Юліан Стрийковський

Юліан Стрийковський (пол. Julian Stryjkowski), справжнє ім'я — Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק; нар. 27 квітня 1905(19050427), Стрий8 серпня 1996, Варшава) — польський письменник єврейського походження, журналіст.

Юліан Стрийковський
пол. Julian Stryjkowski
Julian Stryjkowski 20-105.jpg
Ім'я при народженні Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק)
Псевдо Юліан Стрийковський
Народився 27 квітня 1905(1905-04-27)[1][2][3]
Стрий
Помер 8 серпня 1996(1996-08-08)[1][2][3] (91 рік)
Варшава, Польща
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність журналіст, автор, письменник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів польська
Партія Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
медаль «10-річчя Народної Польщі»

CMNS: Юліан Стрийковський у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 27 квітня 1905(19050427) року в хасидській єврейський родині у місті Стрий. Після хедеру, навчався на факультеті польської мови та літератури Львівського університету ім. Яна Казимира. З 1932 року викладав польську мову та літературу у місті Плоцьк. Був учасником сіоністського руху, проте 1934 року вступив до КПЗУ, за що був заарештований польською владою. Після звільнення працював журналістом у Львові. Після першої радянської окупації Львова 1939 року співпрацював із новою владою. Під час Другої Світової Війни був у складі Другого Польського корпусу. Після війни змінив ім'я на Юліан Стрийковський.

 
Могила Ю.Стрийковського на єврейському цвинтарі у Варшаві

1960-ті роки збігаються зі змінами світогляду письменника — він розчарувався у лівих комуністичних ідеях і протестував проти них. Його твори піддають цензурі. Роман Ю. Стрийковського «Аустерія» екранізовано режисером Єжи Кавалеровичем у 1982 році. «Аустерія» хронологічно є третьою частиною тетралогії романів («Голоси в темряві», «Луна», «Аустерія», «Сон Азраїла») про життя галицьких штетлів (єврейські містечка) на межі XIX-XX століть.

Помер 8 серпня 1996 року у Варшаві.

ТвориРедагувати

  • Bieg do Fragalà (1951, роман)
  • Głosy w ciemności (1956, роман)
  • Pożegnanie z Italią (1954, розповіді та есеїстика)
  • Imię własne (1961, розповіді)
  • Czarna róża (1962, роман)
  • Sodoma (1963, драма)
  • Austeria (1966, роман, екранізований Єжи Кавалеровичем у 1982 році, Золотий лев Польського кінофестивалю)
  • Na wierzbach... nasze skrzypce (1974, розповіді)
  • Sen Azrila (1975, роман)
  • Przybysz z Narbony (1978, роман)
  • Wielki strach (1980, автобіографічний роман, виданий в Лондоні; первое видання в Польщі — 1990 року)
  • Tommaso del Cavaliere (1982, роман)
  • Odpowiedź (1982, повість)
  • Martwa fala (1983, розповіді)
  • Król Dawid żyje! (1984, роман)
  • Syriusz (1984, розповіді)
  • Juda Makabi (1986, роман)
  • Echo (1988, роман)
  • Sarna albo Rozmowa Szatana z chłopcem, aniołem i Lucyferem (1992, повість)
  • Milczenie (1993, розповіді)

ДжерелаРедагувати

  • «Гебрейський Усе-світ Галичини». Незалежний культурологічний часопис "Ї"/Число 48, 2007, — с. 414-415.
  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б майно