Новосядлий Богдан Теодорович
Богда́н Теодо́рович Новося́длий (псевд.: Тарас Богданюк; нар. 12 травня 1956, с. Буцнів, Україна) — український журналіст, публіцист, краєзнавець, редактор. Член НСЖУ (1982). Заслужений журналіст України (2014).
Богдан Теодорович Новосядлий | |
---|---|
Народився | 12 травня 1956 (68 років) с. Буцнів, Тернопільський район, Тернопільська область |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | м. Тернопіль |
Діяльність | журналіст, публіцист, редактор |
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Членство | Національна спілка журналістів України |
Конфесія | греко-католик |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Богдан Теодорович Новосядлий народився 12 травня 1956 року в селі Буцневі Тернопільського району Тернопільської області, нині Україна.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1982, нині національний університет).
У 1980—1990 роках — кореспондент тернопільської районної газети «Подільське слово», редактор газет «Промінь», «Студентський вісник», «Педагогічний вісник», журналів «Ватра — рекламна і ділова інформація», «Вісник фонду Олександра Смакули», літературний редактор газети «Божий сіяч» Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.
Від 1996 року — завідувач відділу газети «Свобода», від 1999 — шеф-редактор газети «Нова оселя» (всі — м. Тернопіль).
У 2005—2007 роках — редактор газети «Свобода», у 2008—2016 — заступник редактора цієї ж газети.
Від квітня 2017 — головний редактор газети «Сільський господар плюс».[1]
Член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (від 2005).
Доробок
ред.Автор численних публікацій в українській і зарубіжній періодиці, редактор низки наукових, історичних та літературознавчих праць.
Автор історико-краєзнавчих нарисів:
- Буцнів — село над Серетом: іст.-краєзн. нарис 400-літтю заснування прабатьківської церкви присвячується // Б. Новосядлий. — Т.: Оперативний друк, 1998. — 216 c.
- Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові: Іст.-краєзн. нарис // Б. Новосядлий. — 2-е вид., перероб. і доп. — Т.: Джура, 2006. — 296 с.
Нагороди і відзнаки
ред.Переможець всеукраїнських конкурсів журналістської майстерності «Соціальний захист-99» (1999) та Міжнародної фінансової корпорації (2000).
Срібна медаль «Нестор-літописець» (2000).
У 2014 році Указом Президента України Богданові Новосядлому надано звання «Заслужений журналіст України».[2]
«Людина року–2014» на Тернопільщині[3].
Світлини
ред.-
Тернопільські журналісти Богдан Новосядлий та Інна Сирник
-
Тернопільські журналісти на прес-конференції у Тернопільському прес-клубі
-
Вручення призів читачам-переможцям газети «Свобода»
-
Богдан Новосядлий (другий зліва) на ювілеї о. Ореста Глубіша в с. Івачів Горішній 21.06.2009
Примітки
ред.- ↑ Сільський господар плюс. — 2017. — № 5 (7 черв.).
- ↑ Указ Президента України № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України». Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
- ↑ Лауреати конкурсу "Людина року–2014 // Вільне життя плюс. — 2014. — № 104 (31 груд.). — С. 1.
Джерела
ред.- Грещук Г., Уніят В. Новосядлий Богдан Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 643–644. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання
ред.- Новосядлий Богдан Теодорович // Хто є хто в українській журналістиці.
- Статті Богдана Новосядлого // Свобода.