Еклекти́зм, також екле́ктика, вибірковість (грец. εκλεκτός, «вибраний»; від грец. εκλέγω, «обирати») — у найширшому значенні — механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

Центральна залізнична станція в Антверпені в еклетичному стилі.
Вільям Дайс, «Нептун вітає Британію, володарку морів», 1847 рік.

Філософія ред.

Еклектизм був напрямом у давньогрецькій філософії доби еллінізму, в II столітті до н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до нівелювання відмінностей між ученнями й школами.

Еклектизм був більш-менш поширений у школах епікурейців, стоїків, академіків, перипатетиків, кініків.

Архітектура ред.

В архітектурі та живопису еклектизм — це поєднання різнорідних стильових елементів чи довільний вибір стилістичного оформлення для будівель або художніх виробів, які мають якісно інше значення та призначення (використання історичних стилів в архітектурі та художній промисловості XIX століття).

Представники архітектури еклектики ред.

 
План Інституту мистецтв, Франкфурт, 1894, еклектика
 
Теодор Коленбранден, умовний музей мистецтва та античності, 1865 р.

Див. також ред.

Література ред.

Посилання ред.