Доли́нський повіт (нім. Bezirk Dolina) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Долина.

Долинський повіт

нім. Bezirk Dolina, пол. Powiat doliński

Місто Долина
Найбільше місто Долина
Країна Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина, Flag of the Ukrainian State.svg ЗУНР, Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка і Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 87 (1867—1934), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 118.400 (1931)
 - густота 49
Площа
 - повна 2397 км²
Дата заснування 1867
POL powiat doliński map.svg

Австро-УгорщинаРедагувати

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти:

  • Судовий повіт Болехів
  • Судовий повіт Долина
  • Судовий повіт Рожнятів.

Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року Окружному апеляційному суду Станіслава.

Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі округу Стрий.

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл Брошнів, Голинь і Тужилів-Котятичі)[1] Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти.[2]

За переписом 1869 р. у повіті проживало 71 588 осіб. Повіт поділявся на 68 кадастральних гмін, складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 фільварків) — загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54 930 греко-католиків, 6 759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8 289 юдеїв.[3] Надалі до повіту приєднана громада Брошнів.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно — на 73 кадастральні гміни та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113 831 особа. Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту, євреї — 11 %. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітами[4]:

Судовий повіт Болехів:

Судовий повіт Долина:

Судовий повіт Рожнятів:

У складі ЗУНРРедагувати

В листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Северин Данилович (УРП), міським комісаром і делегатом до УНРади — директор гімназії д-р Михайло Пачовський.[5] Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.

Під польською окупацієюРедагувати

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20 288 житловими будинками. Площа повіту — 2 498 км².

Загальна чисельність населення повіту складала 101 427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77 817 — греко-католики, 11 664 — римо-католики, 9 843 — юдеї, 2 105 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділуРедагувати

 
Долинський повіт

26 квітня 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського[6], того ж дня у склад міста Болехів включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село[7].

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф вилучили з Долинського повіту і включили до Стрийського[8].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. м. Болехів
  2. м. Долина
  3. містечко Рожнятів — місто з 1934 р.

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1929 рр. — 78

1929—1934 рр. — 77

1934 рр. — 71

1934—1939 рр. — 11

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Болехів ГошівГериняНовий Гузіїв, Підбережжя, Старий Гузіїв, ТаняваТяпче, Човгани 8
2 Ґміна Брошнів БрошнівКреховичіРаківСваричів 4
3 Ґміна Велдіж ВелдіжЕнґельсберґЛолинМаксимівкаНіаґринНовошин, Тересівка 7
4 Ґміна Вигода ВигодаДебелівкаКняжолукаНовий МізуньСтарий МізуньНовоселицяПациківМала Тур'я, Яворів 9
5 Ґміна Витвиця ВитвицяКальнаЛипаЛужкиРозточкиСлобода-БолехівськаСтанківціЦерковна 8
6 Ґміна Людвиківка Вишків, ЛюдвиківкаСенечів 3
7 Ґміна Перегінськ ВільхівкаПерегінськеРешняте 3
8 Ґміна Поляниця БрязаБубнищеПоляницяСукільТисів 5
9 Ґміна Рахиня БелеївВелика Тур'я, ГофнунґзауНадіївРахиняСлобода-ДолинськаСолуківТростянецьЯкубів 9
10 Ґміна Ріпне ДубаДубшариКнязівськеЛецівкаРіпнеЦінева 6
11 Ґміна Спас ҐрабівІлемняЛиповицяЛоп'янкаЛугиСпасСтрутин ГорішнійСтрутин Долішній, Суходіл 9
передано до Сколівського повіту Кам'янка (до 1929) 1
передано до Стрийського повіту Воля Задеревацка (до 28.05.1934), Лісовіце (до 28.05.1934), Задеревач (до 28.05.1934), Нінюв Дольни (до 28.05.1934), Нінюв Ґурни (до 28.05.1934), Похерсдорф (до 28.05.1934) 6

НаселенняРедагувати

Українці-грекокатолики становили 73 % населення повіту (1910)[9].

У 1939 році в повіті проживало 128 125 мешканців (98 920 українців-грекокатоликів — 77,21 %, 2 985 українців-латинників — 2,33 %, 10 730 поляків — 8,37 %, 11 025 євреїв — 8,6 % і 4 465 німців та інших національностей — 3,48 %)[10].

Радянський періодРедагувати

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[11].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій РайхРедагувати

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

СучасністьРедагувати

Нині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області: Долинський та Рожнятівський райони, місто обласного значення Болехів і одна Львівської (частково Стрийський район).

ПриміткиРедагувати

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, XVII. Stück, Nr. 37: „Verordnung des Justizministeriums vom 15. Februar 1867, über die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien“
  2. de:Wikipedia:Bezirk Dolina
  3. Powiat dolinski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 100. (пол.)
  4. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 332(нім.)
  5. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  6. Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929 № 436
  7. Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929
  8. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441
  9. Українці. Частка у населенні повітів
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 22.
  11. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

ПосиланняРедагувати