Йозеф Франц Марія Гофман (нім. Josef Franz Maria Hoffmann; 15 грудня 1870(18701215), Пірніц, нині Бртніце, Чехія — 7 травня 1956, Відень) — австрійський архітектор та дизайнер.

Йозеф Гофман
Josef Franz Maria Hoffmann
нім. Josef Hoffmann
Josef-Hoffmann.jpg
Народження 15 грудня 1870(1870-12-15)[1][2][…]
Смерть 7 травня 1956(1956-05-07)[1][2][…] (85 років)
Поховання
Країна Австро-Угорщина, Австрія
Навчання Віденський університет і Віденська академія мистецтв
·Отто Вагнер і Karl von Hasenauerd
Діяльність архітектор, дизайнер, педагог, скульптор, дизайнер прикрас
Праця в містах Відень, Брюсель, Кельн
Найважливіші споруди Палац Стокле в Брюселі,
Poldihaus в Кладно,
Санаторій у Пуркерсдорфі
Членство Deutscher Werkbundd і Віденська сецесія
Учні Josef Horacekd[5], Carl Witzmannd[6], Hans Steindld[7], Karl Vodakd[8], Наум Слуцький[d][9], Marianne Leischingd і Otto Prutscherd[10]
Нагороди Римська премія
CMNS: Йозеф Гофман у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

 
Музей Йозефа Гофмана у Бртніце

Навчався у Віденській художньо-промисловій школі у Карла Газенауера.

У 1895, здобув Римську премію та можливість поїхати до Італії для навчання. Після поїздки до Італії став помічником дизайнера в студії Вагнера у Відні. Зазнав сильний вплив архітектора Чарлза Войсі і «четвірки з Глазго».

У квітні 1897 разом з Йозефом Ольбріхом, Густавом Клімтом і Коломаном Мозером заснував Віденський сецесіон, перша виставка якого відбулася в 1898. На ній він представив оформлення кімнати, розроблене під впливом ідей про синтез мистецтв.

У 1899 почав викладацьку діяльність у школі прикладного мистецтва при Австрійському музеї мистецтва і промисловості у Відні.

У 1900 змінив Ольбріха на посаді головного проектувальника фешенебельного передмістя Відня Гоге-Варте. У передмісті ним були побудовані чотири вілли (1901-1905).

У 1900, після другої виставки Сецесіону, в якій брали участь провідні майстри англійського модерну, запрошений до Англії, де співпрацював з Чарлзом Макінтошем і познайомився з роботами Чарлза Ешбі і його «Гільдією ремесел».

До 1902 виробив свій власний стиль, для якого характерний акцент на контур і пропорції.

У 1903 разом з Мозером створив «Віденські майстерні» з проектування, виробництва і продажу високоякісних предметів домашнього побуту (до 1933), що здобули світову популярність. Його першою важливою спорудою став санаторій у Пуркерсдорф (1903—1905), в якому зодчий наблизився до стилю свого вчителя Вагнера.

Після зустрічі в 1905 з великим бельгійським промисловцем Стокле почав роботу над одним з найважливіших для архітектури початку XX століття спорудою — палацом Стокле (Брюссель), який нині віднесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У 1907 разом з Петером Беренсом, Йозефом Ольбріхом та іншими заснував «німецький Веркбунд», який ставив собі за мету поліпшення ремісничого навчання. Знову повернувся до ідей Сецессіону лише в 1939, але організація була закрита нацистами.

ТворчістьРедагувати

Був ведучим представником віденського «модерну», але раціональністю ряду своїх робіт прокладав шлях функціоналізму.

Серед його проєктів:

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Veronesi G., Josef Hoffmann, Mil., 1956.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати