Стиборівка

село у Бродівському районі Львівської області, Україна

Сти́борівка (до 1989 року — Стибирівка) — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Село Стиборівка, а також Вербівчик та Орихівчик раніше були підпорядковані Вербівчицькій сільській раді[6]. Населення становить 419 осіб[1].

село Стиборівка
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110250015839
Основні дані
Населення 419[1]
Площа 0,918 км²
Густота населення 456,43 осіб/км²
Поштовий індекс 80670[2]
Телефонний код +380 3266[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°54′02″ пн. ш. 25°18′38″ сх. д. / 49.90056° пн. ш. 25.31056° сх. д. / 49.90056; 25.31056Координати: 49°54′02″ пн. ш. 25°18′38″ сх. д. / 49.90056° пн. ш. 25.31056° сх. д. / 49.90056; 25.31056
Середня висота
над рівнем моря
353 м[4]
Водойми р. Самець
Відстань до
обласного центру
[5] км120
Відстань до
районного центру
[5] км30
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 80673, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Вербівчик[6]
Сільський голова Саква Василь Васильович[6]
Карта
Стиборівка. Карта розташування: Україна
Стиборівка
Стиборівка
Стиборівка. Карта розташування: Львівська область
Стиборівка
Стиборівка
Мапа
Мапа

CMNS: Стиборівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Відстань до колишнього райцентру становить 30 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 30 км[5].

У Стиборівці бере початок річка Самець, ліва притока Серету.

Урочища:

  • Вертиби
  • Мирова
  • Радеччина
  • Соколова яма
  • Сугунова

Населення

ред.

У 1880 році в селі мешкало 486 осіб та 7 осіб — на панському дворі. У 1931 році в селі було 154 домогосподарства, де мешкало 803 особи, 1935 року — 871 особа.

Назва

ред.

За радянської влади село мало назву «Стибирівка». 1989 року селу надали сучасну назву[7].

Назву села пов'язують з словами степи і бори, які колись були у цій місцевості[8].

Бродівський краєзнавець Дмитро Чобіт припускає, що назва села походить від готського слова «stube», тобто — однокімнатний будинок. Слов'яни називали готські будинки «стебами», а само поселення, де були готські будиночки місцеве населення називало Стеборівка[9].

Історія

ред.

У 1528 році село було у власності Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд І надав право володіння Марціну Кам'янецькому селами підкамінського ключа, коди входила й Стиборівка. У 1626 році село перебувало під владою нащадків Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд ІІІ підтверджує за нащадками Кам'янецького привілей Сигізмунда І від 1528 року на володіння селами підкамінського ключа[10].

У 1661—1711 роках село було у власності родини Цетнерів[11].

1865 році в селі засновано філіальну українську школу.

Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)

ред.

20 серпня 1947 року місцевий дільничий Круков спільно з прокурором Бараненком та підрозділом МДБ за сфабрикованими звинуваченнями, у нібито не зданому провіанті на користь держави, забрали у Івана Фігуна всю домашню худобу та січкарню[12]. 31 серпня 1948 року більшовиками під час проведення так званої «ревізії», у місцевого жителя Петра Кутняка було забрано речі особистого вжитку (годинники, срібні ложки, плащ дощовик, браслет, рушники, декілька носовиків та дві пари чоловічої білизни). Під час проведення цієї ж «ревізії» в одній з хат місцевим дільничим Круковим було побито до втрати свідомості Марію Дзвінник[13].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Відсоток
українська 100%

Пам'ятки

ред.
  • Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці з дзвіницею, за усними переказами і записами у Богослужбових книгах с. Загір'я та «Шематизму» 1935—1936 років, збудована у 1702 році в с. Загір'я та 1827 року продана та перевезена до Стиборівки. За іншими джерелами церква збудована у 1605 році[15]. На південний схід від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця накрита пірамідальним дахом, збудована у 1878 році місцевими майстрами Грицьком Саганом та Степаном Дубиною[16]. Церква та дзвіниця внесені до Реєстру пам'яток архітектури Бродівського району Львівської області під охоронними № 1340/1 та № 1340/2 відповідно. У 1839 році парохом місцевої греко-католицької церкви був отець Павло Струменський, уродженець Підкаменя[17].
  • Мурована церква, збудована у 1937—1990-х роках будівничим Василем Хоміцьким за проєктом архітектора Олександра Лушпинського. Розташована на схід від дерев'яної церкви Собору Пресвятої Богородиці[16].

Відомі люди

ред.
  • Михайло Павлінський (псевда — «Верба», «Бродяга»; загинув 2 грудня 1950, Стиборівка) — районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини[18].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини. brody.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 2 січня 2021.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2022.
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2021.
  4. Прогноз погоди в селі Стиборівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. а б в Відстані від села Стиборівка. della.com.ua. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б в Вербівчицька сільська рада. rada.info. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів «Щодо уточнення назв населених пунктів в окремих районах Львівської області» від 19 вересня 1989 року. rada.gov.ua. Верховна рада Української РСР. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — 152 с. — ISBN 966-7544-29-3.
  9. Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 6. (Матеріали сьомої краєзнавчої конференції, присвяченої 70-ій річниці створення української дивізії «Галичина» 19 квітня 2013 року) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2013. — С. 82—87. — ISBN 966-7544-57-7.
  10. Podkamień 1528 i 1626 // Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskiej. — 1857. — nr 47. — 21 listopada. — S. 194. (пол.)
  11. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 340.
  12. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 313.
  13. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 689.
  14. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
  15. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
  16. а б Церква Собору Пр. Богородиці (1702). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis. 1839 — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1839. — 174 s. (лат.), (пол.)
  18. Василь Стрільчук (1 січня 2020). Краєзнавчий календар Брідщини 2020. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

ред.

Посилання

ред.