Вікіпедія

Лушпинський Олександр Онуфрійович

український архітектор, художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лушпинський.

Лушпи́нський Олекса́ндр Ону́фрійович (11 липня 1878, Буцнів — 20 листопада 1943, Львів) — український архітектор, художник.

Лушпинський Олександр Онуфрійович
Народження 11 липня 1878(1878-07-11)
Смерть 20 листопада 1943(1943-11-20) (65 років)
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Національність українці[2]
Країна
(підданство)		  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
CMNS: Лушпинський Олександр Онуфрійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 11 липня[3][4] 1878 року в селі Буцнів на Тернопільщині у сім'ї коваля. Навчався в Тернопільській гімназії[джерело?], протягом 1898—1904 років — на відділі архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був, зокрема, Іван Левинський.[5] Протягом 1904—1919 років працював у фірмі Левинського. Автор або співавтор проєктів багатьох будівель, споруджених фірмою. В багатьох випадках ступінь участі у тому чи іншому проєкті встановити проблематично. Брав активну участь у пошуках українського стилю в архітектурі, на зразок інших національних стилів, що виникали в тогочасній Європі. В архітектурі застосовував ідеї Отто Вагнера.[6] Стиль будівель Лушпинського з елементами народних стилів часто характеризують як «Гуцульська сецесія». Багато будівель виконані в дусі візантійсько-романських стилізацій.[7] Вивчав народне дерев'яне будівництво, зарисовував зразки гуцульських і бойківських будівель (нині зберігаються у Національному музеї Львова).[8] Замальовки дерев'яних церков експонував на першій архітектурній виставці у Львові 1910 року.[9] 1915 року організував персональну виставку в Національному музеї. Пізніше Державна комісія відбудови краю видала альбом проєктів житлових і громадських будинків для села.[10] 1920 року видав альбом малюнків «Дерев'яні церкви Галичини XVI—XVIII ст.»

1930 року митрополит Андрей Шептицький прийняв Лушпинського на посаду реставратора і члена консерваторної комісії греко-католицької митрополії.[11] Восени 1932 року спільно з Іларіоном Свєнціцьким, Володимиром Січинським та М. Струтинською за дорученням Митрополичої капітули брав участь у підготовці матеріалів до реставрації катедри святого Юра у Львові.[12] Член журі конкурсу на проєкт відбудови церкви Святого Духа у Львові (1942).[13]

Помер 20 листопада 1943 року, похований на Личаківському цвинтарі. Із часом могила була втрачена. 2004 року працівниками музею-заповідника «Личаківський цвинтар» ідентифіковано поховання на полі № 18, встановлено надгробну плиту.[14] Іменем Лушпинського 1993 року названо вулицю у Львові, в мікрорайоні Рясне.[15]

Архітектура ред.

Фалеристика ред.

Автор проєкту відзнаки — Хрест УСС «С. У. С.1914»[39]

Світлини ред.

  •  
    Колишня вілла Івана Труша
  •  
    Церква в с. Оброшино
  •  
    Колишня клініка Солецького (вул. Личаківська, Львів)
  •  
    Церква в с. Бориня
  •  
    Церква в с. Угерсько
  •  
    Церква св. Микити в Микитинцях
  •  
    Народний дім у Кам'янці-Бузькій

Примітки ред.

  1. ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 211. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. ↑ http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59556
  3. ↑ Метрична книга народжень с. Буцнів Тернопільського повіту за 1866—1900 р. // ДАТО. — Ф. 487. — Оп. 1. — Спр. 283. — С. 55.
  4. ↑ Є також інша дата — 23 липня; див.: Бірюльов Ю. Лушпинський Олександр Онуфрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 186. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  5. ↑ Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського масштабу // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 347.
  6. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 397. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  7. ↑ а б в Архітектура Львова… — С. 411.
  8. ↑ Архітектура Львова… — С. 396.
  9. ↑ Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 384.
  10. ↑ Данилюк А. Поклонись народному зодчому. — Львів : Свічадо, 1995. — С. 53. — ISBN 5-7707-6685-9.
  11. ↑ Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського… — С. 350.
  12. ↑ Свєнціцький І. Звіт Управи Національного Музею у Львові за 1932 р. (докінчення) // Діло. — 1933. — 28 січня. — № 19 (13258). — С. 3.
  13. ↑ Вуйцик В. Матеріали конкурсу на кращий проєкт відбудови церкви св. Духа при греко-католицькій духовній семінарії у Львові в 1942 році // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. Збірник статей. — Львів : Свічадо, 1994. — С. 159. — ISBN 5-7707-6682-4.
  14. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 213. — ISBN 966-8955-00-5.
  15. ↑ Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 36—37. — ISBN 966-603-115-9.
  16. ↑ Новосядлий, Богдан (2006). Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові (українською) . Тернопіль: Джура. с. 61—62.
  17. ↑ Архітектура Львова… — С. 411; Данилюк А. Поклонись… — С. 53.
  18. ↑ Архітектура Львова… — С. 409, 471.
  19. ↑ Архітектура Львова… — С. 437.
  20. ↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 190. (пол.)
  21. ↑ Архітектура Львова… — С. 482.
  22. ↑ Архітектура Львова… — С. 412.
  23. ↑ Архітектура Львова… — С. 411; Слободян В. М. Церкви Турківського району. — Львів, 2003. — С. 31—33. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-2.
  24. ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 329—330. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  25. ↑ а б Бірюльов Ю. О. Лушпинський Олександр // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 246—249. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  26. ↑ Архітектура Львова… — С. 507.
  27. ↑ Проєкт плебанії в Улазові з Державного архіву в Перемишлі.
  28. ↑ а б Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 267. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  29. ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 235. — ISBN 966-02-0362-4.
  30. ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська… — С. 220.
  31. ↑ Будівничі, Теслі, Бляхарі! // Діло. — 1925. — 27 березня. — № 68 (10451). — С. 6.
  32. ↑ Горникевич Т. «Знівечення церкви на Сихові». (Лист до редакції) // Діло. — 1933. — 20 липня. — № 187 (13426). — С. 4—5.
  33. ↑ Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 154, 157. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
  34. ↑ Нога О. Українська художньо-промислова кераміка Галичини (1840—1940). — Львів : Українські технології, 2001. — С. 183.
  35. ↑ Нога О., Савицький І. Пежанський Григорій — призабутий український будівничий музично-театральних закладів Львова першої половини ХХ століття // Народознавчі зошити. — 2016. — № 5 (131). — С. 1212. — ISSN 1028-5091.
  36. ↑ Олтич. Від старини до сучасного. Важніші місцевості Львівської округи // Рідна Земля. — 1942. — 26 квітня. — № 17 (29). — С. 5.
  37. ↑ Рік спорудження зазначений на самій дзвіниці
  38. ↑ У Микитинцях відзначили століття храму святого Микити. Івано-Франківська Архієпархія Української Греко-Католицької Церкви. Процитовано 25 жовтня 2023.
  39. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лушпинський_Олександр_Онуфрійович&oldid=40768318