Стрийський повіт

Стрийський повіт
Округ Стрийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Стрий
Створений 1850
Площа 1928,118 км² (1880)
Населення 81 193 (1880)
Bezirk Stryj.png
Найбільші міста Стрий, Сколе

Стрийський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і Третього Райху. Адміністративним центром було місто Стрий.

Австро-УгорщинаРедагувати

Стрийський повіт утворений у 1850 р. У 1867 р. до Стрийського повіту з 44 громад (ґмін) приєднано Сколівський повіт з 48 громад (гмін) і громади Болехівського повіту Великі Дідушичі, Моршин, Соколів, Ґельзендорф з Новим Олексинцем і Ланівка. Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім до 1911 р., коли було відновлено Сколівський повіт.

На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 56 громад, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 659 км², населення повіту складало 80 211 осіб, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %.

У складі ЗУНРРедагувати

Повітовим комісаром був адвокат д-р Антін Гарасимів. Міським комісаром був обраний адвокат д-р Єронім Калитовський. Головою Повітової УНРади був о. Остап Нижанковський, парох у Завадові (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — судовий радник Остап Весоловський (УНДП); від сіл повіту — Яким Маркус, селянин із Жулина (УРП).[1]

Командантом міської поліції був Роман Теодорович, завдяки заслугам якого було викрито підпільну польську організацію у Стрию. Також у місті був Окружний суд під керівництвом судді Володимира Кульчицького, а згодом Остапа Веселовського. Також був Повітовий суд під керівництвом Н. Раставецького, два військові суди, Податковий уряд під керівництвом Івана Мішкевича, який згодом керував фінансами у Стрию.

Повіт входив до Стрийської військової округи Станиславської військової області ЗУНР.

Під польською окупацієюРедагувати

Стрийський

пол. Powiat stryjski

Місто Стрий
Найбільше місто Стрий
Країна   Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 52 (1921), 15 (1934—1939)
Населення
 - повне 152 600 (1931)
 - густота 73
Площа
 - повна 2 081 км²
Дата заснування 1867

Включений до складу Станіславського воєводства після його утворення у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 91 поселення (з них 1 місто, 51 сільська гміна і 35 фільварків) зі 140 223 житловими будинками. Площа повіту — 659 км².

Зміни адміністративного поділуРедагувати

 
Стрийський повіт

1 квітня 1932 року ліквідовано Сколівський повіт, а його територію приєднано до Стрийського повіту.

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року з Жидачівського повіту вилучили сільські гміни Баліче Подґурне (Баліче Зажечне), Баліче Подружне і Юсептиче та з Долинського повіту гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф і включили до Стрийського[2].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни[3] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. містечко Сколе — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Стрий

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1932 рр. — 50

1932—1934 рр. — 100

1934 рр. — 109

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Братковце БережницяБратківціВерхній Нинів (з 28.05.1934), Верхня Лукавиця, ДовгеЖулин, Нижня ЛукавицяНижній Нинів (з 28.05.1934), Пехерсдорф (з 28.05.1934), Семигинів, Стрілків, Станків, Фалиш 13
2 Ґміна Грабовець Стрийський БригідинГрабовець СтрийськийГолобутівДуліби, Завадів, КолодницяКонюхівНежухів 8
3 Ґміна Дашава ВерчаниҐельсендорфДашава, Юсептиче (Йосиповичі) (з 28.05.1934), КомарівЛотатникиОлексичіПідгірціСтриганці, ТатарськеХодовичі 11
4 Ґміна Козьова Козьова (з 01.04.1932), Коростів (з 01.04.1932), Орява (з 01.04.1932), Орявчик (з 01.04.1932), Погар (з 01.04.1932), Риків (з 01.04.1932), Тисовець (з 01.04.1932) 7
5 Ґміна Лавочне Вижлів (Верхнячка) (з 01.04.1932), Волосянка (з 01.04.1932), Жупани (з 01.04.1932), Кальне (з 01.04.1932), Лавочне (з 01.04.1932), Опорець (з 01.04.1932), Тернавка (з 01.04.1932), Хащованя (з 01.04.1932), Хітар (з 01.04.1932), Ялинкувате (з 01.04.1932) 10
6 Ґміна Любинце Верхня Стинава (з 01.04.1932), Воля-Довголуцька, Гірне, ДовголукаМонастирецьРозгірче, Нижня Стинава (з 01.04.1932), Хромогорб 8
7 Ґміна Моршин Лисовичі (з 28.05.1934), Моршин 2
8 Ґміна Подгородце Крушельниця-Шляхетська (з 01.04.1932), Крушельниця-Рустикальна (з 01.04.1932), Підгородці (з 01.04.1932), Сопіт (з 01.04.1932), Урич (з 01.04.1932), Ямельниця (з 01.04.1932) 6
9 Ґміна Синьовидзько Вижнє Верхнє Синьовидне (з 01.04.1932), Кам'янка (з 01.04.1932), Корчин Рустикальний (з 01.04.1932), Корчин Шляхетський (з 01.04.1932), Межиброди (з 01.04.1932), Нижнє Синьовидне (з 01.04.1932), Побук (з 01.04.1932), Тишівниця (з 01.04.1932), Труханів (з 01.04.1932) 9
10 Ґміна Славсько Верхня Рожанка (з 01.04.1932), Грабовець Сколівський (з 01.04.1932), Головецько (з 01.04.1932), Гребенів (з 01.04.1932), Либохора (з 01.04.1932), Нижня Рожанка (з 01.04.1932), Славське (з 01.04.1932), Тухля (з 01.04.1932) 8
11 Ґміна Соколув Баліче Подґурне (Баліче Зажечне) (з 28.05.1934), Баліче Подружне (з 28.05.1934), Великі ДідушичіВоля-Задеревацька (з 28.05.1934), Задеревач (з 28.05.1934), Лани-СоколівськіМалі Дідушичі, Сихів, СоколівУгільня 10
12 Ґміна Тухолька Аннаберг (з 01.04.1932), Карлсдорф (з 01.04.1932), Климець (з 01.04.1932), Плав'я (з 01.04.1932), Сморже Містечко (з 01.04.1932), Сморже Нижнє (з 01.04.1932), Тухолька (з 01.04.1932), Феліцієнталь (з 01.04.1932) 8
13 Ґміна Угерсько Вівня, ДобрівляниДобряниКавськеКути, ЛисятичіП'ятничаниПукеничіУгерсько 9

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

НаселенняРедагувати

Українці-грекокатолики становили 69 % населення повіту (1907)[4].

У 1939 році в повіті проживало 163 860 мешканців (116 285 українців-грекокатоликів — 70,97 %, 2 030 українців-латинників — 1,24 %, 20 555 поляків — 12,54 %, 900 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,55 %, 18 055 євреїв — 11,02 % і 6 035 німців та інших національностей — 3,68 %)[5].

У складі СРСРРедагувати

У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області[6].

17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій РайхРедагувати

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Стрийський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Стрий — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати