. В. Городецький. Земська лікарня. Зразок дерев'яної архітектури сецесії, село Мошни
-
Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, Маріуполь
-
Міська забудова на пр. Свободи, Львів
-
Будинок Яна Стика, Львів
-
Архітектор Олександр Лушпинський. Колишня клініка Солецького. Гуцульська сецесія, Львів
-
Чаєрозважувальна фабрика Висоцького, вул вулиця Троїцька, 11, Одеса
-
Архітектор Едуард Брадтман. «Дім невтішної вдови», Київ
-
Будинок прибутковий (колишній осідок банків - HVB Ukraine та ЮніКредітБанку, вулиця Ярославів Вал, 14a, Київ
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.
- ↑ Works of Antoni Gaudí. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.
Література Редагувати
- К. Шорске. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
- Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6
- Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992
- Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
- Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
- Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
- Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
- Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993.
- Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989
- Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999
- Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988.
- Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005 ISBN 5-17-028689-9
- Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998
- Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005 ISBN 5-89832-042-3
- Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999
- Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000
- Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003 ISBN 5-901772-08-3
- Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003.
- Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
- Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980
- Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984
- Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004 ISBN 3-8331-1250-6
- Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 ISBN 978-5-05-006996-2, 1-85627-832-8
- Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987
- Володимир Тимофієнко " Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник ", Київ, 1999
Посилання Редагувати
- Модерн // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 438-447.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Модерн |
- Стиль модерн (Ар-Нуво, Сецесіон, Югендстиль) [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] // culturalproject.org
- http://www.gorod.cn.ua/news_15598.html — [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] статья "Чернигов в стиле «модерн» (рос.)
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |