Відкрити головне меню

Олександр Іванович фон Гоген

Олекс́андр Ів́анович фон Го́ген (12 серпня, 1856, Архангельськ, Російська імперія - 6 березня, 1914, Санкт-Петербург) — архітектор і викладач зламу 19-20 ст., що працював в Російській імперії.

Олександр Иванович фон Гоген
Александр Іванович фон Гоген
345Портрет Олександра фон Гогена 1914.jpg
Олександр Іванович фон Гоген, 1900
Народження 12 серпня 1856(1856-08-12)Архангельськ
Смерть 6 березня 1914(1914-03-06) (57 років)Санкт-Петербург
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1879)
Діяльність архітектор
Праця в містах Сестрорецьк, Санкт-Петербург
Архітектурний стиль еклектика, необароко, неоготика модерн
Найважливіші споруди Споруда Офіцерського зібрання (Санкт-Петербург), дача генерала Чернова «Сосновка», Дворянський земельний банк (типовий проект, нині Наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Чернігів), Інфекційна лікарня (Самара), Миколаївська академія генерального штабу (Санкт-Петербург), монумент на честь випускників Миколаївської академії, що загинули при виконання службового обов'язку, монумент на честь загинувших моряків миноносця «Стерегущий» (Санкт-Петербург), особняк княгині Вадбульської Н.К, особняк Козлянінова Ф.Г., особняк Матільди Кшесінської (Санкт-Петербург), Соборна мечеть (Санкт-Петербург), садиба «Борки» (Липецька область), Київська політехніка (провінція Україна)
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Ідентифікатори і посилання
база даних Музею Орсе 149474
Олександр Іванович фон Гоген у Вікісховищі?


Біографія, ранні рокиРедагувати

Майбутній архітектор народився в небагатій дворянській родині в місті Архангельськ. Батько служив у міцевому відділенні Державного банку. Незважаючи на іноземне прізвище, Олександр вважав себе росіянином.

В Архангельську 1875 року закінчив гімназію.

Освіта і початок архітектурної практикиРедагувати

По закінчені гімназії перебрався у Санкт-Петербург, де влаштувався на навчання в Імператорську Академію мистецтв. Незадовільний фінансовий стан початківця примусив його рано розпочати архітектурну працю помічником у різних столичних архітекторів, серед котрих були Красовський Олександр Федорович (1848—1918), архітектор і граф Сюзор Павло Юлійович (1844-1919).

Найбільший вплив на свідомість і творчість Олександра мав архітектор Богомолов Іван Семенович (1841-1886), що працював у псевдоросійському стилі. Він навіть називав себе послідовником творчості Богомолова І.С. Ранні твори це підтверджують. Церкви, дача генерала Чернова «Сосновка», проект Офіцерського зібрання в Санкт-Петербурзі (на Літейному проспекті) виконані в псевдоросійській стилістиці.

1883 року по закінченні Петербурзької академії мистецтв він влаштувався на працю у Сестрорецький інструментальний завод.

Тільки 1886 року фон Гоген отримав статус художника першого ступеня за умовний проект гостинного двору для столичного міста. Статус академіка він отримав лише 1895 року за проект споруди окружного суду.

Архітектор еклектикРедагувати

 
О.фон Гоген, проект особняка для К. Варгуніна, 1896 р., головний фасад (для Санкт-Петербурга)

Всі характерні риси обдарування архітектора відбилися в проекті особняка для К. Варгуніна (для Санкт-Петрбурга). Олександр фон Гоген не стільки дотримувався чистоти одної стилістики, скільки вдало використовував суміш різних стилів, створюючи чергове буржуазне і пишне помешкання. Навіть в головному ( вуличному ) фасаді особняка присутні окремі елементи ренесансу і класицизму (руст, замкові камені над вікнами, декор вікон другого поверху), необароко (тісніва і пишність декору на фасаді, лучковий фронтон ризаліта, вази та обеліски на парапеті, пишність декоративних грат з ліхтарями). Найменше в декорі і в архітектурних елементах стилю модерн — активне використання асиметрії, граніт цоколя тощо. На головному фасаді жодного разу не виявлено саму стіну, бо вся вона прихована за пишним декором.

Буржуазна, майже барокова пишність притаманна і інтерьєрам особняка Варгуніна - декор парадних сходинок перетворив кімнату на чергову парадну залу маєтку, а сама зала (прохідна за функцією) стала найбільшою за розмірами. Перебільшення декору притаманно і пишному каміну в парадній їдальні, де присутні риси французького ренесансу і маньєризму. Використання різних елементів стилів минувшини притаманно і іншим спорудам архітектора. Якщо фасади особняка Матильди Кшесінської витримані в строгій стилістиці північного модерну, то інтер'єри та їх декор постійно відсилали до рівноваги і регламенту класицизму.


Особняк М.Ф. Кшесінської. План і проектні рішення фон Гогена, 1904 р.Редагувати

Адміністративна кар'єраРедагувати

Обдарованого ахітектора, здатного працювати у різних стилях, швидко помітили. У період 1893-1896 рр. він отрамав посаду архітектора великого князя Володимира Олександровича, родича російського імператора. З 1903 року його призначили архітектором царського двору.

Діяльність викладачаРедагувати

  • 1892 року Олександра фон Гогена як талановитого малювльника і аквареліста запросили у штат викладачів малюнка до Санк-Петербурзького училища технічного малювання барона Штиглиця, де він працював п'ять років.єра
  • 1897 року він перейшов на викладацьку роботу в Миколаївську інженерну академію, де працював до 1908 року.
  • В Інституті громадянських інженерів він почав працювати у 1898 році, а з 1903 року був керівником виконання дипломних проектів.

Поміч студентамРедагувати

Олександр фон Гоген добре пам'ятав важкий період власного студентства, коли він був вимушений працювати помічником різних архітекторів і водночс навчатися в академії. Завдань було багато і через пропуски в академії йому постійно загрожувало відстороненння від навчання.

В пору фінансової незалежності архітектор добровільно організував у власному дому невеличке бюро, де збирали інформацію про надання праці-приробітку студентам архітектурного факультету.

Хвороба і самогубствоРедагувати

Олександр фон Гоген і раніше мав слабке здоров'я. Праця в умовах стресів та конкуренції між архітекторами зміцненню здоров'я не сприяла. Мав захворювання нирок. Шостого березня 1914 року архітектор застрелився у власному будинку. Поховання відбулося на Смоленському кладовищі. Могила знищена 1935 року.

Проекти і споруди, неповний перелікРедагувати

 
Проект Селянського поземельного банку для Самари, новий варіант арх. О фон Гоген, 1909 р.
  • Проект Дворянського земельного банку ( проект 1910 р., реалізовано Пенза, Чернігів)
  • Маєток генерала Чернова «Сосновка», псевдоросійський стиль
  • Павловськ, церква св. Миколая.
  • Санкт-Петербург. Соборна мечеть
  • Санкт-Петербург. Будинок Дмитра Менделєєва, вул. Велика Пушкарська
  • Санкт-Петербург. Будинок підприємця Костянтина Варгуніна, проект 1896 р. (реалізовано 1899 р.)
  • Санкт-Петербург. Особняк Кшесінської (1904-1906 рр.)
  • Самара. Інфекційна лікарня (реалізовано 1914 р.)
  • Самара. Селянський поземельний банк (реалізовано 1912 р.)
  • Нижній Новгород. Головний будинок Нижегородської ярмарки
  • Садиба «Борки», реалізовано 1902-1903 рр. (неоготика, нині Липецька область)

Україна, споруди за проектами архітектораРедагувати

 
Арх. Олександр фон Гоген (проект) Чернігів, споруда колишнього Дворянського земельного банку (1910-1913 рр.)
  • Катеринослав, банк та англійський клуб (1890-1891 рр.)
  • Київ, будинок управління Південно-Західної залізниці
  • Київ, Київська політехніка (проект)
  • Чернігів, Дворянський земельний банк (типовий проект, реалізований до 1913 р., )

Галерея фото (обрані споруди)Редагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
  • Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
  • Кириков Б.М., Штиглиц М.С. Петербург немецких архитекторов. СПб., 2002.